Рішення № 99439313, 06.09.2021, Березанський районний суд Миколаївської області

06.09.21 Справа № 356/437/18

2/469/103/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.

учасники справи:

представники позивача Кіріченко В.М., Савіхіна А.М. - не з`явилась,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач 31 липня 2018 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначав, що відповідач на підставі заяви б/н від 05 квітня 2012 року, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, отримала кредит у розмірі 1526,41 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит згідно з договором, відповідач, у свою чергу, не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 08 липня 2018 року заборгованість відповідача склала 15311,90 грн., у тому числі тіло кредиту - 4213,90 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 9392,67 грн., заборгованість за пенею та комісією - 500,00 грн., штрафи: 500 грн. (фіксована складова) та 705,33 грн. (процентна складова), тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір.

24 січня 2019 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті.

28 квітня 2021 року представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05 квітня 2012 року в розмірі 8371,28 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту (простроченим) - 4213,90 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 4157,38 грн., та сплачений позивачем судовий збір.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач у судове засідання декілька разів не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток, направлених за зареєстрованою адресою проживання відповідача, відзив на позовну заяву суду не надала.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст.82 ЦПК) .

З матеріалів справи встановлено, що 05 квітня 2012 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.10), у якій погодилась з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, та що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді та які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/.

26 листопада 2013 року сторонами відповідно до вимог ст.ст.1054, 1055 ЦК України укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с.108), відповідно до умов якої позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 1526,41 грн. строком на 6 місяців з 26 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001% на місяць (що становить 0,012% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом (п.2.1 Угоди).

Умовами угоди передбачено, що відповідач з 1 по 25 число кожного місяця надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом у розмірі 254,4 грн. (п.2.1).

Інші умови договору викладені у кредитному договорі № SAMDN52000060988790 від 05 квітня 2012 року та Умовах і правилах надання банківських послуг, що містяться на сайті http:/privatbank.ua (вступна частина та п.п.1.6, 2.8 Генеральної угоди).

Отримання відповідачем кредиту та розмір заборгованості відповідача за Генеральною Угодою за наданим тілом кредиту підтверджується також підписаною відповідачем Заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.10), витягом з особового рахунку відповідача (а.с.120-123).

До Анкети-заяви позивачем надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна 55», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна COLD» (а.с.11) та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.12-35), розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини кредитного договору, які відповідачем не підписані.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самі сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№ 14-131цс19).

Оскільки свої договірні зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконує та станом на день подання позовної заяви отримані кошти не повернула, суд вважає вимоги про стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків обгрунтованою.

Визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, пені, комісій, не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними, та що відповідач розуміла саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Суду не надано також докази узгодження сторонами зміни розміру відсотків з 0.012 % річних до 43.2% річних.

Відповідно до розрахунку заборгованості та витягу з особового рахунку відповідача заборгованість станом на 01 березня 2016 року була відсутня, при цьому відповідач сплатила за період з моменту підписання анкети-заяви до 01 березня 2016 року у рахунок пені 1600 грн. (графи 13, 14 розрахунку заборгованості на а.с.150); за період з 01 березня 2016 року відповідачем отримано 7519,00 грн., сплачено 5230,52 грн., тому заборгованість відповідача щодо повернення отриманого кредиту складає 7519,00 грн.-5230,52 грн.= 2288,48 грн. Заборгованість за відсотками, розрахована за формулою: сума боргу*0,012% : 365 днів* кількість днів прострочки, складає 0,97 грн., тоді як позивачем помилково розраховано суму відсотків виходячи зі ставки 43.2% річних, що не має правових підстав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762,00 грн. при ціні позову відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог 8371,28 грн., судом задоволено вимоги на суму 2289,45 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1762,00 грн.*2289,45 грн.:8371,28 грн.= 481,89 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", адреса: 01001, м. Київ, вул. .Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2012 року у сумі 2289,45 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2288,48 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 0.97 грн., а також судовий збір в сумі 65,26 грн., всього стягнути 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одну) гривну 34 копійки.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: