Ухвала суду № 99440404, 07.09.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1717/20

Номер провадження № 1-кс/315/322/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Телегуз С.М., за участю секретаря Дмитренко В.В., розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Л» ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020080350000240 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Л» ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 13.01.2021 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020080350000240 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13.01.2021 слідчим суддею Гуляйпільського районного суду Запорізької області Телегуз С.М. за наслідками розгляду клопотання заступника начальника СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Степаненка А.Т., погодженого прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Іванченком І.О., винесено ухвалу, якою накладено арешт на майно, а саме :

- поливальну зрошувану машину «Reinke» E2065-G, рік випуску 2014, заводський номер 0214-60015, з позбавленням СФГ «Василько» в особі голови ОСОБА_2 права на відчуження та розпорядження вказаним майном;

- поливальну зрошувану машину «Reinke» E2065-GWD Махі/145, рік випуску 2010, заводський номер 0210-44509, з позбавленням ФГ «СХІД-Л» в особі директора ОСОБА_2 права на відчуження та розпорядження вказаним майном. Арешт на майно відповідно до ухвали слідчого судді, накладено у зв`язку з необхідністю забезпечення речових доказів.

Вважають, що в застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки на переконання власника майна, вилучені під час огляду поливально-зрошувані машини, не є предметом жодного злочину та будь-яких слідів на собі не зберігають та не можуть зберігати. При цьому, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється стосовно невстановлених посадових осіб ТОВ «Агрофірма Тера». Будь-яких фактичних даних щодо власника арештованого майна ТОВ «ВОСТОК- Л» або його працівників до цих протиправних дій не існує та органом слідства не встановлювалися. З моменту накладення арешту протягом вже більше 9-ти місяців жодних слідчих та процесуальних дій з посадовими особами ТОВ «ВОСТОК-Л» не проводилося, порядок придбання у власність цього майна не з`ясовувалася, що свідчить про відсутність у подальшій необхідності у накладенні арешту.

Тому, враховуючи вищевикладене, на думку заявника, у кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ

«ВОСТОК-Л» належним йому майном, підстави для подальшого застосування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, перестали існувати, і тому просять скасувати арешт майна ТОВ «ВОСТОК-Л, накладений ухвалою слідчого судді, а саме;

- поливальну зрошувану машину «Reinke» E2065-G, рік випуску 2014, заводський номер 0214-60015;

- поливальну зрошувану машину «Reinke» E2065-GWD Махі/145, рік випуску 2010, заводський номер 0210-44509.

В судове засідання особа, якою подано клопотання або її представник не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Слідчий в судове засідання також не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав суду клопотання про долучення додаткових матеріалів кримінального провадження № 12020080350000240.

Згідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Разом з тим, особа, яка подала клопотання жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.

Крім того, особа, яка подала клопотання до самого клопотання про скасування арешту майна не долучає ухвали слідчого судді про накладення арешту майна, що позбавляє можливості слідчого суддю перевірити підстави, з урахуванням існування яких такий арешт майна був накладений.

Разом з тим, як вбачається з долучених слідчим додаткових матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Степаненка А.Т. від 06 серпня 2021року в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020080350000240 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, призначена товарознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання з приводу середньо-ринкової вартості поливальної зрошуваної машинт «Reinke» E2065-G, рік випуску 2014, заводський номер 0214-60015; поливальної зрошуваної машини «Reinke» E2065-GWD Махі/145, рік випуску 2010, заводський номер 0210-44509, на які було накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, в тому числі і для проведення експертного дослідження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

Керуючись ст.ст. 26, 107, 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Л» ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020080350000240 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: С.М.Телегуз