Рішення № 99447505, 31.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2624/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Малоданилівської селищної ради (62341, Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5, ідент. код 04398790)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ніка" (61009, м. Харків, вул. Заводська, 32; ідент. код 39605557)

про стягнення 60493,00 грн.

за участю представників:

позивача - Васіліу С.В.,

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Малоданилівська селищна рада (позивач) звернулось 01.07.2021 р. до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ніка", в якій просить суд стягнути з останнього 60493,93 грн. завищеної вартості робіт. Позов обґрунтовано з посиланням на виявлені Північно-східним офісом Держаудитслужби порушеннями відповідачем законодавства, які були зафіксовані в акті ревізії від 21.12.2020 року № 08-11/08, а саме за результатами контрольних обмірів було встановлено невідповідність між фактично виконаними за договором від 15.05.2018 року № 3 обсягами робіт та обсягами робіт, вказаними в актах №КБ-2в.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2021 було прийнято позовну заяву Малоданилівської селищної ради до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2624/21, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на "10" серпня 2021 р. о 10:00.

У судовому засіданні 10.08.2021 р., у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання та задоволенням клопотання представника позивача (вх. 17107), було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 31.08.2021 р. о 10:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що сторін було повідомлено в порядку приписів ст. 120 ГПК України.

Відповідач явку свого повноважного представника в судові засідання з розгляду справи № 922/2624/21 не забезпечив.

При цьому, суд визнає, що відповідача був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвала-повідомлення були направлені відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та яка співпадає з адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте були повернуті до матеріалів справи без вручення з довідкою пошти із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, враховуючи, що відповідач іншої адреси ні суду, ні позивачу не повідомив, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи усіма можливими засобами, проте не повідомив суду про причини неявки, у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимог з підстав викладених у позовній заяві та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 31.08.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 травня 2018 року між Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області (розпорядник коштів, замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ніка" (генпідрядник, відповідач) було укладено договір № 3 по об`єкту: "Реконструкція спортивного майданчику Малоданилівського ліцею Дергачівського району Харківської області за адресою: вул. Ювілейна, 3 селище Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область" (далі - Договір), за яким генпідрядник зобов`язався за завданням розпорядника коштів - замовника виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи згідно нормативів ДСТУ БД.1.1-1:2013 по об`єкту: "Реконструкція спортивного майданчику Малоданилівського ліцею Дергачівського району Харківської області за адресою: вул. Ювілейна, 3 селище Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область" (ДК 021-2015, код - 45450000-6) - Інші завершальні будівельні роботи, а розпорядник коштів - замовник зобов`язався надати генпідряднику дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від генпідрядника закінчені роботи по об`єкту та оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 строк (термін ) виконання робіт: Згідно графіка виконання робіт (додаток № 2).

Відповідно до п. 3.1 договору, тверда ціна договору, визначена на підставі зведеного кошторису будови згідно нормативів ДСТУ БД.1.1-1:2013 із урахування змін та доповнень і становить суму 1 319494,80 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 219915,80 грн.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки проводяться розпорядником коштів - замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма - КВ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми - КБ-3), згідно фактично виконаних робіт, при наданні Генпідрядником всіх необхідних виконавчих документів, передбачених в п.5.3.7 цього договору.

Приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативними актами та цим договором. У разі виявлення в процесі приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини Генпідрядника, він у визначений розпорядником коштів - замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити розпорядника коштів - замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва). Якщо Генпідрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, розпорядник коштів - замовник може у порядку, передбаченому цим договором, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третьої сторони. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків розпорядником коштів - замовником, компенсуються Генпідрядником (п. 7.1. - 7.2. договору).

У пункті 12.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором

В підтвердження виконання робіт до матеріалів справи долучено довідки за формою № КБ-3 та акти виконаних робіт за формою № КБ-2 на загальну суму 1319494,80 грн, а саме:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01.08.2018 за формою № КБ-3 за серпень 2018 року на суму 433541,68 грн,

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 01.08.2018 за формою № КБ-2в за серпень 2018 року на суму 433541,68 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за серпень 2018 року на суму 555644,89 грн,

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2018 за формою № КБ-2в за серпень 2018 року на суму 555644,89 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 25.09.2018 за формою № КБ-3 за вересень 2018 року на суму 111924,96 грн,

- акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2018 за формою № КБ-2в від 25.09.2018 на суму 111924,96 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 05.10.2018 за формою № КБ-3 за жовтень 2018 року на суму 117714,17 грн,

- акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт від 05.10.2018 за формою № КБ-2в за жовтень 2018 року на суму 117714,17 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 25.10.2018 за формою № КБ-3 за жовтень 2018 року на суму 100669,10 грн,

- акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт від 25.10.2018 за формою № КБ-2в за жовтень 2018 року на суму 100669,10 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 1 від 15.05.2018 на суму 395848,44 грн; № 2 від 01.08.2018 на суму 37693,24 грн; № 4 від 29.08.2018 на суму 555644,89 грн; № 5 від 25.09.2018 на суму 111924,96 грн; № 6 від 05.10.2018 на суму 117 714,17 грн; № 10 від 25.10.2018 на суму 100 669,10 грн відповідачу, як генпідряднику загалом було сплачено 1319494,80 грн.

Північно-східним офісом Держаудитслужби на виконання плану п. 1.2.7.2 Плану проведення заходів Державного фінансового контролю було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Малоданилівської селищної ради, під час якої були встановленні порушення, які відображені в акті ревізії від 21.12.2020 р. №08-11/08.

Зокрема, яка зазначає позивач, під час ревізії проведено контрольні обміри фактично виконаних робіт підрядною організацією ТОВ "НВП "Укр-Ніка" робіт по об`єкту «Реконструкція спортивного майданчику Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за адресою: вул. Ювілейна, 3 селище Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області" згідно з договором від 15.05.2018 року № 3 на суму 1319494,80 грн., за результатами яких (контрольних обмірів) встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами робіт, вказаними в актах №КБ-2в, що є порушенням п. 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1- 1:2013, затверджених наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, що призвело до завищення вартості робіт ТОВ «НВП «Укр-Ника» на суму 60493,93 грн. з ПДВ.

Позивачем, отримавши лист № 202008-15/198-2021 від 13.01.2021 р. від Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства, було направлено на адресу відповідача претензію щодо повернення коштів в бюджет в добровільному порядку, проте станом на 14 червня 2021 року кошти не були повернуті, що за твердженнями позивача є порушенням його майнових прав, що підлягають захисту у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За встановленими обставинами справи, відповідач у повному обсязі виконав роботи, передбачені умовами Договору № 3 від 15 травня 2018 року, а позивач такі роботи прийняв без зауважень, що підтверджується актами виконаних робіт.

Наведені обставини не заперечуються сторонами, а тому не підлягають доказуванню згідно положень ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам до таких документів унормованих приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Зокрема суд констатує, що враховуючи те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені договором підряду, суд дійшов висновку, що позивач погодився як з обсягом таких робіт, так і з їх вартістю, яка погоджена сторонами умовами укладеного договору.

Доказів на підтвердження того, що виконувані роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями позивачем не надано. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт відповідачем з боку позивача в матеріалах справи також відсутня.

При цьому обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, подані учасниками справи, суд дійшов висновку, що умови Договору сторони виконали у 2018 році повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 серпня 2019 року в справі № 910/13407/18 та від 22 жовтня 2019 року в справі № 922/59/19.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач посилається на Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Малоданилівської селищної ради від 21.12.2020 р. №08-11/08, проведеної Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Суд не може визнати такий звіт належним та допустимим доказом, в розумінні статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказом на підтвердження завищення вартості виконуваних робіт на заявлену суму 60 493,93 грн, оскільки встановлені у звіті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Водночас, господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала та завданими збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Визначаючи розмір заподіяних збитків внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відшкодуванню підлягають прямі збитки, що стали безпосереднім та невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Проте, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме, протиправних дій відповідача, розміру збитків, а також наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 в справі № 21-237а13.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі Договору підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором підряду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 в справі № 922/2310/17.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем вимог Договору, відсутні підстави для стягнення з відповідача сум, які позивач вважає сплаченими понад міру з посиланням лише на акт ревізії, що вказує на безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "06" вересня 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков