Вирок № 99441412, 03.09.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2661/19

(провадження № 1-кп/658/187/21)

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі : головуючого – судді Терещенко О.Є.

при секретарі с/з Оніщенко Л.В.

за участю прокурора Капустіна М.В.

представника потерпілої особи Соловйової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Каховка кримінальне провадження №42 018231190000038 від 12.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавричанка Каховського району Херсонської області, громадя-нина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2005 року народження, не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи призначеним розпорядженням селищного Любимівської селищної ради Каховського району ОСОБА_2 №37к від 06.05.2016 року на посаду директора Любимівського сільського комунального господарства, код ЄРДПОУ 31332787 (далі - Любиміське СКГ) з 10.05.201 6 року, на якого, згідно посадової інструкції директора підприємства №29 від 08.01.2013 року, покладено завдання та обов`язки: визначення, формулювання, планування, здійснення і координація всіх видів ді-яльності підприємства; визначення напрямків розвитку підприємства у формуванні цінової, кре-дитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяль-ності; організація роботи і ефективна взаємодія виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направлення їх діяльності на досягнення високих темпів розвитку і удо-сконалення виробництва і продукції; забезпечення відповідності продукції кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення про-дуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції на основі широкого запро-вадження нової техніки і прогресивної технології організації праці, виробництва і управління, удо-сконалення господарського механізму; направлення діяльності персоналу на досягнення високих еко-номічних та фінансових результатів; забезпечення виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов`язків перед державним бюджетом, постачальни-ками, замовниками і банками; організація виробничо-господарської діяльності підприємства на осно-ві застосування обґрунтованого планування, нормативних матеріалів фінансових і трудових ви-трат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів ви-робництва шляхом досягнення високих техніко- економічних показників, підвищення технічного рівня якості продукції, раціонального і економного витрачання всіх видів ресурсів; вжиття заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприят-ливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища; здій-снення заходів з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечення розроблення і виконання колективного договору, проведення роботи щодо зміцнення трудової виробничої дисципліни, спри-яння розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників; забезпечення сполучення еконо-мічних і адміністративних методів керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника за доручену справу; вирішення всіх питань в межах наданих йому прав, доручення виконання окремих організацій-но-господарських функцій іншим посадови особам, заступникам керівника, керівникам виробничих підрозділів підприємства; забезпечення додержання законності, активне використання правових за-собів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку; здійснення заходів щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення і збереження зайнятості працівників; представництво підприємства в органах державної влади і у взаємовідно-синах з партнерами, а також який має право: без доручення діяти від імені підприємства; пред-ставляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та орга-нами державної влади; розпоряджатись майном підприємства з дотриманням вимог, визначених за-конодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими актами; відкривати в банківських установах розрахунковий та інші рахунки; укладати трудові договори з працівниками; приймати рішення про притягнення до відповідальності та заохочення, та який згідно Статуту Любимівського СКГ від 09.06.2016 року здійснює поточне (оперативне) управління підприємством, самостійно вирішує всі питання діяльності, за винятком тих, що віднесені до компетенції власника, несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни згідно законодавства України, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх підприємствах, установах, закладах та організаціях, розпоряджається май-ном та коштами відповідно з діючим законодавством і Статутом, тобто, згідно положень ч.З ст. 18 КК України являючись службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміні-стративно-господарські функції, вчинив кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 , будучи призначеним з 10.05.2016 року розпорядженням селищного голови Любимівської селищної ради Каховського району №37к від 06.05.2016 року на посаду директора Любимівського СКГ, код ЄРДПОУ 31332787, розташованого за адресою: Херсонська область, Кахов-ський район, смт. Любимівка, вул. Центральна (Леніна), 56, зареєстрованими видами економічної дія-льності якого є забір, очищення та постачання води, інші види діяльності з прибирання, діяльність якого спрямована на задоволення потреб населення селища сільського типу комфортними комуналь-ними послугами і організація ефективної господарської діяльності для отримання прибутку та реа-лізації соціально-економічних інтересів підприємства, здійснюючи поточне (оперативне) управління підприємством, на балансі якого з 01.03.2012 року перебували основні засоби - артезіанські свердло-вини:

- №12-319, що розташована по вул. Мелітопольська, смт. Любимівка Каховського району (басейн р. Дніпро),

- №12-286, розташована по вул. М. Грушевського, смт. Любимівка Каховського району (басейн р. Дніпро),

-№12-15, розташована по вул. Л.Українки, смт. Любимівка Каховського району (басейн р. Дніп-ро),

- №12-14, розташована по вул. Центральна, смт. Любимівка Каховського району (басейн р. Дні-про),

-шахтний колодязь № 12-400, розташований по вул. Шкільна, смт. Любимівка Каховського райо-ну (басейн р. Дніпро), водокористування по яким здійснюється на підставі дозволів на спеціальне водокористування № Укр 12.123. від 10.07.2014 року, яким визначено ліміт забору та використання води об`ємом 452,7 тис. м. куб./рік та № 563/ХС/49д-18 від 18.05.2018 року, яким встановлено ліміти забору - 687,5043 тис. м. куб/рік та використання води - 0,3863 тис. м куб/рік,

перебуваючи на посаді директора Любимівського СКГ з 10.05.2016 року, діючи в порушення ви-мог п.6.2.9.-6.2.10, 7.3.1. Статуту Любимівського СКГ, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме: не здійснив оформлення та отримання очолюваним ним підприємством спеціального дозволу на користування надрами - підземної води, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, документів, що посвідчують право на земельні ді-лянки, на яких розташовані артезіанські свердловини, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, внаслідок чого Любимівське СКГ незаконно, в період часу з 10.05.2016 року по 03.04.2018 року здійснювало добування підземної води, яка згідно Постанові Кабінету Міністрів Ук-раїни від 12.12.1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» віднесена до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, а са-ме: з артезіанської свердловини №12-14 - 61 015,94 м.куб.; з артезіанської свердловини №12-15 - 1 817,73 м. куб; з артезіанської свердловини №12-286 — 87 244,26 м. куб.; з артезіанської свердловини №12-319 - 233064,28 м. куб.; з артезіанської свердловини №12-400 — 00 м. куб. та за період з 04.04. 2018 року по 15.10.2018 року: з артезіанської свердловини №12-14 - 12 609,95 м. куб.; з артезіанської свердловини №12-15 - 3 104,64 м. куб; з артезіанської свердловини №12-286 — 51 451,51 м. куб.; з артезіанської свердловини №12-319 - 110 747,00 м. куб.; з артезіанської свердловини №12-400 - 5 309,50 м. куб.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, Любимівським СКГ було здійснено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) при пере-вищення встановлених ст. 23 Кодексу України про надра лімітів, та за період з 10.05.2016 року по 03.04.2018 року Любимівським СКГ незаконно здійснено добування підземної води об`ємом 383 142,21 м. куб, чим державі в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області у відпо-відності до висновку судової економічної експертизи №18-945/946 від 28.03.2019 року спричинено матеріальну шкоду на суму 422616 гривень 96 коп., за період з 04.04.2018 року по 15.10.2018 року незаконно здійснено добування підземної води об`ємом 183 222,60 м. куб., чим державі в особі Дер-жавної екологічної інспекції у Херсонській області у відповідності до висновку судової економічної експертизи № 18-945/946 від 28.03.2019 року спричинено матеріальну шкоду на суму 239 682,64 грн.

Таким чином, внаслідок вчинення директором Любиміського СКГ ОСОБА_1 службової не-дбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в період часу з 10.05.2016 року по 15.10.2018 року Любимівським СКГ незаконно добуто 566 364,81 м. куб. підземної води, чим державі в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 662 299,6 грн., що є тяжкими наслідками, спричиненими охоронюваним законом державним інтересам, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання служ-бовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричини-ло тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у вчиненні ін-кримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що ніякого злочину чи інших незаконних дій він не вчиняв, виконував свої посадові обов`язки належним чином. Просив суд його визнати невинуватим і виправдати.

Таким чином, обвинувачений в судовому засіданні повністю заперечив факт вчинення службової недбалості та спричинення будь-якої шкоди і тяжких наслідків.

Перевіривши та дослідивши всі матеріали кримінального провадження суд приходить до ви-сновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пе-редбаченого ч.2 ст.367 КК України, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні за обста-вин, вказаних в обвинувальному акті.

Зокрема, прокурор, як на докази вини обвинуваченого, посилається на покази представни-ка потерпілої особи та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Допитана в судовому засіданні представник потерпілої особи – Державної екологічної інспекції у Херсонській області Соловйова С.В. пояснила, що користування надрами здійснюється під-приємствами України відповідно до Закону України «Про надра», і якщо дозвіл на користування во-дою не має, то видається припис. При перевірці Любимівського СКГ у 2016 та 2017 роках було вияв-лено, що ОСОБА_1 не оформив дозвіл на користування надрами, в зв`язку з чим йому було вине-сено припис, в якому зазначено, що необхідно оформити дозвіл на користування надрами. У 2018 році було у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого він сплатив штраф за неотримання дозволу на користування надрами.

На запитання суду ОСОБА_5 зазначила, що станом на момент розгляду справи (2020 рік) Любимівське СКГ так і не має даного спеціального дозоволу на користування надрами, оскільки не оформлено правовстановлюючі документи на користування або володіння земельними ділянками, на яких розташовані свердловини; не обладнані свердловини засобами автоматизованого обліку.

Представник потерпілої особи вказала, що сума збитків була нарахована за період з 2016 року, тобто після перевірки, яка проводилася у Любимівському СКГ, яким здійснював керівництво Без- ОСОБА_6 ..

На запитання суду ОСОБА_5 пояснила, що перевірки проводилися на території Каховсь-кого району, і жодне з підприємств району не має дозволу на спеціальне користування надрами. Любимівське СКГ його ніколи не отримувало. Які умови для отримання дозволу їй не відомі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працювала у Люби-мівському СКГ з 2007 року до даного часу, і коли у 2016 році на посаду директора даного підприєм-ства був призначений ОСОБА_1 , то співпрацювала з ним. Свідок наголосила, що ОСОБА_1 завжди сумлінно виконував свої обов`язки, а дозволу на водокристування у їх підприємства ніколи не було і не має на даний час.

Також свідок ОСОБА_7 зазначила, що їх підприємству надавався ліміт на добування води, якого підприємство завжди дотримувалося і «переліміту» за часи керування ОСОБА_1 ніколи не було. Вона робила заміри та заповнювала показники по воді до журналу. Крім того, вказувала, що ОСОБА_1 всіляко приймав заходи, щодо належного оформлення водо видобування, ніякої шкоди не спри-чиняв.

Від допиту свідка ОСОБА_4 прокурор відмовився в зв`язку з неможливістю забезпечення його явки для допиту в судовому засіданні.

Таким чином, жоден з допитаних в судовому засіданні осіб (свідок та представник потерпілої особи) не надав суду показань про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушен-ня.

Крім показів вищевказаних представника потерпілої особи та свідка, стороною обвину-вачення, як на підтвердження вини ОСОБА_1 , надано ряд письмових доказів, які досліджені в судовому засіданні:

-повідомлення начальника Державної екологічної інспекції у Херсонській області ОСОБА_8 від 29.05.2018 року, в якому зазначено, що при проведенні у січні 2016 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Любимівським сільським комунальним господарством вста-новлено, що здійснювався забір води без спеціального дозволу на користування надрами, чим спри-чинено збиток державі в сумі 1 207 374 грн.

-розрахунок розміру відшкодування збитків, в якому визначено, що внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування, сума заподіяних державі збитків становить 1 207 374 грн;

-акт за результатми проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (кон-тролю) №02-11/210/18, в якому відображено, що результатми перевірки встановлено, що після при-пису від 01.06.2016 року спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) Люби-мівським СКГ не отримано. При цьому, інші приписи від 01.02.2016 (не допускати змішування відхо-дів) та 20.01.2016 (облік використання води вести за встановленою формою) – виконано.

-довідка про використання надр (вода підземна) за підписом ОСОБА_1 , в якому викладено по-казники використання води підземною Любимівським СКГ за 2015, 2016, 2017 роки по 04.04.2018 ро-ку.

-довідка Любимівського СКГ №162 від 14.09.2018 року, в якій визначено, що за період з 01.01. 2018 року по 07.03.2018 року Любимівським СКГ було використано 19,5 тис.м.куб. води.

-постанова про визнання речовими доказами паспортів на артезіанські свердловини №12-400, 120286, №12-1, №12-14, №12-319.

-повідомлення в.о.начальника Державної екологічної інспекції №314-=01-42-12-11 від 03.06.2019 року, в якому зазначено, що протиправними діями Любимівського СКГ у період часу з 10.05.2016 року по 15.10.2018 року завдано шкоду державі у розмірі 662 299 грн 60 коп.

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 14.09.2018 року, в якому зазначено перелік оглянутих та вилучених документів Любимівського СКГ : розпорядження сільського голови, посадові інструкції, реєстраційні документи, Статут Любимівського СКГ, дозвільні документи на спеціальне водокористування, звітні баланси використання підземних вод.

-розпорядження Любимівського селищного голови №37к від 06.05.2016 року про призначення директором Любимівського СКГ ОСОБА_1 .

-дозвіл на спеціальне водокористування Любимівським СКГ від 10.07.2014 року.

-дозвіл на спеціальне водокористування Любимівського СКГ від 18.05.2018 року.

-посадова інструкція директора підприємства – Любимівського СКГ.

-звітні баланси використання підземних вод Любимівським СКГ за 2015, 2016, 2017 роки.

-статут Любимівського СКГ, затверджений рішенням 49 сесії селищної ради 6 скликання від 05.03.2015 року №642.

-статут Любимівського СКГ (нова редакція), затверджений рішенням 08 сесії селищної ради 7 скликання від 09.06.2016 року №84.

-протокол огляду від 14.09.2019 року, в якому відображено огляд вилучених у Любимівському СКГ документів, зазначених у протоколі про тимчасовий доступ від 14.09.2018 року.

-постанова про визнання речовими доказами документації, вилученої у Любимівському СКГ в ході тимчасового доступу 14.09.2018 року.

-звіти про використання води Любимівським СКГ за 2015, 2016, 2017 роки.

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 17.10.2018 року, в якому відображено огляд журналів обліку забору води з водозабірних споруд; опис вилучених в ході тимчасового досту-пу 17.10.2018 року документів.

-протокол огляду документів, вилучених в ході тимчасового доступу в Любимівському СКГ 17.10.2018 року.

-постанова про визнання речовими доказами журналів обліку водоспоживання, вилучених 17.10. 2018 року в ході тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді від 02.10.2018 року.

-акт перевірки дотримання вимог прироохоронного законодавства Любимівським СКГ за 2013 рік.

-припис про усунення виявлених перевіркою недоліків від 25.12.2013 року.

-протоколи про адмінправопорушення, вчинені керівником Любимівського СКГ ОСОБА_2

-постанови про притягнення до адмінвідповідальності керівника Любимівського СКГ ОСОБА_9

-припис від 12.01.2016 року про необхідність отримання спеціального дозвілу на користування надрами (підземними водами) .

-протокол про адмінправопорушення, вчине слюсарем Любимівського СКГ у 2014 році Під-горним В.В.

-постанова від 12.01.2016 року про притягнення ОСОБА_10 до адмінвідповідальності.

-припис Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 04.04.2018 року директору Любимівського СКГ ОСОБА_1 стосовно оформлення спеціального дозволу на користування над-рами (вода підземна).

-протокол про адмінправопорушення ОСОБА_1 від 03.04.2018 року

-постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та квитанція про сплату даного штрафу.

-протокол огляду від 24.10.2018 року документації, вилученої в Державній екологічній інспекції 23.10.2018 року.

-постанова про визнання речовим доказом документації, вилученої у Державній екоінспекції 23.10.2018 року.

-акт проведення державного нагляду, щодо додержання Любимівським СКГ вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №02-11/636/18.

-розрахунки від 12.11.2018 року розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним ви-користанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів.

-висновок експерта №18-945/946 від 28.03.2019 року, яким визначено суму збитку, заподіяного самовільним використанням водних ресурсів.

У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинува-тість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її ко-ристь.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного за-конодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кри-мінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розум-ного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).

Статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження визначено захист особи, су-спільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або за-суджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кож-ного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити пи-тання чи мало місце діяння, у вчинення якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кри-мінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він пе-редбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Об-ґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ух-валення.

Відповідно до ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального пра-вопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у по-рядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав за-конної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопо-рушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза ро-зумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвину-ваченої особи доведена «поза розумним сумнівом».

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передба-чений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допу-стимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояс-нити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушен-ня, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 , виконуючи повноваження директора Любимівсь-кого СКГ, мав повноваження здійснити оформлення та отримання очолюваним ним підприємством спеціального дозволу на користування надрами – підземної води, але не здійснив цього, чим допу-стив порушення вимог ст.125, ст.126 Земельного Кодексу, внаслідок чого, Любимівське СКГ неза-конно, в період часу з 10.05.2016 року по 03.04.2018 року здійснювало добування підземної води, яка згідно згідно Постанові Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» віднесена до переліку корис-них копалин загальнодержавного значення. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, Любимівським СКГ було здійснено пору-шення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за відсутності доз-вільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) при переви-щення встановлених ст. 23 Кодексу України про надра лімітів, та за період з 10.05.2016 року по 03.04. 2018 року Любимівським СКГ незаконно здійснено добування підземної води об`ємом 383 142,21 м. куб, чим державі в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області у відповідності до висновку судової економічної експертизи №18-945/946 від 28.03.2019 року спричинено матеріальну шкоду на суму 422616 гривень 96 коп., за період з 04.04.2018 року по 15.10. 2018 року незаконно здійснено добування підземної води об`ємом 183 222,60 м. куб., чим державі в особі Державної еко-логічної інспекції у Херсонській області у відповідності до висновку судової економічної експертизи № 18-945/946 від 28.03.2019 року спричинено матеріальну шкоду на суму 239 682,64 грн.

Таким чином, внаслідок вчинення директором Любиміського СКГ ОСОБА_1 службової не-дбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в період часу з 10.05.2016 року по 15.10.2018 року Любимівським СКГ незаконно добуто 566 364,81 м. куб. підземної води, чим державі в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 662 299,6 грн., що є тяжкими наслідками, спричиненими охоронюваним законом державним інтересам, які у двісті п`ятдесят і більше разів пе-ревищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Фактично, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що маючи повноваження директора Любимів-ського СКГ здійснити оформлення та отримання очолюваним ним підприємством спеціального доз-волу на користування надрами – підземною водою, не здійснив оформлення та отримання вищевка-заного спеціального дозволу.

Неприйняття ОСОБА_1 відповідних дій, щодо отримання спеціального дозволу на кори-стування надрами (підземні води) сторона обвинувачення пов`язує з настанням тяжких наслідків у виді несанкціонованого добування Любиміським СКГ підземної води, внаслідок чого Державі – в особі Державнорї екологічної інспекції у Херсонській області було спричинено матеріальну шкоду на суму 239 682 грн 64 коп, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро-мадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України службовою недбалістю визнається невиконання або не-належне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих гро-мадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Частиною 2 цієї норми, передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова осо-ба передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її від-вернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки мо-же бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складо-вих: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небез-печні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окре-мих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч.1 ст.367 КК) або тяжких на-слідків (ч.2 ст.367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Службова недбалість є злочином з матеріальним складом.

Несумлінне ставлення до виконання службових обов`язків полягає в тому, що за наявності у вин-ного реальної можливості діяти так, як то вимагають інтереси служби, він або взагалі не діє не ви-конує службові обов`язки, або хоч і діє, але неналежним чином.

Тому для наявності об`єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) яким нормативним актом визначається компетенція службової особи; 2) які службові обов`язки покладені на неї цим актом; 3) які саме конкретні обов`язки, у якому обсязі та порядку вона повинна була виконати в кон-кретних умовах; 4) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в даних умовах; 5) у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов`язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи перебували ці порушення в причинному зв`язку з наслідками.

Відповідальність службової особи за ст.367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, неви-конання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юри-дично був включений до кола службових повноважень такої особи.

Стороною обвинувачення у обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_1 :

1) неналежно виконував покладені на нього службові обов`язки. Проте, в обвинувальному акті не зазначається - які саме службові обов`язки неналежним чином виконував ОСОБА_1 ..

2) порушив посадову інструкції. В той же час в обвинувальному акті не міститься посилання на пункти посадової інструкції директора Любимівського СКГ, які ОСОБА_1 були порушені, та не зазначено в чому саме виявилися допущені ОСОБА_1 порушення вимог посадової інструкції;

3) вчинив порушення вимог ст..16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра та ст..125, 126 Земель-ного Кодексу, оскільки не здійснив оформлення та тримання очолюваним ним підприємством спе-ціального дозволу на користування надрами – підземною водою. Проте, в обвинувальному акті не за-значається, якими пунктами вищевказаних Кодексів України обов`язок діяти відповідним чином юри-дично був включений до кола службових повноважень директора Любимівського СКГ.

Разом з тим, стороною обвинувачення не встановлено, - чи мав ОСОБА_1 , взагалі, можливість вплинути на отримання Любимівским СКГ такого дозволу та чи були створені для цього всі відповід-ні умови.

Поза увагою сторони обвинувачення залишилося питання наявності, взагалі, у Любимівського СКГ можливості здійснити отримання наведеного дозволу. Так, в судовому засіданні представник по-терпілої особи – Державної екологічної інспекції зазначила, що даного спеціального дозволу про-тягом багатьох років і до наступного часу не має жодне з сільських комунальних господарств Кахов-ського району, і що на даний час Любимівське СКГ так і не отримало вказаний дозвіл.

Органом обвинувачення не було встановлено, - чи було забезпечено Любимівське сільське кому-нальне господарство всіма можливостями для отримання даного дозволу: чи було розроблено необ-хідну документацію, чи перебували на рахунку Любимівського СКГ необхідні кошти на оплату по-слуг для отримання дозволу на користування надрами (водою), тощо.

Суд вважає, що ОСОБА_1 знав умови своєї роботи та функціональні, але його наявність у нього саме обов`язку отримати спецдозвіл на користування Любимівським СКГ надрами не може ґрунтуватися на припущенні та морально-етичних категоріях, посиланням на дії будь-кого в аналогіч-них ситуаціях, а має бути визначений конкретною нормою законодавчого або нормативного акту.

Таким чином, показання представника потерпілої особи не може підтверджувати обов`язок обви-нуваченого діяти певним чином та не приймаються судом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 ..

Зі змісту ретельно досліджених судом письмових доказів, суд не вбачає обставин, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.ю2 ст.367 КК України. Дані пись-мові докази вказують на факт самовільного, без спеціального дозволу, використання Любимівським сільським комунальним господарством підземних вод, але, жодним чином, не свідчать про те, що та-ке користування було допущено внаслідок службової недбалості ОСОБА_1 .

Письмовими доказами, які надані стороною обвинувачення, щодо посадових обов`язків дирек-тора Любимівського СКГ, відомості обліку вищевказаного підприємства, не містять інформації щодо дій чи бездіяльності, які б вказували на порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків, як керівника Люби-мівського сільського комунального господарства.

Письмові докази у виді актів перевірок дотримання Любимівським СКГ вимог законодавства по користуванню водними ресурсами підтверджують, що існувала проблемна ситуація у 2013-2018 ро-ках у сфері надання послуг з водопостачання жителям смт. Любимівка Каховського району, однак не містять будь-яких доказів, що підтверджують обов`язок ОСОБА_1 діяти певним чином.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагаль-ності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх пра-вових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Такий же принцип закріплений у статті 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`я-заний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправда-ним, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

У відповідності до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопо-рушення мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримі-нального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Отже, джерелами доказів, на підставі яких можуть бути встановлені фактичні дані про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, винуватість цієї особи та інші обставини, які мають значення для встановлення істини у справі є протоколи з відповідними додатками, складені уповно-важеними органами за результатами проведення слідчих дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сто-ронами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, суд констатує, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, які б підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального право-порушення, в якому він обвинувачується, а відсутність обґрунтування наявності в нього обов`язку отримати спеціальний дозвіл для підприємства, без визначення конкретної норми Закону, яку він по-рушив, чи не виконав певний обов`язок, порушує принцип правової визначеності та як наслідок - принципи верховенства права і законності.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду Укра-їни від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є не-допустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на ко-ристь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можли-вості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно ст. 373 ч. 1 п.3 КПК України коли не доведено що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не дове-дено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопо-рушення.

Судовий розгляд проводився лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвину-вального акту, з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з дотриманням принципу диспозитивності, тоб-то, діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, суд вирішував лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єк-тивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, виходячи з рівності сторін перед законом і судом, що виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

З огляду на здійснення аналізу змісту обвинувачення та досліджених доказів, суд вказує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК УКраїни.

Щодо цивільного позову Державної екологічної інспекції у Херсонській області про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 662 299 грн 60 коп, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального пра-вопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд за-лишає позов без розгляду.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передба-ченого ч.2 ст.367 КК України, позовна заява Державної екологічної інспекції у Херсонській області про відшкодування матеріальної шкоди – підлягає залишенню без розгляду.

За правилами ст.124 КПК України суд стягує судові витрати лише у разі ухвалення обвинуваль-ного вироку.

З огляду на те, що судом ухвалюється виправдувальний вирок, судові витрати на проведення су-дової експертизи не підлягають стягненню з ОСОБА_1 , а тому процесуальні витрати у криміналь-ному провадженні на проведення призначених по справі судових експертиз, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, - слід віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів суд, вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7-29, 369,370,371,374-377,392 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у пред`явле-ному обвинуваченні за ч.2 ст.367 КК України та виправдати через недоведеність вчинення обвину-ваченим кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Каховського міськрайонного суду Хер-сонської області від 19.06.2019 року на нерухоме майно: земельну ділянку з кадастровим номером 6523584500:05:025:0008, що розташована на території Семенівської сільської ради Каховського райо-ну Херсонської області.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Херсонській області про стягнення з ОСОБА_11 матеріальної шкоди у розмірі 662 299 грн 60 коп - залишити без розгляду.

Речові докази - залишити при справі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів - віднести на раху-нок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Кахов-ський міськрайонний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О. Є. Терещенко