Рішення № 99446083, 06.09.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2021 р. Cправа № 902/579/21

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (вул. Івана Богуна, 2, офіс 303, м. Вінниця, 21010)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке (вул. Центральна, буд. 15, с. Іллінецьке, Іллінецький р-н., Вінницька обл., 22712)

про стягнення 579610,99 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

За участю представників сторін:

позивача: Сніцаренко А.А.

відповідача: Гончар О.І.

В С Т А Н О В И В :

03.06.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке про стягнення 579 610,99 грн.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що внаслідок невиконання відповідачем вчасно своїх зобов`язаннь за укладеним між сторонами Договором, а саме щодо здійснення оплати за поставлений товар, так як грошові кошти за поставлений Товар було сплачено з порушенням передбачених Договором строків, не у повному обсязі, без урахування індексації на курсову різницю згідно розділу 5 Договору, що і стало підставою позову.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/579/21 передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 07.06.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/579/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 05.07.2021 р.

29.06.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/5882/21 від 29.06.2021 р.), в якому останній проти позову заперечує, та який долучено судом до матеріалів справи.

За наслідками розгляду справи 05.07.2021 р. суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи на 06.08.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

13.07.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/631/21 від 13.07.2021 р.), в якому останній повністю підтримав позицію викладену у позовній заяві.

За наслідками розгляду справи 06.08.2021 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи 03.09.2021 р. суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи на 06.09.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07.02.2020 р. між ТОВ «Євровектор Плюс» та ТОВ «Іллінецьке» було укладено Договір поставки № 07/02-3 (надалі також - Договір).

Згідно до п. 1.1. Договору передбачено, що у строки, передбачені цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива), визначений Сторонами у специфікаціях до даного Договору (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (Специфікаціями до нього).

Предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у Специфікаціях, підписаних Постачальником та Покупцем, які є невід`ємними частинами цього Договору. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату їх складання (п.1.2. Договору).

Загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається загальною кількістю Товару, зазначеною у всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору.

Товар поставляється партіями, відповідно до замовлень Покупця та/або Специфікацій.

Якщо між Сторонами відбудеться поставка Товару, але не буде підписана Специфікація на нього, то видаткова накладна на такий Товар, підписана представником Покупця, прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціну та кількість Товару, шо постачається Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити такий Товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого товару) у день його отримання від Постачальника.

Якість Товару повинна відповідати вимогам Державних стандартів та/або Технічних умов, які діють на території Україні, що підтверджується відповідними висновками (сертифікатами).

Постачальник гарантує відповідність якості Товару, однак, не надає інших гарантій щодо нього, зокрема, не гарантує певну врожайність сільськогосподарських культур, оскільки врожайність залежить від факторів, що знаходяться поза межами контролю Постачальника (п.п.2.1., 2.2.,2.3. Договору).

Між сторонами умовами Договору було погоджено, що ціна Товару, що є предметом даного Договору, вказується у Специфікаціях до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість Товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США).

Загальна сума Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору (п.п. 3.1.,3.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США за курсом, що встановлений АТ «Укрсиббанк» для операцій з продажу долара США.

Товар вважається оплаченим у момент надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе Покупець.

Порядок та строки оплати Товару визначаються у відповідних Специфікаціях щодо умов поставки такого Товару (п.п. 5.4.,5.5. Договору)

У п. 5.6. Договору сторони погодили, що у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення Договору та підписання Специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором.

Згідно п. 5.7. Договору У випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ «Укрсиббанк» для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений AT «Укрсиббанк» для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, Специфікації та/або відвантаження Товару, Покупець для оплати зобов`язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та Специфікації.

Відповідно до п. 5.8. Договору, зокрема, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, Сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:

S=(A2/A1) * В, де:

S- Ціна на момент оплати;

В - Ціна на момент підписання;

А1 - курс долара США до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікації;

А2- курс долара США до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.

Пунктом 5.10. Договору передбачено, що на дату здійснення платежу за Договором Покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором Покупець перераховував Постачальнику гроші в оплату Товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу.

Відповідно до п. 5.11. Договору при зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених Покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни Товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни Товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно пункту 5.12. Договору якщо в Специфікації замість курсу гривні до долару США буде вказаний курс гривні до Євро, то Сторони у всіх умовах Договору для цієї Специфікації замість доларів США застосовують ЄВРО на тих самих умовах, що вказані в Договорі.

07.02.2020 р. між сторонами обопільно було підписано Специфікацію № 1 до договору поставки № 07/02.3 від 07.02.2020 р.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 Договору Сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару: 508 203, 36 грн оплачується Покупцем в строк до 14.02.2020 р.; 1 185 807,84 грн оплачується Покупцем в строк до 30.07.2020 р.

Як слідує з матеріалів справи на виконання зобов`язань за Договором ТОВ «Євровектор Плюс» передало ТОВ «Іллінецьке» товар, погоджений сторонами у Специфікації № 1 до Договору, а саме: Grupa Azoty - Seletrosan 30 (500 кг) у кількості 120 шт. загальної вартістю з ПДВ 597000,96 грн; Добриво мінеральне Seletrosan 30 N/7S (суміш сульфату і нітрату амонію) у кількості 60 т загальної вартістю з ПДВ 597000,24 грн; Фульвогумін у кількості 2500 л загальної вартістю з ПДВ 500010,00 грн. Всього було поставлено Товару на загальну суму 1 694 011,20 грн з ПДВ або еквівалент 61938,25 Свро.

При цьому, ТОВ «Іллінецьке» вищевказаний товар прийняло без жодних зауважень та претензій щодо кількості та/або якості товару.

Натомість свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар ТОВ «Іллінецьке» не виконало неналежним чином, грошові кошти за поставлений Товар сплатило з порушенням передбачених Договором строків, не у повному обсязі, без урахування індексації на курсову різницю згідно розділу 5 Договору, а саме:10.02.2020 р. сплатило 508 203,00 грн: 27,35 грн./l Євро (курс на дату платежу) = 18 581,46 Євро; 30.07.2020 р. сплатило 400 000,00 грн: 32,79 грн/ 1 Євро (курс на дату платежу) = 12 198,84 Євро; 28.08.2020 р. сплатило 200 000,00 грн: 32,90 грн./1 Євро (курс на дату платежу) - 6 079,03 Євро; 24.12.2020 р. сплатило 250 000,00 грн: 34,95 грн./1 Євро (курс на дату платежу) = 7 153,08 Євро; 26.02.2021 р. сплатило 335808,20 грн. : 34,30 грн./І Євро (курс на дату платежу) = 9 790,33 Євро. Всього відповідачем було сплачено 1 694 011,20 грн.

Несвоєчасне та не у повному обсязі виконане ТОВ «Іллінецьке» зобов`язання спонукало позивача звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу (з урахуванням індексації на курсову різницю згідно розділу 5 Договору) - 274 573,46 грн.; пені - 36 941,43 грн (п. 7.4. Договору); штрафу - 175 742,57 грн. (п. 7.4. Договору); 30% річних - 92 353,53 грн. (п. 7.8. Договору).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому останній зазначив, що кредитор ТОВ «Євровектор Плюс», який сам визначив умови поставки товару в накладних у валюті гривні України, та погодив в Рахунку на оплату , а ТОВ «Іллінецьке» сплачену таку заборгованість по Видатковими накладними у повному обсязі, то цей кредитор - ТОВ «Євровектор Плюс» не має права на стягнення курсової різниці оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.

У відповіді на відзив позивачем з поміж іншого вказано, що сторони укладаючи Договір, у тому числі з урахуванням положень ст. 533 ЦК України дійшли взаємної згоди про визначення у відповідних зобов`язання їх грошового еквіваленту в Євро, а також погодили порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривні та погоджено нарахування штрафних санкцій.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується факт прострочення виконання зобов`язання за Договором, при цьому основний борг відповідача за Договором відсутній.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 р. у справі № 910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17.

Відповідно до п. 5.8. Договору, зокрема, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений AT «Укрсиббанк» для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, Сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:

S=(A2/A1) * В, де:

S- Ціна на момент оплати;

В - Ціна на момент підписання;

А1 - курс долара США до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікації;

А2- курс долара США до гривні, що встановлений AT «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.

Пунктом 5.10. Договору передбачено, що на дату здійснення платежу за Договором Покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором Покупець перераховував Постачальнику гроші в оплату Товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу.

Судом враховано, що курс Євро встановлений AT «Уксиббанк» для операцій з продажу ЄВРО на день підписання Договору/Специфікації становив 27,35 грн за 1 Євро, що відображено в Специфікації

Оскільки, нарахування курсової різниці здійснено у порядку та розмірі визначених Договором, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині повністю в сумі 274 573,46 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 92 353,53 грн 30% річних, суд виходить з наступного.

За розрахунком позивача 30 % річних нараховуються на суму курсової різниці в розмірі 579 610,99 грн за період з 15.02.2020 р. 25.02.2021 р. розмір яких становить 92 353,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, п. 7.8. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 30%.

Перевіривши розрахунок 30 % річних суд встановив, що позивач вірно визначив початкову дату нарахування 30 % річних.

Таким чином, відповідно до умов договору та чинного законодавства правомірним є нарахування 30 % річних у загальному розмірі 92 353,53 грн.

Отже вимога позивача про стягнення 30 % річних є правомірною та підлягає задоволенню в сумі 92 353,53 грн за період з 15.02.2020 р. по 25.02.2021 р.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 941, 43 грн пені та 175 742, 57 грн 30% штрафу.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від заборгованості, визначеної у специфікації.

Пунктом 7.9. Договору передбачено наступне: відповідно до ст. 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення штрафу відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованими.

Здійснивши власний розрахунок пені та штрафу відповідно до умов договору та чинного законодавства, суд встановив, що останні нараховано правомірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. З врахуванням встановленого до стягнення підлягає 36 941, 43 грн пені за період з 15.02.2020 р. по 25.02.2021 р.; та 175 742, 57 грн 30% штрафу.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у покладається на відповідача.

Керуючисьт.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке (вул. Центральна, буд. 15, с. Іллінецьке, Іллінецький р-н., Вінницька обл., 22712, ідент. код 38373353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (вул. Івана Богуна, 2, офіс 303, м. Вінниця, 21010, ідент. код 39286927) 274 573,46 грн основного боргу з урахування індексації на курсову різницю, 36 941,43 пені, 175 742, 57 грн штрафу, 92 353,53 грн 30% річних та відшкодування судових витрат в сумі 8 694,17 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та позивачу на електронну адресу: a.snitsarenko@@ukr.net.

Повне рішення складено 08 вересня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Івана Богуна, 2, офіс 303, м. Вінниця, 21010)

3 - відповідачу (вул. Центральна, буд. 15, с. Іллінецьке, Іллінецький р-н., Вінницька обл., 22712)