Вирок № 99442202, 08.09.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7830/21

провадження № 1-кп/361/927/21

08.09.2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Василенко Т. К.,

за участю секретаря судового засідання - Лизун В. В.,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116130000784 від 10 липня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворожба Сумської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 липня 2021 року приблизно о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «СІЛЬПО», який розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 241, звернув увагу на різні товари, які знаходились на торгівельних полицях магазину, після чого у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, а саме 09 липня 2021 року ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «СІЛЬПО», який розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 241, з торгівельних полиць цього магазину намагався таємно викрасти одиницю кави розчинної марки «Jacobs Brazil», вартістю 153,33 грн, одиницю ковбаси марки «М`ясна Гільдія Президентська», вартістю 107,50 грн, 2 упаковки сиру марки «Монашинські Сири Сулугуні», вартістю 64,19 грн, одиницю ковбаси марки «М`ясна Весна», вартістю 95,00 грн, упаковку свинячого ребра марки «Фермерське» вагою 0,558 г, вартістю 50,69 грн, мило марки Duru 1+1, вартістю 13,16 грн, належні ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», після чого поклав зазначені товари до пакету білого кольору, який ОСОБА_1 мав при собі.

Після чого ОСОБА_1 пройшов повз розрахункові каси з викраденими речами, не сплативши за них грошові кошти, виконавши при цьому всі дії, які вважав необхідними доведення кримінального правопорушення до кінця, але правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки дії останнього були помічені та припинені працівниками служби охорони на виході з приміщення магазину.

Своїми діями ОСОБА_1 намагався завдати ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» майнову шкоду на загальну суму 483,87 грн.

Отже, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, встановлена судом «поза розумним сумнівом» з таких підстав.

03 вересня 2021 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, затверджений прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області Щербюком В. П.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з: реєстром досудового розслідування; розпискою обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Кудлая О. П. про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою обвинуваченого ОСОБА_1 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Кудлая О. П., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

З наданих матеріалів вбачається, що до ОСОБА_1 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09 липня 2021 року приблизно о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «СІЛЬПО», який розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 241, звернув увагу на різного роду товари, які знаходились на торгівельних полицях магазину, після чого у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, а саме 09 липня 2021 року ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «СІЛЬПО», який розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 241, з торгівельних полиць цього магазину намагався таємно викрасти одиницю кави розчинної марки «Jacobs Brazil», вартістю 153,33 грн, одиницю ковбаси марки «М`ясна Гільдія Президентська», вартістю 107,50 грн, 2 упаковки сиру марки «Монашинські Сири Сулугуні», вартістю 64,19 грн, одиницю ковбаси марки «М`ясна Весна», вартістю 95,00 грн, упаковку свинячого ребра марки «Фермерське» вагою 0,558 г, вартістю 50,69 грн, мило марки Duru 1+1, вартістю 13,16 грн, належні ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», після чого поклав зазначені товари до пакету білого кольору, який ОСОБА_1 мав при собі.

Після чого ОСОБА_1 пройшов повз розрахункові каси з викраденими речами, не сплативши за них грошові кошти, виконавши при цьому всі дії, які вважав необхідними доведення кримінального правопорушення до кінця, але правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки дії останнього були помічені та припинені працівниками служби охорони на виході з приміщення магазину.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, яка його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин у справі, особистості обвинуваченого, а саме те, що останній раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, відсутності в обвинуваченого сталого матеріального стану, оскільки останній не працює, обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. ст. 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 301, 302, 368 -371, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

- матеріальний носій інформації - CDR - диск, на якому знаходиться відеозапис слідчого експерименту, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Т. К. Василенко