Рішення № 99447611, 07.09.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1003/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС"

до: Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування"

про стягнення 512365,38 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" 512365,38 грн заборгованості за договором поставки № 0410/8п від 26.04.2010, з яких - 441552,74 грн основного боргу, 19541,37 грн 3% річних та 51271,27 грн втрат від інфляції. Позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 27.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено Позивачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий), для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відповіді на відзив, заяв з процесуальних питань (за наявності).

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 16.08.2021 відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 13.08.2021, за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch)- м. Каховка вул. Пушкіна 109. Відзиву відповідач не надав.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

26.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" (позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Каховський завод електрозварювального устаткування" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №0410/8п, за умовами якого позивач зобов"язався передати в обумовлені договором строки відповідачу продукцію електротехнічну, а відповідач зобов"язується прийняти продукцію та сплатити за неї певну грошову суму з умовами договору (п. 1.1, 1.2 договору).

Строк договору - 12 місяців з дати підписання (п. 14.1).

Додатковими угодами до договору сторони продовжували строк договору, зокрема, додатковою угодою від 31.12.2017 №7 до договору, сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2019.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки № 202 від 13.06.2019 на суму 147646,98 грн, № 203 від 13.06.2019 на суму 148635,18 грн, № 1069 від 06.09.2019 на суму 86263,56 грн, № 1070 від 06.09.2019 на суму 85137,60 грн, №1071 від 06.09.2019 на суму 85137,60грн, всього на суму - 552820,92 грн.

Відповідач здійснив часткову передоплату за зазначеними рахунками на суму 111268,18 грн.

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 552820,92 грн, на підтвердження чого ним надано копії видаткових накладних № 34 від 14.01.2020 на суму 137079,54 грн, № 81 від 22.01.2020 на суму 10567,44 грн, № 35 від 14.01.2020 на суму 138067,74 грн, № 82 від 22.01.2020 на суму 10567,44 грн, № 24 від 13.01.2020 на суму 86263,56 грн, № 31 від 14.01.2020 на суму 73571,10 грн, № 79 від 22.01.2020 на суму 11566,50 грн.

Відповідач отримав продукцію за вищезазначеними видатковими накладними, що підтверджується підписом начальника бюро Фоміної Любов Олександрівни, яка діяла за довіреністю відповідача № 34 від 10.01.2020, № 49 від 11.01.2020, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З огляду на викладене, вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів.

Відтак, у відповідача виник обов`язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до п. 1.3 договору, найменування, асортимент, комплектність, одиниця вимірювання, кількість, ціна, загальна вартість та строк поставки товару здійснюються у специфікаціях або рахунках-фактурах (з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2014 №6/1 до договору) , які узгоджуються сторонами на кожну партію товару.

Згідно з п. 2.2 договору, ціна на товар зазначається в гривні разом з еквівалентом в Евро. Ціна товару залишається незмінною протягом 60 календарних днів з моменту підписання специфікації або рахунку-фактурі. В подальшому ціна змінюється в залежності від курса Евро на Міжбанківській валютній біржі.

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником в розмірі 100% від загальної вартості специфікації або рахунку-фактури (якщо інший порядок не буде передбачений в специфікації) протягом 30 календарних днів з моменту передавання товару за накладною уповноваженому представнику покупця (п. 3.3).

Датою поставки вважається дата , зазначена в накладній на товар (п. 4.7).

З наданих позивачем копій видаткових накладних та рахунків вбачається, що еквівалент ціни продукції у Евро не зазначався.

Відповідач в порушення умов Договору не оплатив в повному обсязі вартість отриманої продукції, у зв"язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 441552,74 грн.

Позивачем додано до позовної заяви розрахунок суми боргу (а.с.9):

Дата поставки товару ВідповідачуСума зПДВДокументи що підтверджують поставкуДата оплати на користь ПозивачаСума ЗПДВДокументи що підтверд жують оплату за боргова-ностіСума залишку заборго ваності на 15.07.2021 року14.01.2020 22.01.2020137079,54 10567,44Видаткова накладна №34 від 14.01.2020 року Видаткова накладна № 81 від 22.01.2020 року11.11.201916397,62пл/дор № 262131249,3614.01.2020 22.01.2020138067,74 10567,44Видаткова накладна №35 від 14.01.2020 року Видаткова накладна № 82 від 22.01.2020 року11.11.201916508,80пл/дор № 262132126,3813.01.202086263,56Видаткова накладна №24 від 13.01.2020 року12.09.2019 14.08.20208000,00 53109,04пл/дор № 1335 пл/дор № 1496, № 153525154,5214.01.2020 22.01.202073571,10 11566,50Видаткова накладна №31 від 14.01.2020 року Видаткова накладна №79 від 22.01.2020 року11.11.20198626,36Пл./дор 262 від 11.11.201976511,2414.01.2020 22.01.202073571,10 11566,50Видаткова накладна №33 від 14.01.2020 року Видаткова накладна №80 від 22.01.2020 року11.11.20198626,36Пл./дор 262 від 11.11.201976511,24ВСЬОГО552820,92 -111268,18-441552,74

Крім того, позивачем було скеровано відповідачу претензію № 1875 від 25.08.2020 з вимогою сплатити заборгованість, однак суду не надано доказів її надсилання або вручення відповідачу. В цьому ж листі позивач зазначив про врахування попередньої оплати відповідача в якості оплати боргу за Рахунком № 1069 в сумі 53109,04 грн

Також позивачем долучено до позовної заяви копії податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надіслав на адресу відповідача також акт звірки розрахунків на суму боргу 441552,74 грн (а.с. 53), що підтверджується копією опису вкладення та поштової накладної від 09.07.2021.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 26.04.2010 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов`язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 441552,74 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 51271,27 грн втрат від інфляції та 19541,37 грн 3% річних станом на 15.07.2021.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, тому позовні вимоги про стягнення 51271,27 грн втрат від інфляції та 19541,37 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 7685,49 грн покладаються на відповідача.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 95 грн за витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача (а.с. 20-21) та 95 грн. за витяг щодо відповідача (а.с.23-26), які додано позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд дійшов висновку, що необхідність витрат позивача в сумі 95+95=190 грн на витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не обґрунтована, оскільки відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є безкоштовними та загальнодоступними в мережі Інтернет (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), що не перешкоджає і суду, в тому числі, ознайомитись з ними, тому відмовляє в їх стягненні.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (м. Каховка Херсонської області вул. Пушкіна 109, код 00213993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" (м.Запоріжжя вул. Магістральна 92, кв. 96, код 33527903) 441552,74 грн основного боргу, 19541,37 грн 3% річних, 51271,27 грн втрат від інфляції та 7685,49 витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 07.09.2021

Суддя В.В.Литвинова