Ухвала суду № 99444472, 08.09.2021, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1046/21

Провадження №1-кп/190/118/21

УХВАЛА

08 вересня 2021 року П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Пронської Т.В.

прокурора - Пяткіна Є.Ю.

представника пробації - Крачун Т.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041560000130 від 25.06.2020 року стосовно

ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В даному кримінальному провадженні підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні. Таким чином, немає перешкод призначення судового розгляду.

Під час підготовчого розгляду прокурор заявив клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначене клопотання прокурор виклав в письмовій формі та просить долучити його до матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

За положенням ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинення інкримінованого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння зможе переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 постійного місця роботи та легальних джерел доходів не має, сталих сімейних зв`язків не має. Відсутність міцності соціальних зв`язків є ризиком його зникнення у разі перебування на волі.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, що є ризиком вчинення ним нових злочинів.

Також, під час вирішення питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, судом враховано те, що свідки та потерпіла по даному кримінальному провадженню не допитані, а тому можливий незаконний вплив на них з боку обвинуваченого, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд вважає за доцільне обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час обрання даного запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід під час досудового розслідування, не відпали.

Обставини по справі з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи майновий і сімейний стан обвинуваченого, дані, які характеризують його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50200 (п`ятдесят тисяч двісті) гривень.

Таким чином, суд вважає підготовку до судового розгляду завершеною та кримінальне провадження призначає до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, за змістом ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суд інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

В зв`язку з цим суд вважає за необхідне доручити персоналу органу пробації скласти стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 досудову доповідь.

Керуючись ст. ст.177, 178, 183, 314-316 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

В судове засідання викликати:

Потерпілу ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримується в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».

Явку зазначених осіб визнати обов`язковою.

Про розгляд справи повідомити начальника П`ятихатського віділу Жовтоводської окружної прокуратури.

Розгляд кримінального провадження призначити на 15.00 год. 20 вересня 2021 року в приміщенні П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області.

Клопотання прокурора задовольнити.

Стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 13 год. 30 хв. 08 вересня 2021 року по 13 год. 30 хв. 06 листопада 2021 року, з можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50200 (п`ятдесят тисяч двісті) гривень, які можуть бути внесені обвинуваченим або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_1 , покласти наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

3) прибувати за кожною вимогою до суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», для відому.

Доручити представнику П`ятихатського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області в строк до 20 вересня 2021 року скласти та надати суду досудову доповідь стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кіровоград, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу може бути оскаржено в частині обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Кудрявцева Ю.В.