Ухвала суду № 99441515, 07.09.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15418/21

н/п 2-з/766/498/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» (ЄДРПОУ 40848105, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Соборна, буд. 32), державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишин Віктор Степанович (місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34), -

в с т а н о в и в :

03 вересня 2021 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, який має намір пред`явити до ТОВ «ФК «Еліт-Фактор», третя особа: державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишин В.С., у якій просив:

-накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436978165000, яка належить ТОВ «ФК «Еліт-Фактор»;

-заборонити ТОВ «ФК «Еліт-Фактор», третім особам, що діють від його імені на підставі правочинів перешкоджати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та членам його родини у користуванні квартирою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436978165000, а також вчиняти дії, направлені на вселення інших осіб до вказаної 4-кінатної квартири, чи виселення з неї ОСОБА_1 та членів його родини.

В обґрунтування необхідності вчинення наведеної процесуальної дії зазначив, що 12.11.2007 року на підставі договору купівлі-продажу набув у власність квартиру АДРЕСА_4 .

Того ж дня, на вказане майно у Реєстрі речових прав на нерухоме майно було накладено обтяження іпотекою, яка виникла на підставі відповідного договору укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» на забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №804/6/11/2007/840к/2740 від 12 листопада 2007 року. Строк остаточного повернення кредиту узгоджений ним з банком спливає лише 12.11.2032 року.

Заявник сплачував відсотки за користування кредитом в строк та в розмірах визначених договором до початку 2015 року коли дізнався, що розрахункові рахунки ПАТ КБ «Надра» заблоковано, а інших реквізитів та й взагалі будь-якого зв`язку з Банком він не мав, оскільки банк віднесено до неплатоспроможних та розпочато процедуру його ліквідації.

23.08.2021 року ОСОБА_1 дізнався, що на теперішній час ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» є власником квартири АДРЕСА_4 та має намір її продати і вчиняє дії пов`язані з виселенням (зняттям реєстрації місця проживання) осіб, які зареєстровані у даній квартирі.

При цьому, жодних повідомлень від ПАТ КБ «НАДРА» або ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» в т. ч. про заміну кредитора, продаж боргу чи вимог про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору заявник не отримував.

Вважаючи дії ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» неправомірними ОСОБА_1 має намір пред`явити до суду позов немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради, Херсонської області Федчишина В.С. (з відкриттям розділу) індексний номер: 59923527 від 19.08.2021 10:41:35, яким за ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_5 , з припиненням права власності ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» на об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_6 .

Вказав, що оскільки буде подано позов немайнового характеру, відсутня потреба у зустрічному забезпеченні.

Вважаючи заявлені вимоги у рахунок забезпечення майбутнього позову співмірними із вимогами, які заявник пред`явить в майбутньому до відповідача та такими, що не порушують прав ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт фактор» просив вимоги заяви задовольнити.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 року, заяву про забезпечення позову 06.09.2021 року передано судді Булах Є.М.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Обставин для застосування ч. 5 статті 153 ЦПК України не встановлено.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорювань право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, необхідно врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

ВП ВС у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказала, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №273707444 від 07.09.2021 року власником квартири за АДРЕСА_7 є ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» (код ЄДРПОУ 40848105).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення майбутнього позову ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» є власником спірного нерухомого майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що заявник має намір пред`явити позов немайнового характеру (про скасування рішення державного реєстратора), тобто викладені заявником обставини у заяві дають підстави суду на час розгляду цієї заяви вважати, що поданий у майбутньому заявником позов буде містити обсяг позовних вимог, який базується на реалізації вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вже зазначалось заяву про забезпечення позову подано до пред`явлення позову до суду.

Таким чином, якщо обсяг позовних вимог базується на реалізації вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» співмірним заходом забезпечення позову відповідно до Закону буде вважатися заборона органам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти дії, пов`язані зі спірним нерухомим майном.

Оскільки суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову не має процесуальної можливості вирішувати питання з приводу обмеження права володіння та користування належним відповідачу майном, обрані позивачем види забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно та заборона ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» перешкоджати заявнику та членам його родини у користуванні квартирою є неспівмірними та не можуть бути застосовані.

Відтак, враховуючи викладене заява про забезпечення позову не ґрунтується на вимогах закону та не може бути задоволена.

Суддя роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

За приписами ч. ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» (ЄДРПОУ 40848105, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Соборна, буд. 32), державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишин Віктор Степанович (місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34) – відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 07.09.2021 року.

Суддя Є.М. Булах