Рішення № 99447690, 08.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 910/19938/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шерт” про стягнення 62437 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат” звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ – Оіл Гарант” (далі – відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 10гД/377-2019 від 30.10.2019 року, 62437 грн. 75 коп. боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язання, що виникло із договору постачання природного газу № 10гД/377-2019 від 30.10.2019 року щодо повернення позивачу суми попередньої оплати за постачання природного газу за період листопада 2019 року-липня 2020 року, у зв`язку із споживанням природного газу на меншу суму.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі № 910/19938/20 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ – Оіл Гарант” (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю “Шерт”) про стягнення 62437 грн. 75 коп. передано до Господарського суду Черкаської області.

28.12.2020 року супровідним листом за вх. № 20227/20 матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ – Оіл Гарант” (нова назва Товариства з обмеженою відповідальністю “Шерт”) про стягнення 62437 грн. 75 коп. надійшли до Господарського суду Черкаської області та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/19938/20 передана судді Грачову В.М.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.01.2021 року, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 30.12.2020 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ– Оіл Гарант” (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю “Шерт”) прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 910/19938/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.02.2021 року.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року відкладено розгляд справи по суті на 14.05.2021 року (з урахуванням ухвали суду від 26.04.2021 року ), для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю “Шерт” в судове засідання.

Представник позивача подав суду 11.05.2021 року заяву (вх. № 7504/21 а.с. 130-131) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача (вх. № 7504/21 від 11.05.2021 року) враховуючи відсутність технічної можливості організувати 14.05.2021 року о 10 год. 00 хв. участь представника позивача адвоката Калниша В.Г. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 14.05.2021 року сторони явку своїх представників не забезпечили. Позивач в особі свого представника подав суду 12.05.2021 року заяву (вх. № 7623/21 а.с. 136), в якій підтримав позовні вимоги, просив розгляд справи провести без участі його представника за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.01.2021 року, 25.02.2021 року, 26.04.20021 року, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: 18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 266.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

30.10.2019 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібкомбінат”, як споживач, та відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Газ-Оіл Гарант” (в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю “Шерт”), як постачальник, уклали договір постачання природного газу № 10гД/377-2019 (далі – Договір, а.с. 23-30), відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов`язався передати у власність споживача, а споживач прийняти і сплатити на умовах цього договору природній газ (надалі газ). Постачальник не являється видобувним підприємством, код ЕІС - 56X9300000074805. Постачальник має діючу ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання газу на території України. Споживач використовує газ виключно для власних потреб. Споживачу присвоєні наступний ЕІС код 56ХО0000ZС0Н000Z.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.3. - обсяг газу, який постачальник зобов`язується передати, а cпоживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного договору на кожен газовий місяць з щодобовим розподілом споживання протягом газового місяця. Зміни місячних обсягів газу встановлюються сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до договору, зокрема, в порядку, передбаченому п.3.2. договору;

п. 1.4. – загальна вартість газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсяг/ фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу, вказаних в п.3.3. Договору;

п. 1.5 - за розрахункову одиницю газу приймається 1 000 м3 (одна тисяча кубічних метрів), приведених до стандартних умов: т = 20°С, Р = 101,325 кПа (760 мм. рт. ст.) та вологості, рівній нулю;

п. 1.6. - обсяги газу, що визначені п.1.3. цього договору є плановими та можуть змінюватись сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності «Заявки на коригування планових розподілів обсягів постачання природного газу» (далі - «Заявка на коригування»), яку споживач надає постачальнику у терміни встановлені Договором;

п. 2.1. - ціна газу, з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи, що передається по договору, визначається сторонами по кожному місяцю постачання окремими додатковими угодами, які є невід`ємною частиною даного Договору;

п. 2.4. – загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, зазначених у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного Договору;

п. 2.5. - оплата загальної вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць), проводиться на умовах, зазначених у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного Договору;

п. 2.9. - надлишкові кошти, які надійшли від споживача зараховуються як попередня оплата;

п. 5.8. - у разі неможливості постачальника передати газ споживачу відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту закінчення відповідного газового місяця, повернути споживачу сплачену останнім вартість газу не переданого по договору. За такої умови споживачем пункт 4.3.1- 4.3.6 не виконується;

п.8.1. – договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року включно в частині постачання газу, а в іншій частині зобов`язань - до повного виконання сторонами взятих зобов`язань. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати та/або внести зміни до нього , даний договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічних умовах з урахуванням всіх додатків до нього на кожен наступний рік.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

30.10.2019 року сторонами підписано протокол розбіжностей до Договору (а.с. 31-34).

До зазначеного Договору сторонами укладені додаткові угоди: № 1 від 30.10.2019 року, № 2 від 19.12.2019 року, № 3 від 21.01.2020 року, № 4 від 24.02.2020 року, № 5 від 24.03.2020 року, № 6 від 21.04.2020 року, № 7 від 20.05.2020 року, №8 від 30.06.2020 року (а.с. 35-50).

Додатковою угодою № 1 від 30.10.2019 року (далі – Додаткова угода №1 а.с. 35-36) сторони погодили передачу у листопаді 2019 року 60000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 5438 грн. 63 коп.; планова вартість газу , з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 326317 грн. 80 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 1). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається листопаді 2019 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку:30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ.

Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 1).

Додатковою угодою № 2 від 19.12.2019 року (далі – Додаткова угода №2 а.с. 37-38) сторони погодили передачу у січні 2020 року 60000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 4962 грн. 22 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 297733 грн. 20 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 2). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у січні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку:30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 2).

Додатковою угодою № 3 від 21.01.2020 року (далі – Додаткова угода №3 а.с. 39-40) сторони погодили передачу у лютому 2020 року 55000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 4763 грн. 43 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 261988грн. 65 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 3). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у лютому 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку:30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 3).

Додатковою угодою № 4 від 24.02.2020 року (далі – Додаткова угода №4 а.с. 41-42) сторони погодили передачу у березні 2020 року 55000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 4072 грн. 89 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 224008 грн. 95 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 4). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у березні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 4).

Додатковою угодою № 5 від 24.03.2020 року (далі – Додаткова угода №5 а.с. 43-44) сторони погодили передачу у квітні 2020 року 50000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 4194 грн. 89 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 209744 грн. 50 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 5). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у березні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 5).

Додатковою угодою № 6 від 21.04.2020 року (далі – Додаткова угода №6 а.с. 45-46) сторони погодили передачу у травні 2020 року 50000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 3092 грн. 89 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 154644 грн. 50 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 6). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у травні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 6).

Додатковою угодою № 7 від 20.05.2020 року (далі – Додаткова угода №7 а.с. 47-48) сторони погодили передачу у червні 2020 року 43000 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 1863 грн. 89 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 80147 грн. 27 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 7). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у травні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 7).

Додатковою угодою № 8 від 30.06.2020 року (далі – Додаткова угода №8 а.с. 49-50) сторони погодили передачу у липні 2020 року 1433 м3 природного газу відповідно до вказаних у таблиці щомісячних об`ємів; планова ціна за 1000 м3 природного газу – 3463 грн. 89 коп.; планова вартість газу, з урахуванням вартості транспортування газу з точки виходу з газотранспортної системи становить 4963 грн. 75 коп.(п.п.1-3Додаткової угоди № 8). Також сторонами погоджено, що оплата планової вартості газу, що передається у травні 2020 року, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% не пізніше 20 числа місяці поставки газу; 30% не пізніше 30 числа місяця поставки газ. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), відповідно до рахунку, наданого постачальником (п.п.4,5 Додаткової угоди № 8).

Із актів приймання-передачі природного газу: № 1984 від 30.11.2019 року, № 1984-Т від 30.11.2019 року,№ 20 від 31.01.2020 року, №с 20-Т від 31.01.2020 року, № 290 від 29.02.2020 року, № 290-Т від 29.02.2020 року, № 575 від 31.05.2020 року, № 575-Т від 31.05.2020 року, № 816 від 30.04.2020 року, № 816-Т від 30.04.2020 року, № 1040 від 31.05.2020 року, № 1040-Т від 31.05.2020 року, № 1254 від 30.06.2020 року, № 1254-Т від 30.06.2020 року, № 1473 від 31.07.2020 року, № 1473-Т від 31.07.2020 року, № 1473 від 31.07.2020 року (а.с. 54-69) вбачається, що відповідач фактично передав позивачу природній газ в кількості 250,00818 м3 на загальну суму 1026836 грн. 22 коп.

Із виписок по рахунках позивача відкритих в АТ «Райфайзен банк Аваль» (а.с. 51-53) вбачається, що позивач на виконання умов Договору здійснив оплату відповідачу за переданий природній газ у період з 19.11.2019 року по 26.06.2020 року у розмірі 1089273 грн. 97 коп.

25.08.2021 року позивач звернувся з листом № 250 до відповідача, в якому просив повернути позивачу зайво перераховані кошти у розмірі 62437 грн. 75 коп., до листа додано відповідний акт звірки (а.с. 70-71).

Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідач не повернув позивачу суму оплаченого ним наперед природного газу у період з листопада 2019 року по липень 2020 року, який фактично не було передано у розмірі 62437 грн. 75 коп., вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-13) вбачається запис № 1000701070015088702 від 14.12.2020 року, в якому зазначено про зміну керівника, місцезнаходження, найменування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ-Оіл Гарант” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Шерт” із місцезнаходженням: 18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 266.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 10гД/377-2019 від 30.10.2019 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань надання послуг та постачання, також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5 Правил визначено, що діючий постачальник – постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу; ЕІС-код (Energy Identification Code) – персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його вузла обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); оператор газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС) – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що позивачем у період з 04.11.2019 року по 23.06.2020 року оплачено на умовах договору постачання природного газ у№ 10гД/377-2019 від 30.10.2019 року природній газ на суму 1089273 грн. 97 коп., однак фактично отримано у вказаний період природній газ обсягом 250,00818 м3 на загальну суму 1026836 грн. 22 коп. Доказів поставки природного газу на загальну суму 62437 грн. 75 коп. відповідачем не надано, відтак сума попередньої оплати у розмірі 62437грн. 75 коп. (1089273 грн. 97 коп. -1026836 грн. 22 коп.) відповідачем не повернена позивачу, тому вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів попередньої оплати суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8250 грн. (згідно попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу), позов суд задовольняє повністю.

Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8250 грн., представник позивача адвокат Калниш В.Г. надав суду: копію договору про надання правової допомоги № 9-АП від 11.09.2017 року, укладеного позивачем з адвокатським об`єднанням «Калниш, Носова і партнери»; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.05.2017 року.

За приписами ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи, крім вищевказаного договору про надання правової допомоги № 9-АП від 11.09.2017 року, відповідні докази, визначені у ст.126 ГПК України, відсутні.

Відтак, суд вважає клопотання позивача про стягнення витрат на юридичну допомогу необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шерт”, код ЄДРПОУ 40327128, місцезнаходження: бульв. Шевченка, буд. 266, м. Черкаси, 18002, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський хлібокомбінат”, код ЄДРПОУ 35432625, місцезнаходження: вул. Ігорівська, буд. 11, літ. Б, м. Київ, 04070 – 62437 грн. 75 коп. боргу, 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.09.2021 року.

Суддя В.М. Грачов