Рішення № 99447708, 08.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Черкаси справа №925/701/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ»

до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

про стягнення 142808,46 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №533 від 09.12.2020 та договором про надання послуг №35/21 від 01.02.2021 у розмірі 142 808,46 грн з яких: 72000,00 грн сума основного боргу, 57600,00 грн штраф, 3587,90 грн пеня, 6501,19 грн двадцять чотири відсотки річних, 3119,37 грн інфляційні втрати та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеними між сторонами договорами про надання послуг №533 від 09.12.2020 та №35/21 від 01.02.2021 позивачем було надано відповідачу інформаційно-консультативні послуги з питань закупівель на загальну суму 72 000 грн, проте в порушення умов договору відповідач не сплатив позивачу договірну вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.06.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 15.07.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 05.07.2021.

18.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що розрахунок перед позивачем за отримані послуги не відбувся, оскільки вказані договори про надання послуг №533 від 09.12.2020 та №35/21 від 01.02.2021 не пройшли реєстрацію у органах Державної казначейської служби України, у зв`язку з відсутністю фінансування. Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов`язань, за відсутності підтвердних документів та взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень визнається порушенням бюджетного законодавства. У зв`язку з чим Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, не має підстав для визнання заборгованості у розмірі 72 000,00 грн. З цих же підстав відповідач заперечує й щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені, штрафних санкцій та 24% річних. Крім того, відповідач критично оцінює заявлені вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, оскільки позивачем разом із позовною заявою надано суду лише договір про надання правничої допомоги без детального опису робіт (наданих послуг), виконаних саме Адвокатським об`єднанням «Сидоров та партнери».

Відзив прийнятий судом до розгляду.

24.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача щодо відмови від умов договорів про надання послуг в частині порядку та строків проведення розрахунків. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу для несплати позивачу суми боргу за надані послуги не можуть братись судом до уваги, оскільки умови договорів №533 від 09.12.2020 та №35/21 від 01.02.2021 передбачають обов`язок відповідача провести остаточний розрахунок з позивачем за надані послуги в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту приймання-надання послуг. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15 000 грн витрат на надання правової допомоги, то вважає, що час витрачений адвокатом Лозою Г.П. на надання професійної правничої допомоги позивачу в межах розгляду судом даної справи є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, будь-яких доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам відповідачем суду не надано.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 та 01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» (виконавець, позивач у справі) та Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник, відповідач у справі) були укладені договір про надання послуг №533 (далі – договір №533) та договір про надання послуг №35/21 (далі – договір №35/21). За умовами цих договорів виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання змовнику консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління, а саме консультаційних послуг з питань закупівель (надалі – послуги) у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, а замовник в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1 договору №533 та договору №35/21).

Перелік послуг, які надає виконавець замовнику сторони визначили у пункту 1.2 договору, згідно з яким виконавець надає наступні послуги: інформаційно-консультативні послуги з питань законодавства у сфері публічних закупівель; методологічну та практичну допомогу замовнику в розробці (редагування розробленого замовником) проекту річного плану закупівель, додатку до річного плану та зміни до них (стосовно застосування конкретної процедури закупівлі) та консультування з питань оприлюднення інформації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель; супроводження процедури відкритих торгів; супроводження переговорної процедури закупівлі; супроводження спрощеної закупівлі; оскарження процедур закупівель в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) та у судовому порядку; допомога замовнику в складанні та оприлюднені звітів про договори про закупівлі, укладені без використання електронної системи закупівель (пункт 1.2 договору №533 та договору №35/21).

Загальна вартість послуг (ціна договору) становить 48 000.00 грн без ПДВ (пункт 3.1 договору №533 та договору №35/21).

Сторони погодили, що замовник здійснює оплату за надані послуги в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг (пункт 3.2 договору №533).

Сторони також погодили, що замовник протягом строку дії договору здійснює оплату послуг щомісячно у сумі 24 000,00 грн в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг (пункт 3.2 договору №35/21).

Замовник здійснює оплату послуг в разі наявності відповідних бюджетних асигнувань (пункт 3.3 договору №533 та договору №35/21).

Надання послуг за договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1 договору №533 та договору №35/21).

Сторони несуть відповідальність тільки із зобов`язань, що випливають з договору у відповідності до норм чинного законодавства України (пункт 5.1 договору №533 та договору №35/21).

У випадку затримки або оплати не в повному розмірі послуг, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю суму боргу (основного зобов`язання) з урахуванням пені, що обраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов`язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 10 днів поспіль, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг. У випадку прострочення виконання зобов`язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг (пункт 5.2 договору №533 та договору №35/21).

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України за погодженням сторін проценти за прострочення грошових зобов`язань встановлюються у розмірі 24% річних (пункт 5.5 договору №533 та договору №35/21).

Договір набуває чинності з 09 грудня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (пункт 8.1 договору №533).

Договір набуває чинності 01 лютого 2021 року та діє до 31 березня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (пункт 8.1 договору №35/21).

Сторони погодили строк позовної давності у три роки за будь-якими вимогами, що можуть бути пред`явлені сторонами одна одній за невиконання або неналежне виконання умов договору, у тому числі за вимогами зі стягнення будь-яких неустойок, передбачених договором (пункт 8.2 договору №533 та договору №35/21).

На виконання умов договору №533 позивач передав, а замовник прийняв інформаційно-консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління, а саме інформаційно-консультаційні послуги з питань закупівель, що здійснюються замовником згідно з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 на загальну суму 48 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №345 від 15.12.2020, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

На виконання умов договору №35/21 позивач передав, а замовник прийняв інформаційно-консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління, а саме інформаційно-консультаційні послуги з питань закупівель, що здійснюються замовником згідно з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 на загальну суму 24 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №398 від 03.02.2021, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

Будь-яких зауважень з боку відповідача щодо якості, строків та повноти наданих позивачем послуг за договорами №533 та №35/21 відповідачем не надано.

Відповідач у визначений у договорах строк не розрахувався за надані позивачем послуги, наведене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення з боржника заборгованості.

Факт несплати за поставлені послуги підтвердив і сам відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача за надані послуги становить 72 000,00 грн, яку разом із штрафом, нарахованими на цю заборгованість інфляційними витратами, 24% річними та пенею позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з надання послуг, на підставі укладеного між сторонами договору, які урегульовані зокрема главою 63 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами договору про №533 замовник здійснює оплату за наданні послуги виконавцем в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг. А за умовами договору №35/21 замовник протягом строку дії договору здійснює оплату послуг щомісячно у сумі 24 000,00 грн в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг. Отже, у силу наведених правових норм після отримання актів приймання-передачі послуг від позивача, у відповідача винник обов`язок з оплати їх вартості протягом 10 днів з моменту підписання актів наданих послуг. Факт виконання надання послуг підтверджується актами приймання-передачі послуг №345 від 15.12.2020 та №398 від 03.02.2021, тобто кінцевий договірний термін оплати цих послуг сплинув 25.12.2021 та 13.02.2021. Відсутність претензій відповідача щодо якості, строків та повноти наданих позивачем послуг є доказом належного виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором. Загальна суму наданих послуг становить 72 000,00 грн, за які відповідач не розрахувався.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що відповідач не здійснив розрахунку за надані послуги, у зв`язку з відсутністю фінансування, оскільки вказані договори не пройшли реєстрацію в органі Державної казначейської служби України, відтак відсутні кошторисні призначення для оплати та визнання заборгованості в сумі 72 000,00 грн, з таких підстав.

У статтях 6, 627 Цивільного Кодексу України визначено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України та статті 193 Господарського Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов`язань є безпідставними та необґрунтованими.

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання. Умовами договору сторони визначили порядок оплати наданих послуг. Положення договору «у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань», не може вважати встановленням терміну виконання обов`язку замовника з оплати наданих послуг, оскільки поняття «термін» передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, натомість положення «у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань» такої вказівки не містить. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17 та постанові колегії судів Касаційного господарського суду Верховного суду від 25.06.2020 (справа №910/4926/19).

Отже, наявність і розмір боргу в сумі 72 000,00 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. Вказаний розмір заборгованості не заперечений відповідачем, відтак вимога про його стягнення з відповідача є обґрунтованою та доведеною.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності..

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена договором у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов`язань замовника з оплати послуг більше ніж на 10 днів поспіль, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг. У випадку прострочення виконання зобов`язань замовника з оплати послуг більше ніж на 30 днів поспіль, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг (пункт 5.2 договорів №533 та №35/21).

На підставі наведених положень позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умовами договору №533 у сумі 2654,87 грн, що діяла у період її нарахування за період прострочення з 26.12.2020 до 28.05.2021 з врахуванням строку оплати, який визначений умовами договору, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умовами договору №35/21 у сумі 933,04 грн, що діяла в період її нарахування за період прострочення з 14.02.2021 до 28.05.2021 з врахуванням строку оплати, який визначений умовами договору.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон», розрахунок виконано вірно, а тому саме у цьому розмірі заявлена вимога про стягнення пені підлягає до задоволення.

За прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за договором №533 у сумі 48 000 грн більше ніж на 10 днів поспіль, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості послуг, що становить 14 400 грн (48 000 х 30%), а також за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль додатково нарахував штраф у розмірі 24 000 грн (48 000 х 50%).

За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг за договором №35/21 у сумі 24 000 грн більше ніж на 10 днів поспіль, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості послуг, що становить 7200 грн (24 000 х 30%), а також за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль додатково нарахував штраф у розмірі 12 000 грн (24 000 х 50%).

Суд, розглянувши вимоги позивача у частині стягнення штрафу зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного Кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського Кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили, що у випадку прострочення виконання зобов`язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 10 днів, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг, а у випадку прострочення більше ніж на 30 днів - штраф у розмірі 50% від вартості послуг.

Однак стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки, як уже зазначалося вище, з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 10 календарних днів.

Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду. Тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати послуг на строк понад 30 календарних днів у сумі 36 000,00 грн; у решті штрафу слід відмовити.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 6501,18 грн 24% річних та 3119,37 грн інфляційних витрат (за періоди прострочення з 26.12.2020 до 28.05.2021 та з 14.02.2021 до 28.05.2021), які також просить стягнути з останнього.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що нараховані позивачем розмір 24% річних за вказані періоди та інфляційних витрат не перевищують розміру можливого стягнення, тому вимоги позивача у цій частині підлягають до задоволення у сумі, яка нарахована позивачем.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради підлягають до часткового задоволення у розмірі: 72 000,00 грн основної заборгованості, 3587,90 грн пені, 36 000,00 грн штрафу, 6501,19 грн 24% річних, 3119,37 грн інфляційних втрат.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.

На підтвердження наданих адвокатом Лоза Г.П. послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги № 05/02/2021 від 05.02.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» та Адвокатським об`єднанням «Сидоров та Партнери», згідно з пунктом 1.4 якого для безпосереднього вчинення дій, пов`язаних з наданням правової допомоги замовнику за даним договором виконавець має право залучати серед інших адвоката Лозу Ганну Петрівну (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 001286 від 15.05.2020, видане Радою адвокатів Черкаської області), додаткову угоду №2 від 20.05.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, акт приймання-передачі наданих послуг №20 від 23.06.2021, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лозою Г.П.

Про оплату позивачем правничих послуг свідчить платіжне доручення №333 від 23.06.2021 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» на користь Адвокатського об`єднання «Сидоров та Партнери» 15000 грн за надання правової допомоги за договором згідно з рахунком №20 від 23.06.2021.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вбачається зі змісту додаткової угоди №2 від 20.05.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, сторони доповнили пункт 3.1 договору, та визначили, що вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ», як позивачу, у справі за позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг, у межах розгляду справи судом першої інстанції становить 15 000 грн, що може бути розраховано як 3000 грн за кожну годину роботи адвоката.

У акті приймання-передачі наданих послуг №20 від 23.06.2021 та у детальному описі робіт (наданих послуг), зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 15000,00 грн, підготовка позовної заяви з додатками 3 години – 9000,00 грн , підготовка відповіді на відзив 2 години – 6000 грн. Отже, оскільки у договорі сторони визначили розмір гонорару адвоката, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позов позивача частково, з відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування 12 731,23 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1926,66 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради» (вул. Гоголя, 251, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36299692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» (вул. Хрещатик, 221, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 40646785) 72 000,00 грн основної заборгованості, 3587,90 грн пені, 36 000,00 грн штрафу, 6501,19 грн 24% річних, 3119,37 грн інфляційних втрат, 1926,66 грн судового збору та 12 731,23 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко