увійти
УКР
номер провадження справи 9/122/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2021 Справа № 908/2089/20
м.Запоріжжя
За позовом: Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71118, м. Бердянськ, Запорізька область, пл. Єдності, 2)
до відповідачів: 1. Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
2. Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
3. Гр. ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 )
4. Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 26013402 (70413, Запорізький район, Запорізька область, с. Широке, вул.Центральна (Радянська), 1)
5. Державний реєстратор Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенков Сергій Олександрович (70413, Запорізький район, Запорізька область, с. Широке, вул. Центральна (Радянська), 1)
6. Приватний нотаріус Сенаторова Наталія Валеріївна (71118, м.Бердянськ, Запорізька область, вул. Консульська/просп. Азовський, 63/4)
про скасування рішень державного реєстратора, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення
Колегія суддів у складі:
головуючий - Боєва О.С.
судді: Мірошниченко М.В.
Федорова О.В.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Ареф`єва Ю.М., Замета Н.О.;
від відповідача-1:Кабанцов О.Ю.;
від відповідача-2:Кабанцов О.Ю.;
від відповідача-3:Харченко І.І.;
від відповідача-4: не з`явився;
від відповідача-5: не з`явився;
від відповідача-6: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Бердянської міської ради до відповідачів: 1. Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , 2. Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , 3. Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 , 4.Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 5. Державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, 6. Приватного нотаріуса Сенаторової Наталії Валеріївни, з позовними вимогами про:
1. скасування рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 29699790 від 22.05.2016р., прийняте приватним нотаріусом Сенаторовою Наталією Валеріївною;
2. скасування рішення про внесення змін до розділу; індексний номер: 48484221 від 02.09.2019р., прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району;
3. визнання самочинним будівництвом літню терасу, а (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м.), розташовану біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 , яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 й частково на землях комунальної власності (без визначення кадастрового номеру) та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в опис об`єкту нерухомого майна (нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 830581823104), виключивши з опису об`єкту літню терасу (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м., індексний номер рішення 29699790 від 22.05.2016р.), а також відомості щодо розміщення даного об`єкту нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 (індексний номер рішення 48484221 від 02.09.2019р.).
4. зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ) (РНОКПП: НОМЕР_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , а також землі комунальної власності Бердянської міської об`єднаної територіальної громади (без визначення кадастрового номеру) шляхом знесення літньої тераси, а (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м.).
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 13.08.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2089/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 17.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2089/20, присвоєний номер провадження 9/122/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
11.11.2020 судом (суддя Боєва О.С.) ухвалено: передати справу № 908/2089/20 на колегіальний розгляд.
Склад колегії неодноразово змінювався і відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Федорова О.В., Мірошниченко М.В. Ухвалою суду від 16.06.2021 справу зі стадії її розгляду по суті прийнято до провадження зазначеною колегією, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.07.2021. В судовому засіданні 28.07.2021 оголошено перерву до 27.08.2021.
В ухвалі суду від 16.02.2021, якою закрито підготовче провадження у справі №908/2089/20 та призначено справу до судового розгляду по суті, в тому числі встановлено, що 10.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , у зв`язку із чим відповідачем-3 у справі № 908/2089/20 є фізична особа, яка на час розгляду справи не є підприємцем, - ОСОБА_3 .
27.08.2021 справу розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, які мотивовані наступним. На території АДРЕСА_4 розташована будівля кафе з літньою терасою «FaynaUkraina». З відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 20.01.2016 державним реєстратором прийнято рішення індексний номер 27870784 із відкриттям розділу щодо об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , який складається з основних будівель А, А1, А2, основної будівлі Б, замощення І, літньої тераси, а (загальною площею 103 кв.м.), хвіртки №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 830581823104). Рішенням державного реєстратора від 22.05.2016 № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) було внесено зміни до опису вказаного об`єкту нерухомості, та внесено до державного реєстру відомості щодо літньої тераси, площею 103 кв.м., як складової частини даного об`єкту нерухомості, а також площі вказаного об`єкта нерухомості (258 кв.м.). Підставою внесення змін була декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП142141460465, видана 18.05.2016 інспекцією ДАБІ у Запорізькій області. Вказане рішення державного реєстратора від 22.05.2016 за № 29699790 є незаконним з огляду на наступне. Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2016 № ЗП142141460465, яка була підставою для прийняття даного рішення, не існує, Департаментом ДАБІ у Запорізькій області вона не видавалась. Літня тераса, яку було включено до опису об`єкту нерухомості, як його складову частину, по факту є самостійною двоповерховою дерев`яною спорудою, відокремленою від фасадної частини одноповерхової капітальної споруди, розташованої на земельній ділянці із кадастровим номером 2310400000:09:013:0185. Дана обставина підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 22.05.2020, складеним робочою комісією, створеною розпорядження міського голови від 12.05.2020 № 14-р, а також актом обстеження від 01.07.2020 щодо наявності (відсутності) об`єктів нерухомого майна (капітальної забудови) на земельній ділянці, який складений ТОВ «Атлас Інжиніринг» (за участі експерта з технічної інвентаризації), з якого також вбачається, що тимчасова двоповерхова дерев`яна споруда знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 та частково на землях комунальної форми власності (без визначеного кадастрового номера), що також вказує на самочинність даної споруди. Враховуючи, що дана двоповерхова дерев`яна споруда не пов`язана із землею фундаментом, вона не є нерухомим майном, а право на неї не підлягає державній реєстрації. Позивачем звернуто увагу, що 24.04.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (реконструкція об`єкту). Після цього, 28.05.2014 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ЗП142141460564 (реконструкція кафе з літнім майданчиком), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Саме після даної реконструкції одноповерхової будівлі кафе, виготовленої з цегли, розташованої за вказаною адресою (земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185) площа була збільшена до 258кв.м. за рахунок будівництва літньої тераси, площею 103 кв.м., яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146. При цьому у вказаних деклараціях зазначено, що реконструкція проводилась без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту. Дані обставини вказують на незаконність рішення державного реєстратора від 22.05.2016 № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) про внесення до опису об`єкта даних про літню терасу, площею 103 кв.м, як складової частини об`єкту нерухомості, за відсутності будь-яких дозвільних документів на будівництво даної тераси, яка, при цьому, знаходиться за межами фундаменту будівлі кафе, взагалі на іншій земельній ділянці. Після цього, державним реєстратором виконавчого комітету Широківіської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим Сергієм Олександровичем 02.09.2019 було проведено реєстрацію змін розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 48484221), згідно з яким додано відомості, в тому числі щодо розташування об`єкту нерухомості (нежитлова будівля, площею 258 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ) на двох земельних ділянках, які належать на праві комунальної власності Бердянській міській раді, а саме: на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 та з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185. Земельна ділянка площею 0,0103 га, кадастровий номер 2310400000:09:013:0146, була надана в оренду ФОП ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі від 19.04.2011. Дана земельна ділянка передавалась вільною від забудови, виключно для розміщення та обслуговування літнього торговельного майданчика; будівництво будь-яких об`єктів нерухомості на даній земельній ділянці умовами договору передбачено не було. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, задоволено позов Бердянської міської ради про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 повернути за належністю зазначену земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому вона надана в оренду згідно договору оренди землі від 19.04.2011. Судовими рішеннями у даній справі встановлено, що об`єкт нерухомості, площею 258 кв.м. знаходиться виключно на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185, та не міг бути збільшений за рахунок спірної земельної ділянки площею 0,0103 га з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146. Жодні дозвільні документи на здійснення будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 відповідачами (або іншими особами) не отримувалися, що вказує на самочинність будь-якого об`єкту нерухомості на цій ділянці. Крім того, двоповерхова дерев`яна споруда частково розміщена на землях комунальної власності (без визначення кадастрового номеру), яка взагалі не виділялась жодній особі. Внесення змін до розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо розташування об`єкту нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 зумовлює неможливість подальшого повернення даної земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, що є незаконними та протиправним позбавленням Бердянської міської ради правомочностей власника щодо даної земельної ділянки. Наведені обставини у сукупності вказують на незаконність рішення державного реєстратора від 22.05.2016 № 29699790, прийнятого приватним нотаріусом Сенаторовою Н.В. та рішення державного реєстратора від 02.09.2019 № 48484221, прийнятого державним реєстром виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С.О., тому дані рішення підлягають скасуванню, а внесені на підставі них відомості підлягають виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи, що збудована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 двоповерхова дерев`яна споруда є самочинно збудованим майном, яка знаходиться на земельній ділянці, що належить Бердянській міській раді, дана споруда підлягає знесенню за рахунок осіб, які її збудували. Також позивач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду стосовно застосування позовної давності до негаторних позовів, викладену у постанові від 04.07.2018 по справі № 635/1096/16-ц, зазначив, що особою, яка є власником нерухомого майна, може бути пред`явлено позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Оскільки позовна вимога Бердянської міської ради про скасування рішення державного реєстратора індексний номер 29699790 від 22.05.2016, спрямована на усунення перешкод у користуванні майном (земельною ділянкою), яке перебуває у комунальній власності, на вказану вимогу позовна давність та наслідки її впливу не поширюються. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 21, 376, 387 ЦК України, ст.ст. 80, 93, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою КМУ від 26.10.20911 № 1141.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 заперечив проти позову з підстав викладених у відзивах, які надійшли до суду 16.09.2020 та є аналогічними за своїм змістом. Заперечення відповідача-1 та відповідача-2 обґрунтовані наступним. Строки позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про скасування рішення державного реєстратора від 22.05.2016, визнання будівництва самочинним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки спливли, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові в цій частині. Бердянська міська рада про будівництво літньої тераси «а» (реконструкцію об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 830581823104), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , дізналась 30.05.2014, після отримання листа ОСОБА_1 , в якому сповіщалось про отримання Декларації про готовність об`єкта до експлуатації і проведену реконструкцію кафе з літнім майданчиком. 06.07.2017 робочою комісією, утвореною розпорядженням міського голови від 19.01.2017 №21-р «Про створення робочої комісії з огляду земельних ділянок», було проведено виїзне засідання комісії за адресою: АДРЕСА_5 , якою встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 , розміщується двоповерхова дерев`яна споруда. Рішення державного реєстратора від 22.05.2016 за № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) було прийнято більше ніж чотири роки потому. З 2018 між Бердянською міською радою та ФОП ОСОБА_1 тривав судовий розгляд справи № 908/2116/18 про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, під час якого судами досліджувались всі обставини, зазначені у позовній заяві. Просили суд відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог у зв`язку зі спливом строків позовної давності. Також відповідачами зазначено, що спір не підвідомчий господарському суду; в позовній заяві не вказано, що перешкоди, які начебто вчиняють відповідачі по даній справі, здійснюються під час провадження ними господарської діяльності або вчиняються ними як суб`єктами господарювання. Більш того, на момент подання позовної заяви гр. ОСОБА_4 припинила здійснювати підприємницьку діяльність, що виключає розгляд даної справи за участю фізичної особи в порядку господарського судочинства. Реконструкцію об`єкта нерухомості гр. ОСОБА_1 проводив саме як фізична особа, а не як суб`єкт підприємницької діяльності, що підтверджується Деклараціями про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації. Доказів подальшого використання об`єкту нерухомості в господарській діяльності до позовної заяви не додано. Згідно з відомостями, внесеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно власниками майна є виключно фізичні особи: ОСОБА_2 (13/28), ОСОБА_1 (13/28) та ОСОБА_3 (1/14). Жодний суб`єкт господарювання не є власником даного майна. Відповідно до положень ст. 20 ГПК України спір не підлягає розгляду господарським судом, а є цивільно-правовим, тому підлягає розгляду загальним місцевим судом за місцезнаходженням даного майна. Враховуючи викладене, відповідач-1 просив закрити провадження у справі. По суті заявлених позовних вимог відповідач-1 вказав наступне. Твердження позивача про те, що літня тераса «а» (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м.) є об`єктом самочинного будівництва не відповідають дійсності. Дана тераса увійшла до складу об`єкта нерухомого майна після його реконструкції, проведеної на підставі Декларації про початок будівельних робіт від 24.04.2014. Після проведення робіт з реконструкції 28.05.2014 гр. ОСОБА_1 (замовник) у визначеному законом порядку зареєстрував декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. На сьогоднішній день вказана Декларація незаконною визнана не була та у визначеному законом порядку не скасована. Твердження позивача, що літня тераса «а» є тимчасовою спорудою, не пов`язаною із землею фундаментом, а тому не об`єктом нерухомості, та відокремлена від зовнішніх стін будинку АДРЕСА_5 , є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Акт обстеження від 01.07.2020, виконаний ТОВ «Атлас Інжиніринг», на який посилається позивач, ґрунтується на неправильно встановлених даних, об`єктивно не підкріплених суб`єктивних міркуваннях техніка з інвентаризації нерухомого майна, адже техніком не проводились жодні заміри будівлі та її складових, не здійснювались дії та не поводились відповідні обстеження для встановлення наявності чи відсутності фундаменту, його виду. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що об`єкт нерухомості, знаходиться на двох земельних ділянка, яка саме частина даного об`єкту нерухомості розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 не зазначено. Та обставина, що літня тераса «а» знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 підтверджується позивачем виключно актом обстеження щодо наявності (відсутності) об`єктів нерухомого майна (капітальної забудови) на земельній ділянці від 01.07.2020р., виконаного ТОВ «Атлас Інжиніринг». При цьому, для встановлення даної обставини інженера-геодезиста залучено не було. Такий вид документа, як акт обстеження, доданий позивачем до позовної заяви на обґрунтування факту самовільного заняття земельної ділянки за кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 та земель комунальної власності (без визначення кадастрового номеру), не передбачений жодним нормативно-правовим актом. В якості юридичної підстави вимог щодо звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 шляхом знесення об`єкта нерухомого майна позивач посилається на ст. 212 Земельного кодексу України (щодо самовільно зайнятих земельних ділянок). До предмета доказування у справах про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок в обов`язковому порядку входять такі факти як: належність земельної ділянки, яка самовільно зайнята відповідачем, органу місцевого самоврядування на праві власності; фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, особою, яка не має передбачених законодавством прав на зазначену земельну ділянку (з урахуванням особливостей: наявності в особи права на отримання ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів щодо оформлення такого права, але відсутність на момент перевірки дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин відповідних документів). Ця позиція в повній мірі відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15.02.2018 р. у цивільній справі № 910/5702/17. Проте Бердянською міською радою було залишено поза увагою такі обставини: - відповідно до інформації, що міститься в реєстрі прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_5 , розміщується на двох земельних ділянках: з кадастровими номерами 2310400000:09:013:0185 та 2310400000:09:013:0146; строк договору оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:09:013:0185 збігає лише 01.11.2057 р. і до цього часу розташування на такій земельній ділянці будь-яких будівель та споруд не суперечить чинному законодавству України; - реєстрація декларацій про початок будівельних робіт (реконструкція) та закінчення виконання будівельних робіт, що виключає можливість віднесення частини об`єкту нерухомого майна - літньої тераси «а» до самочинного, в силу дотримання процедури реконструкції та реєстрації відповідних змін. Ця позиція в повній мірі відповідає позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 12.06.2019р. по справі № 916/1986/18. До того ж, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли було використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування, чого Бердянською міською радою зроблено не було. Декларацією, яка стала підставою для прийняття вищевказаного рішення є Декларація № ЗП 142141460465 від 28.05.2014р., яка зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та інформація про цю Декларацію міститься у відкритому реєстрі ДАБІ, що підтверджується відповідною роздруківкою. Але, під час реєстрації Приватним нотаріусом Сенаторовою Н.В. було допущено описку і замість дати « 28.05.2014р.» зазначено « 18.05.2016р.». На сьогодні, ОСОБА_2 вже звернувся до державного реєстратора з заявою про виправлення описки, яка була допущена не з вини відповідачів. Після виправлення описки до суду буде надано відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже жодного порушення норм чинного законодавства приватним нотаріусом Сенаторовою Н.В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію від 22.05.2016 № 29699790 допущено не було. Враховуючи все вищевикладене, позов Бердянської міської ради не ґрунтується на дійсних обставинах справи, оскаржувані реєстраційні дії та проведена реконструкція в повній мірі відповідають чинному законодавству України. Жодних визначених законом підстав на обґрунтування незаконності дій державних реєстраторів та як наслідок прийнятих ними рішень позивачем не надано. За таких умов відсутні правові підстави для скасування рішення державного реєстратора від 22.05.2016р. № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) та рішення державного реєстратора від 02.09.2019р. № 48484221 (державний реєстратор Широківської сільської ради Запорізького району). Ані ст. 16 ЦК України, ані ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав як визнання самочинним будівництвом певного майна, а також виключення відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нього. По суті дана вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, що не передбачено діючим ГПК України та не є притаманним позовному провадженню. Такий спосіб захисту також не передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
11.12.2020 до суду від відповідача-1 - ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 908/2089/20 у зв`язку із тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Клопотання обґрунтовано тими ж обставинами, які викладено у відзиві відповідача-1, та які наведено вище.
16.09.2020 до суду від відповідача-2 надійшла окремо оформлена заява про застосування позовної давності, в якій викладено те ж саме обґрунтування щодо спливу строку позовної давності, що і у відзиві.
Відповідач-3 правом на подання відзиву на позов не скористався, відзив суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача-3 заперечив проти позову в усній формі.
Відповідачі 4, 5, 6 своїм правом на подання відзивів на позов не скористалися, відзиви суду не надали, їх представники в судові засідання не з`являлись.
25.01.2021 до суду від Державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича із супровідним листом на виконання ухвали суду від 22.10.2020 надійшли витребувані судом документи. У листі відповідач-5 також клопотав про розгляд справи без його участі, на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, суд
ВСТАНОВИВ:
11.09.2003 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 04.09.2003 № 508 видано Свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 (приватна спільна часткова форма власності) на нерухоме майно – нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_4 , яка складалася з: основної будівлі А, А1, А2, Б.
19.01.2009 між Орендодавцем - Бердянською міською радою, з одного боку, та Орендарем - Приватним підприємцем ОСОБА_1 , Приватним підприємцем ОСОБА_2 , Приватний підприємець ОСОБА_3 , з другого боку, укладено договір оренди землі (т. 1 а.с.30,31).
Згідно з пунктом 1 цього договору (з урахуванням угоди від 06.07.2009 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку 13/28, 13/28 та 1/13 часток відповідно кожному для розміщення та обслуговування кафе та торгового павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_4 .
Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка передавалась в оренду на підставі п.2.3 рішення п`ятдесят четвертої сесії V скликання Бердянської міської ради від 06.11.2008 № 15 «Про оренду земельних ділянок». Згідно з витягом в цього рішення (т. 1 а.с. 32 – на звороті) підставою для передачі земельної ділянки в довгострокову оренду (поновлення договору оренди) стала відповідна заява орендарів та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.09.2003.
Відповідно до пункту 2 договору в редакції Додаткової угоди від 10.02.2015 про внесення змін до договору оренди землі (т.1 а.с. 36) в оренду передається земельна ділянка площею 0,0233 га (кадастровий номер 2310400000:09:013:0185).
На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівля кафе та торгового павільйону (пункт 3 договору). Договір укладено строком до 01.11.2057 року (п.8 договору).
Додатками до договору, зокрема, є План земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди (т. 1 а.с. 32-34).
На підставі договору оренди землі від 19.04.2011 Бердянською міською радою (Орендодавець) у користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (Орендар) в строкове платне володіння і користування була надана земельна ділянка для розміщення та обслуговування літнього торговельного майданчика, яка знаходиться в АДРЕСА_4 .
Відповідно до умов вказаного договору в оренду була передана земельна ділянка площею 0,0103 га (кадастровий номер 2310400000:09:013:0146). Земельна ділянка вільна від забудови.
Матеріали справи свідчать, що 24.04.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Арбузову Сергію Вячеславовичу (Замовник) було видано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЗП082141100003 (т. 1 а.с.72-73) з реконструкції кафе з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з проектною документацією, затвердженою ОСОБА_1 16.04.2014. В декларації зазначені основні показники об`єкта будівництва відповідно до проектної документації: загальна площа 153,6 кв.м, основна площа 98,6 кв.м, допоміжна площа 55,00 кв.м, посадкові місця – 20 шт., кількість поверхів – 2.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 28.05.2014 № ЗП142141460465 (т. 1 а.с. 74-76) будівництво з реконструкції кафе з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_4 , закінчено – 22.05.2014. В пунктах 12 та 14 декларації вказано опис об`єкта та його основні показники, а саме: несучі конструкції: фундамент - бетон, перекриття – дерево; огороджувальні конструкції - стіни – шлакоблок облицьований плиткою; покриття – черепиця; фасади – плитка. Загальна площа – 155,0 кв.м, основна площа 115,2 кв.м., допоміжна площа 39,8 кв.м., літня тераса 103 кв.м.
Згідно з рішенням Бердянської міської ради від 18.02.2016 № 56 «Про перейменування назв вулиць, проїздів, площ, проспектів, бульварів в м. Бердянськ» вулицю Леніна перейменовано у АДРЕСА_5 .
З відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 20.01.2016 державним реєстратором прийнято рішення індексний номер 27870784 із відкриттям розділу щодо об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 830581823104).
22.05.2016 Приватним нотаріусом Сенаторовою Наталією Валеріївною було здійснено реєстрацію змін розділу (індексний номер рішення № 29699790) на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЗП142141460465, виданої інспекцією ДАБІ у Запорізькій області; технічного паспорту ТОВ «Приват ЮР ГРУП» - ФОП ОСОБА_5 , виданого 29.04.2016; свідоцтва про право власності від 11.09.2003. Змінено загальну площу об`єкту нерухомого майна на 258 кв.м.
Так, згідно з цим рішенням (т. 3 а.с. 131) державного реєстратора, за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_2 , вирішено провести державну реєстрацію внесення змін відомостей щодо технічних характеристик нерухомого майна з реєстраційним номером 830581823104, що розташований в АДРЕСА_5 , за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3
02.09.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Широківіської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим Сергієм Олександровичем було проведено реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна (індексний номер рішення 48484221), згідно з яким додано відомості про розташування об`єкту нерухомого майна на двох земельних ділянках, а саме: кадастровий номер 2310400000:09:013:0185 та кадастровий номер 2310400000:09:013:0146. Також внесено зміни щодо адреси об`єкта, а саме на: АДРЕСА_4 .
Згідно з цим рішенням (т. 3 а.с. 141) державного реєстратора, за результатами розгляду заяви про внесення змін до запису спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку подав ОСОБА_2 , вирішено внести зміни до запису розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 830581823104.
Внаслідок проведення внесення вищезазначених змін, інформація про об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 830581823104, яка на даний час міститься в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, є наступною:
- нежитлова будівля, загальною площею 258 кв.м; складові частини нерухомого майна: основна будівля А (32,6 к.в.м), основна будівля: А1 (70,6 кв.м.), основна будівля: А2 (50,4 кв.м), основна будівля: Б (3,9 к.в.м), замощення І, літня тераса а (103 кв.м., фундамент – бетон, стіни – дерев`яні стовпи, підлога – дерево, покриття - дерево), хвіртка №1 (метал); земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер 2310400000:09:013:0185, площа 0,0233 га; кадастровий номер 2310400000:09:013:0146, площа 0,0103 га.
Право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровано на праві спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (розмір частки 13/28), ОСОБА_1 (розмір частки 13/28), ОСОБА_3 (розмір частки 1/14).
18.02.2016 Бердянською міською радою прийнято рішення № 25, згідно яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні договору земельної ділянки площею 0,0103 га (кадастровий номер 2310400000:09:013:0146) та зобов`язано звільнити земельну ділянку від двоповерхової споруди та повернути її в стані придатному для її подальшого використання.
Відповідно до Актів огляду земельної ділянки від 06.04.2017 та від 03.11.2017 (т. 1 а.с. 61, 62), складених робочою комісією з огляду земельних ділянок, створеною розпорядженням міського голови від 19.01.2017 № 21-р “Про створення робочої комісії з огляду земельних ділянок”, в ході виїзного засідання робочою комісії за адресою: АДРЕСА_5 ), за візуальним оглядом встановлено, що за вказаною адресою розміщується двоповерхова дерев`яна споруда, яка складається з дерев`яних брусів та дерев`яних підлог з дошок, поверхи об`єднані дерев`яними сходами, другий поверх розміщено на 19 дерев`яних стовпах; орієнтовний розмір земельної ділянки, на якій розташована двоповерхова споруда розмірами 17,73х6,57 метрів по діаметру, становить 0,0116 га.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі №908/2116/18 задоволено позов Бердянської міської ради, зобов`язано фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 повернути за належністю земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:09:013:0146, площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Бердянської міської ради, у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому земельна ділянка надана в оренду, згідно з договором оренди землі від 19.04.2011.
Із змісту вказаного судового рішення вбачається, що позивач (Бердянська містка рада), в тому числі просив суд зобов`язати відповідача (ФОП ОСОБА_1 ) привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання шляхом знесення двоповерхової дерев`яної споруди, що розташована на ній, орієнтованими розмірами 17,73 х 6,57 метрів. Судом було зазначено, що з`ясування обставин, на які посилався при цьому позивач, не належить до кола питань, які підлягають вирішенню за вимогами про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінчення строку дії договору оренди.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки, складеного 22.05.2020 робочою комісією, створеною на виконання розпорядження міського голови від 12.05.2020 № 104-р, проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , із застосуванням фотофіксації (т. 1 а.с.53-60), в якому, зокрема зазначено, що земельна ділянка прощею 0,0103 га (кадастровий номер 2310400000:09:013:0146) ФОП ОСОБА_1 після закінчення строку дії договору оренди землі Бердянській міській раді повернута не була. Згідно бази даних управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської ради, що ведеться з 2011р., містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва за вищевказаною адресою не зареєстровані; паспорти прив`язки для розміщення тимчасових споруд на вказаній земельній ділянці не видавалися. Жодні дозвільні документи для розміщення двоповерхової дерев`яної споруди виконавчим комітетом Бердянської міської ради не видавалися. Задня стінка дерев`яної двоповерхової споруди відокремлена від фасадної частини одноповерхової капітальної споруди, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185, та не розташована впритул до неї. В акті вказано, що відповідно до інвентаризаційної справи №14618 комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради вказана дерев`яна споруда є тимчасовою будівлею та має площу 113,8 кв.м.
Бердянська міська рада у серпні 2020 року звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким було відкрито провадження у даній справі № 908/2089/20.
Підставою виникнення спору є твердження позивача про те, що жодні дозвільні документи на здійснення будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 відповідачами (або іншими особами) не отримувалися, що вказує на самочинність будь-якого об`єкту нерухомості на цій ділянці. Після реконструкції одноповерхової будівлі кафе, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185, площа об`єкту нерухомого майна була збільшена до 258 кв.м за рахунок будівництва літньої тераси, площею 103 кв.м., яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146. При цьому з декларації про готовність об`єкту до експлуатації вбачається, що проведено реконструкцію одноповерхового кафе з літнім майданчиком без виходу за межі геометричних розмірів фундаменту. Дані обставини вказують на незаконність рішення державного реєстратора від 22.05.2016 № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) про внесення до опису об`єкта даних про літню терасу, площею 103 кв.м, як складової частини об`єкту нерухомості, за відсутності будь-яких дозвільних документів на будівництво даної тераси, яка при цьому знаходиться за межами фундаменту будівлі кафе. Внесення змін до розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо розташування об`єкту нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 зумовлює неможливість подальшого повернення даної земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні ФОП ОСОБА_1 .
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до змісту ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 Земельного кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними. Як і віндикаційний, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально-визначеного майна.
Умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог позивача не залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом інтересів позивачів за негаторним позовом надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.
За змістом ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.
За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства (ст. 20 Закону України «Про основи містобудування»).
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, пов`язаних з будівництвом літньої тераси) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 24 цього Закону забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, у відповідній редакції, Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
За змістом ч.ч. 1, 8 ст. 36 цього Закону право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.
З положень статей 319, 320 Цивільного кодексу України вбачається, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Як слідує з декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції кафе з літнім майданчиком, зареєстрованої 24.04.2014 за № ЗП82141100003, згідно з якою замовником був ОСОБА_1 . При підписанні вказаної декларації ОСОБА_1 засвідчив, що йому відомо про встановлену законом відповідальність за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у цій декларації та виконання робіт з порушенням вимог, визначених проектною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами.
У вказаній Декларації про початок будівництва було зазначено наступні дані. Вид будівництва: реконструкція, об`єкт ІІ категорії складності; експертиза не здійснюється відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі – Перелік № 109). Також в Декларації з посиланням на п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено про відсутність потреби відомостей про земельну ділянку, яка використовується для будівництва.
Так, у відповідності до п. 25 Переліку № 109 до об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, відноситься реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
В абзаці частини 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у відповідній редакції, визначено, що зокрема, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Згідно п. 3.21 ДБН - 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
З декларації про готовність об`єкту до експлуатації ЗП 142141460465, зареєстрованої 28.05.2018, вбачається, що після завершення будівельних робіт в описі об`єкта з`явився новий об`єкт – літня тераса площею 103 кв.м., яка була відсутня у декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції кафе з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_5 .
При цьому, до проведення будівельних робіт загальна площа об`єкту нерухомості становила 155 кв.м., як то було вказано у Декларації про початок виконання будівельних робіт. Отже після проведеної реконструкції будівлі кафе загальна площа об`єкту збільшилась на 103 кв.м. (258-155), що і є площею літньої тераси, яка була відсутня до початку виконання будівельних робіт, визначених замовником як реконструкція існуючої нежитлової будівлі – кафе за адресою: АДРЕСА_4 , яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 2310400000:09:013:0185.
Враховуючи зазначене, вказані замовником відомості про проведення реконструкції кафе з літнім майданчиком, розташованої на земельній ділянці кадастровий номер 2310400000:09:013:0185, без зміни зовнішніх меж геометричних розмірів фундаменту, які були внесені до декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкту до експлуатації, не відповідають фактичним обставинам.
Фактично було побудовано двоповерхову літню терасу 103 кв.м., що є неможливим без виходу за межі фундаменту вже існуючої будівлі кафе, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185 та, відповідно, без використання для будівництва вказаної літньої тераси земельної ділянки.
Як встановлено судом вище, 22.05.2016 Приватним нотаріусом Сенаторовою Н.В. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЗП142141460465, виданої інспекцією ДАБІ у Запорізькій області, було здійснено реєстрацію змін в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 830581823104, а саме: внесено зміни щодо загальної площі об`єкту нерухомості, яка склала 258 кв.м (індексний номер рішення № 29699790). До відомостей про складові частини об`єкта нерухомого майна було включено літню терасу а, площею 103 кв.м.
02.09.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С.О. було проведено реєстрацію змін розділу: змін щодо об`єкта нерухомого майна (індексний номер рішення 48484221), згідно з яким додано відомості про розташування об`єкта нерухомого майна на двох земельних ділянках, а саме: кадастровий номер 2310400000:09:013:0185 та кадастровий номер 2310400000:09:013:0146.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що після реконструкції одноповерхової будівлі кафе, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0185, площа об`єкту нерухомого майна була збільшена до 258 кв.м за рахунок будівництва літньої тераси, площею 103 кв.м на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0233 га, кадастровий номер 2310400000:09:013:0185, яка знаходиться в АДРЕСА_4 , була надана Бердянською міською радою в оренду Приватним підприємцям, а саме: ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19.01.2009, а саме: 13/28, 13/28 та 1/13 часток відповідно кожному для розміщення та обслуговування кафе та торгового павільйону.
Земельна ділянка площею 0,0103 га кадастровий номер 2310400000:09:013:0146 перебувала у користуванні ПП ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 19.04.2011, яка була вільна від забудови, для розміщення та обслуговування літнього торговельного майданчика. Запис щодо припинення іншого речового права на користування ПП ОСОБА_1 вказаною земельною ділянкою внесено до реєстру 25.09.2018 на підставі рішення Бердянської міської ради № 25 від 18.02.2016.
Отже жодна із вказаних земельних ділянок не надавалась для будівництва.
Поняття самочинного будівництва визначено у статті 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин.
Згідно з частинами першою та другою ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.\
Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом положень ст.ст. 15,16 ЦК України суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Позивачем доведено, що спірний об`єкт – літня тераса, а, загальною площею 103 кв.м, побудований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Відповідачами 1, 2, 3, за якими в подальшому зареєстровано право приватної спільної часткової власності на побудовану літню терасу, шляхом включення її до опису об`єкту нерухомого майна, в свою чергу, не надано суду доказів наявності правових підстав для здійснення будівництва на вищевказаній земельній ділянці та отримання відповідних дозвільних документів, що свідчить про самочинність будівництва будь-якого об`єкту на цій земельній ділянці.
Сама по собі наявність декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації не свідчить про законність здійсненого будівництва, оскільки, як встановлено судом вище, відомості, вказані замовником в особі ОСОБА_1 , щодо здійснення безпосередньої реконструкції існуючого об`єкта та про відсутність необхідності для цього земельної ділянки, не відповідали кінцевому результату виконаних будівельних робіт.
Дані обставини вказують на незаконність рішення державного реєстратора від 22.05.2016 № 29699790 (приватний нотаріус Сенаторова Н.В.) про внесення до опису об`єкта даних про літню терасу, площею 103 кв.м, як складової частини об`єкту нерухомості на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Внесення ж державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим Сергієм Олександровичем змін до розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо розташування об`єкту нерухомості в т.ч. на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 відбулось з порушенням прав позивача, як власника цієї земельної ділянки, без наявності для цього законних правових підстав та, крім того, зумовлює неможливість подальшого повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, яка знаходилась у користуванні ФОП ОСОБА_1 , у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому земельна ділянка надана в оренду згідно з договором оренди землі від 19.04.2011 у відповідності до рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі №9 08/2116/18, яке набрало законної сили.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
В силу положень зазначеного Закону всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте, не носять самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів, що містяться в реєстраційній справі.
Водночас у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування рішення про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію: індексний номер: 29699790 від 22.05.2016, прийняте приватним нотаріусом Сенаторовою Наталією Валеріївною, про скасування рішення про внесення змін до розділу, індексний номер: 48484221 від 02.09.2019, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Ільющенковим Сергієм Олександровичем та зобов`язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом знесення літньої тераси, а (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м) є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до абзацу другого та третього частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами, внесеними Законом № 340-IX від 05.12.2019, який набрав чинності 16.01.2020, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Відповідно ж до абзацу першого частини 3 цієї статті, з відповідними змінами, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав,не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Заявлена позивачем позовна вимога про визнання літньої тераси, а (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м.), розташованої біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 , самочинним будівництвом є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлення цього факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог під час вирішення спору у даній справі.
Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена та не може забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання літньої тераси самочинним будівництвом та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом виключення з опису об`єкту літньої тераси (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м., індексний номер рішення 29699790 від 22.05.2016р.), а також відомостей щодо розміщення даного об`єкту нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146 (індексний номер рішення 48484221 від 02.09.2019) судом відмовляється.
Разом із тим, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Зміст зазначених норм вказує на те, що хоча предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог, але суду також надана можливість самостійно дослідити обраний спосіб захисту і встановити чи відповідає він критерію ефективності.
Визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з`ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов`язком суду.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 у справі № 908/924/20 викладено правову позицію відповідно до якої зазначено, що суду необхідно було змістовно оцінювати спосіб захисту, тобто чи направлений він на поновлення порушених прав, а не лише зважати на форму у якій він визначений у позові. Таким чином, якщо суди убачають підстави для захисту порушеного права чи інтересу позивача і необхідним є застосування способу захисту, який визначений у статті 26 Закону України №1952, суди мають можливість прийняти відповідне рішення (в межах позовних вимог) у випадку заявлення подібної за змістом вимоги і яке відповідатиме законодавчим приписам. Оцінюючи ефективність способу захисту, суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом.
Приписи статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з відповідними змінами, вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). У спірних відносинах, розглядаючи підстави для задоволення позовних вимог, суди мають оцінювати чи є необхідним саме для ефективного захисту визнання речового права, зміна чи припинення прав в учасників справи, тобто чи лише за таких дій відповідне право буде захищеним.
З огляду на вищенаведене, та враховуючи заявлення позивачем подібної за змістом вимоги про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом виключення з опису об`єкту нерухомості літньої тераси (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м.), суд вважає за необхідне прийняти відповідне рішення, яке відповідатиме законодавчим приписам, а саме: припинити право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на складову частину об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 830581823104) – літню терасу «а», загальною площею 103 кв.м.
Щодо заявлення відповідачами 1, 2 та 3 про закриття провадження у справі у зв`язку із непідвідомчістю спору господарським судам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У статтях 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч.ч. 1, 3 ст. 128 ЦК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Таким чином фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровано на праві спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (розмір частки 13/28), ОСОБА_1 (розмір частки 13/28), ОСОБА_3 (розмір частки 1/14), як за фізичними особами.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані як фізичні особи – підприємці. Відомості про припинення їх підприємницької діяльності відсутні. Одним із видів їх діяльності є діяльність ресторанів.
Відповідач-3 – ОСОБА_3 з 12.02.1999 також була зареєстрована та здійснювала діяльність як фізична особа-підприємець з видом діяльності: роздрібна торгівля з лотків і на ринках. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.01.2017.
Оскільки предмет спору у даній справі стосується реєстрації прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, а саме: літньої тераси, яка була включена до складу опису нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності, що використовується як кафе, в даному випадку існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої платати Верхового суду від 19.08.2019 у справі № 922/4239/16.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).
Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За таких обставин дана справа підлягає розгляду господарським судом як за предметною юрисдикцією так і за суб`єктним складом.
Стосовно заяв відповідачів 1 та 2 про сплив позовної давності, суд зазначає наступне.
Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (ст. 391 ЦК України).
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.
Особливістю негаторного позову є те, що він спрямований на усунення таких порушень вказаних повноважень власника, які наявні на момент звернення з позовом. Саме тому до вимог за негаторним позовом строки позовної давності не можуть застосовуватися.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).
Вказані приписи поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (правова позиція, викладена в п.п. 33, 34 постанови Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018, справа №653/1096/16-ц (провадження №14-181 цс 18).
На підставі викладеного, до позовних вимог, які є предметом розгляду у даній справі, позовна давність не застосовується.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 47, ч. 7 ст. 236 Господарського просувального Кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Позивачем не обґрунтовано та судом не встановлено порушення прав Бердянської міської ради відповідачем-4 – Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, тому у задоволенні позову в частині вимог до відповідача-4 слід відмовити.
На підставі всього вищевикладеного, позов задовольняється судом частково.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 8402 грн., тобто за чотири позовні вимоги немайнового характеру (2102х4).
За змістом ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
При цьому суд враховує, що всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації на підставі поданих ним документів.
У зв`язку із цим витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами про скасування рішень приватного нотаріуса та державного реєстратора, що стали підставою для внесення змін до відомостей, які стосуються речових прав відповідачів 1, 2, 3 на нерухоме майно, покладається судом на цих відповідачів.
За таких обставин, з кожного з відповідачів 1, 2, 3 на користь позивача слід стягнути суму 2102 грн. витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення про державну реєстрацію: індексний номер: 29699790 від 22.05.2016, прийняте приватним нотаріусом Сенаторовою Наталією Валеріївною.
Скасувати рішення про внесення змін до розділу, індексний номер: 48484221 від 02.09.2019, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Ільющенковим Сергієм Олександровичем.
Припинити право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на складову частину об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 830581823104) – літню терасу «а», загальною площею 103кв.м.
Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), фізичну особу ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:09:013:0146, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом знесення літньої тераси, а (двоповерхова дерев`яна споруда, площею 103 кв.м).
В іншій частині позову до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича та Приватного нотаріуса Сенаторової Наталії Валеріївни – відмовити.
У задоволенні позовних вимог до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області - відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, пл. Єдності, 2) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ) на користь Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, пл. Єдності, 2) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 ) на користь Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, пл. Єдності, 2) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 08.09.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.С. Боєва
Суддя М.В. Мірошниченко
Суддя О.В. Федорова
Судове рішення № 99446575, Господарський суд Запорізької області було прийнято 27.08.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/2089/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome