Вирок № 99442024, 08.09.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7634/20

Провадження № 1-кп/161/245/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 08 вересня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Матвійчук Н.І.,

прокурора - Шпоти О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Бакаєвича А.В.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030130000312, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ждани Лубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньою освітою, пенсіонера, не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 06.04.2020 близько 11.25 год., перебуваючи на території домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_2 , що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, використовуючи гілку дерева, умисно наніс останній три удари в область кисті лівої руки та лівого передпліччя, спричинивши тілесних ушкоджень та фізичного болю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №264 від 09.04.2020 потерпілій ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівої кисті, лівого передпліччя, садна в ділянці лівого передпліччя, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисно наніс потерпілій легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не визнав. Суду дав показання, що дійсно 06.04.2020 близько 11.25 год., перебуваючи на території домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , у нього з ОСОБА_2 відбувся конфлікт, в ході якого остання його словесно ображала та провокувала (плюнула в обличчя), в зв`язку з чим він відмахнувся від неї дерев`яною гілкою. Категорично ствердив, що не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень.

Просив виправдати його, в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду дала показання про те, що 06.04.2020 близько 11.30 год., на територію її домогосподарства, що по АДРЕСА_1 прийшов обвинувачений ОСОБА_1 . Під час розмови з останнім, на ґрунті особистих неприязних відносин у них виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 , тримаючи в руці дерев`яну гілку, умисно наніс їй кілька ударів в область лівої руки та лівого передпліччя, завдавши фізичного болю. Категорично ствердила, що саме внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_1 їй було завдано тілесних ушкоджень. На даний час цивільного позову про відшкодування матеріальних та моральних збитків не заявляла, однак наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.04.2020, відібраного у ОСОБА_2 стверджується факт повідомлення правоохоронних органів щодо обставин спричинення останній тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_1 .

З протоколу огляду предметів – оптичного диску відеозаписом подій з доданими фототаблицями від 09.04.2020 вбачається, що 06.04.2020 по АДРЕСА_2 між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 мав місце конфлікт, в ході якого останній було нанесено кілька ударів дерев`яною гілкою та спричинено тілесних ушкоджень. При цьому, не зафіксовано будь-яких протиправних дій потерпілої по відношенню до обвинуваченого, які б спонукали його до самозахисту. Вказаний диск визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала показання, що являється дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 . Протягом тривалого часу між їх сім`єю та потерпілою склались неприязні стосунки на побутовому ґрунті. 06.04.2020 близько 11.30 год. вона була присутня під час словесного конфлікту, що відбувся по АДРЕСА_2 між її чоловіком та ОСОБА_2 . Зазначила, що в ході спілкування остання свідомо спровокувала чоловіка, внаслідок чого він кілька разів вдарив її по тілу дерев`яною гілкою, яку тримав в руках, при цьому, будь-якого умислу на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не мав.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №264 від 09.04.2020, потерпілій ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівої кисті, лівого передпліччя, садна в ділянці лівого передпліччя, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв умисних дій, що спричинили настання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути від відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що показання потерпілої ОСОБА_2 , дані нею безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_1 , який не заперечував факту нанесення ударів потерпілій, показаннями свідка ОСОБА_3 , висновком судово-медичної експертиз №264 від 09.04.2020, протоколом огляду відеозапису вказаних подій, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, кваліфікуючи його дії за ч.1 ст. 125 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку, учасником бойових дій, потребує лікування, вчинене ним правопорушення відносяться до категорії кримінального проступку, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.125 ч.1 КК України, у виді мінімального штрафу.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом подій – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк