Ухвала суду № 99436232, 02.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19275/21

Провадження № 1-кс/947/12047/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Рекеди Д.Ю., захисника підозрюваного – адвоката Байова О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Гоя І.Л., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекедою Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161340000093 від 20.10.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, депутата Балтської міської ради Одеської області VIII скликання, фізичною особою-підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2020 року (більш точну дату та час не встановлено), ОСОБА_1 ,з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом скоєння злочину проти довкілля, розробив план злочинної діяльності, пов`язаної з незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев на території Балтського району Одеської області.

Усвідомивши для себе обставини та умови, що можуть сприяти або заважати вчиненню злочину, а також визначивши ряд необхідних заходів, що будуть ускладнювати викриття кримінального правопорушення правоохоронними органами, ОСОБА_1 встановив для себе спосіб отримання незаконного збагачення за рахунок скоєння незаконної порубки дерев, з метою подальшої переробки, обробки та збуту.

Розуміючи, що реалізація злочинного плану, направленого на систематичну незаконну порубку, перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев на території Одеської області, потребує залучення інших осіб, які будуть діяти за вказівками організатора незаконної діяльності та будуть об`єднанні загальною метою – отриманням незаконного прибутку, ОСОБА_1 , в січні 2020 року, залучив у якості виконавців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яким довів деталі плану протиправної діяльності, пов`язаної із незаконною порубкою, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев на території Одеської області. Після чого, зазначені особи, переслідуючи корисливі мотиви, дали свою добровільну згоду на участь разом із ОСОБА_1 у зазначеній протиправній діяльності під його безпосереднім керівництвом.

Таким чином, ОСОБА_1 , використовуючи свої лідерські якості, маючи рішучий та вольовий характер, розуміючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, створив на території Одеської області організовану групу з розподілом ролей та функцій кожного з її учасників, об`єднавши їх єдиною метою – отримання незаконного прибутку за рахунок систематичної незаконної порубки дерев у лісових насадженнях, з метою збуту та переробки деревини, підпорядкувавши собі членів зазначеного злочинного угруповання під своїм безпосереднім керівництвом.

У результаті чого, члени зазначеної організованої групи під керівництвом ОСОБА_1 попередньо зорганізувалися у стійке злочинне об`єднання для скоєння корисливих злочинів, спрямованих проти довкілля, погодили план протиправних дій, визначили ролі кожного з учасників такої групи та встановили правила конспірації своєї незаконної діяльності, а також прийняли інші заходи щодо функціонування та тривалого існування вказаного злочинного угруповання (оренда приміщень, придбання вантажного автотранспорту, засобів для термічної обробки деревини, бензопил та іншого інструменту, тощо).

Зазначена група мала стійкий характер, високий ступінь організованості, відрізнялась чітким плануванням, ретельною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей та функцій між її учасниками, безумовним підпорядкуванням виконавців організатору групи.

Визначивши собі роль керівника організованої групи, ОСОБА_1 , розподілив функції між усіма її учасниками, визначивши за собою організацію основних напрямків злочинної діяльності, а саме: планування та прийняття остаточних рішень з питань визначення місця незаконної порубки дерев, визначення маршруту перевезення незаконно зрубаних дерев та безпосереднього збуту деревини, здійснення загального керівництва організованою групою, розроблення плану, схеми та способу вчинення злочину, розподіл незаконно отриманих від злочинної діяльності грошових коштів, про що довів до відома усіх учасників групи.

При цьому, ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 приймали безпосередню участь у вчиненні злочинів, а саме: за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, сокир, електричних та ручних колунів, здійснювали спилювання та порубку дерев у визначеному ОСОБА_1 місці, після чого завантажували незаконно зрубані дерева до заздалегідь підшуканих та пристосованих ОСОБА_1 вантажних автомобілів, перевозили частину незаконно зрубаних дерев до визначеного керівником групи місця, з метою збуту, а частину для виготовлення деревного вугілля, шляхом термічної оброки незаконно порубаних дерев та їх частин.

Діючи на виконання узгодженого між членами злочинного угруповання плану, ОСОБА_1 , відповідно до відведеної йому ролі організатора, приблизно на початку січня 2020 року підшукав ділянку з лісовим насадженням, на якій зростають дерева породи «Дуб», «Ясен», «Акація» та яка розташована на ділянці площею 65 га у північно-західному напрямку від с. Пасат, Балтського району, Одеської області без визначеного кадастрового номеру, при цьому по периметру, у напрямку «північ – схід – південь – захід» межує з земельним ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 5120689500:01:003:0310; 5120685400:01:001:0381; 5120689500:01:001:0366; 5120685400:01:001:0338; 5120685400:01:001:0053; 5120685400:01:001:0101; 5120685400:01:001:0098; 5120685400:01:001:0097; 5120682600:01:001:0712.

Відповідно до обраної собі ролі керівника злочинного угруповання, ОСОБА_1 , у невстановлений час, при невстановлених обставинах, з метою перевезення на них незаконно зрубаних дерев, забезпечив учасників організованої ним групи вантажними транспортними засобами з підвищеною прохідністю на місцевості, а саме: автомобілями марки «КАМАЗ моделі 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та марки «ГАЗ 66» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 .

Крім того, лідер злочинного угрупування ОСОБА_1 , з метою зберігання незаконно зрубаних дерев, у невстановлений час, забезпечив використання членами організованої ним групи складськими приміщеннями, розташованими на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Балтський район, межі Пасатської сільської ради, реєстраційний номер 1986034451206, які на праві власності належать його тестю – ОСОБА_10 .

Також, ОСОБА_1 ,на початку січня 2020 року, діючи відповідно до обраної собі ролі організатора, при невстановлених обставинах, з метою переробки сировини на вугілля, на території земельної ділянки, яка розташована близько до крайньої західної межі с. Шумилове (Червона Зірка) Подільського району Одеської області, розмістив обладнання з термічної обробки незаконно зрубаних дерев для виготовлення деревного вугілля та залучив до його виготовлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З метою перевезення деревного вугілля та незаконно зрубаних дерев, лідер організованої групи ОСОБА_1 , діючи відповідно до плану злочинної діяльності, забезпечив ОСОБА_3 власним автомобілем марки «MAN» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 та напівпричепом до нього марки «КОGEL SNCO 24» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 .

Згідно злочинного плану і розподілу функцій між членами групи, кожний з її учасників виконував відведені йому функції, а саме:

ОСОБА_1 , обравши собі роль керівника організованої групи, розробив її структуру, визначив та підшукав її учасників, розробив план протиправної діяльності; визначив схему реалізації злочинного плану; керував і планував діями усіх членів організованої групи; визначав предмет злочину, місця та час здійснення протиправної діяльності; розробляв схеми приховування незаконної діяльності від викриття правоохоронними органами; встановлював правила конспірації під час ведення протиправної діяльності; встановлював правила дисципліни між учасниками організованої групи і контролював їх суворе дотримання, забезпечував членів організованої групи грошовими коштами, обладнанням, транспортом, інструментами та іншим для забезпечення ведення протиправної діяльності, розподіляв незаконно отриманні грошові кошти між членами злочинного угруповання.

ОСОБА_2 , будучи учасником організованої групи, згідно відведеної йому ролі, здійснював контроль за діями інших членів організованої групи; вів облік незаконно зрубаних дерев; забезпечував доставку членів організованої групи до місця скоєння кримінального правопорушення; за вказівкою організатора придбав необхідний інвентар для незаконної порубки дерев (бензопили, паливно-мастильні матеріали, колуни, сокири, пили та ланцюги); керуючи автомобілями «КАМАЗ 43101» та «ГАЗ 66», перевозив незаконно зрубані дерева від місця скоєння кримінального правопорушення до визначеного ОСОБА_1 місця зберігання; як член організованої групи отримував частину грошових коштів, які надходили від незаконної діяльності.

ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , будучи членами організованої групи, згідно плану злочинної діяльності та відведених їм ролей виконавців, здійснювали незаконну порубку дерев, завантаження/розвантаження та перевезення, з метою зберігання і подальшого збутулідером злочинного угруповання; як члени організованої групи отримували частину грошових коштів, які надходили від незаконної діяльності.

ОСОБА_3 , будучи учасником організованої групи, згідно плану злочинної діяльності та відведеної йому ролі виконавця, використовуючи автомобіль марки «MAN» НОМЕР_3 та напівпричепа марки «КОGEL SNCO 24» НОМЕР_4 , здійснював перевезення незаконно зрубаних дерев з метою подальшого збуту лідером злочинного угруповання; як член організованої групи отримував частину грошових коштів, які надходили від незаконної діяльності.

Переслідуючи мету не викриття злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів, ОСОБА_1 , дотримуючись заходів конспірації, під час своєї злочинної діяльності, пов`язаної із незаконною порубкою дерев, перевезенням, зберіганням незаконно зрубаних дерев встановив чітке правило для членів організованої та керованої ним групи, а саме: під час вчинення злочинів використовувати в розмовах по мобільному телефону умовні назви та кодові слова; у будь-якому разі заперечувати причетність до складу організованої групи та її незаконної діяльності, та у разі викриття протиправної діяльності організованої групи на місці скоєння злочину заперечувати причетність до будь-якої незаконної порубки дерев та наявність організатора злочинного угруповання.

Зазначені заходи, разом з іншими методами конспірації злочинної діяльності організованої ОСОБА_1 групи, а також авторитет її керівника, який полягає у статусі депутата місцевої ради кількох скликань, здійснення ОСОБА_1 підприємницької та фермерської діяльності, наявністю дружніх стосунків з представниками місцевої влади та державних органів, створювали у співучасників впевненість у можливості ухилитися від відповідальності за вчинення групового злочину у разі виявлення правоохоронними органами.

Фінансування злочинної діяльності здійснювалось безпосередньо організатором групи ОСОБА_1 за рахунок коштів, отриманих від незаконної порубки дерев, їх обробки та подальшого збуту.

Таким чином, члени організованої та керованої ОСОБА_1 групи до складу якої увійшли: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у період з січня 2020 року по 31.08.2021, скоїли триваюче кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезенням, зберіганням незаконно зрубаних дерев та збутом незаконно зрубаних дерев при наступних обставинах.

Так, відповідно до положень ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до пп. 3 п. 2, пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2007 № 733, до лісів відноситься захисні ліси, тобто лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно п. 2, п. 3,п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.

Так, приблизно на початку січня 2020 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_1 , знаючи, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави, відповідно до відведеної йому ролі організатора та згідно розробленого ним протиправного плану погодженого усіма членами організованої групи, маючи намір на незаконну порубку дерев породи «дуб», підшукав ділянку з лісовим насадженням дерев вказаної породи площею близько 65 га, розташованій у північно західному напрямку від с. Пасат, Балтського району, Одеської області, без визначеного кадастрового номеру, яка по периметру, у напрямку «північ – схід – південь – захід», межує з земельним ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 5120689500:01:003:0310; 5120685400:01:001:0381; 5120689500:01:001:0366; 5120685400:01:001:0338; 5120685400:01:001:0053; 5120685400:01:001:0101; 5120685400:01:001:0098; 5120685400:01:001:0097; 5120682600:01:001:0712, визначивши дерева породи «дуб», які зростали на вказаній земельній ділянці, безпосереднім предметом злочину.

Установлено, що з метою досягнення протиправної мети, ОСОБА_1 , будучи організатором створеної ним групи, у грудні 2020 року, надав вказівку члену організованої групи ОСОБА_2 про необхідність разом з іншими учасниками організованої групи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснити незаконну порубку дерев, які зростають на вищевказаній ділянці з лісовим насадженням, після чого перевезти незаконно зрубані дерева на автомобілях «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та «ГАЗ 66» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 на територію складського приміщення, розташованого на ділянці з реєстраційним номером 1986034451206, за адресою: Одеська область, Балтський район, межі Пасатської сільської ради.

Так, члени організованої групи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи умисно та відповідно до плану злочинної діяльності та вказівок організатора групи ОСОБА_1 , використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, сокири, ручні пили та іншій інвентар, на автомобілях марки «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та «ГАЗ 66» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , всупереч вимогамЛісового кодексу України, Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2007 № 733 та Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007, не отримавши спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, у період часу з початку грудня 2020 року по 04.04.2021, більш точного часу не встановлено, з корисливих мотивів, здійснили незаконну порубку тридцяти трьох дерев породи «дуб», відділивши стовбури дерев від коріння, після чого на автомобілях «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та «ГАЗ 66» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 перевезли вказані дерева на територію складського приміщення, розташованого на ділянці за адресою: Одеська область, Балтський район, межі Пасатської сільської ради, з реєстраційним номером 1986034451206.

Так, 17.12.2020, у період часу з 18 години 00 хвилин по 22 годину 00 хвилин, член організованої групи ОСОБА_3 , діючи на виконання наказу організатора групи ОСОБА_1 , діючи умисно та протиправно, з метою подальшого незаконного збуту, на автомобілі марки «MAN» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 та причепі марки «КОGEL SNCO 24» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , перевіз невстановлену частину незаконно зрубаних дерев до м. Білгород-Дністровський Одеської області, де при невстановлених обставинах збув вказану деревину невстановленій особі на ім`я ОСОБА_11 .

Також, з початку грудня 2020 року до 04.04.2021, член організованої групи ОСОБА_2 , діючи на виконання наказів організатора групи ОСОБА_1 , діючи умисно та протиправно, на автомобілі марки «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , з метою подальшого незаконного зберігання, здійснював перевезення незаконно зрубаних дерев з місця порубки до місця ведення ОСОБА_1 незаконної підприємницької діяльності, пов`язаної з виготовленням деревного вугілля, територія якого розташована близько до крайньої західної межі с. Шумилове (Червона Зірка) Подільського району Одеської області, де членами злочинного угруповання здійснювалась переробка незаконно зрубаних дерев, шляхом їх термічної обробки та виготовлення деревного вугілля.

Таким чином, у період часу з початку січня 2020 року по 04.04.2021, організатор ОСОБА_1 , діючи у складі організованої ним групи, у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснили незаконну порубку тридцяти трьох сироростучих (живих) дерев породи «дуб» на території земельної ділянки з лісовим насадженням, площею близько 65 га, розташованій у північно західному напрямку від с. Пасат, Балтського району, Одеської області, без визначеного кадастрового номеру, яка по периметру, у напрямку «північ – схід – південь – захід», межує з земельним ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 5120689500:01:003:0310; 5120685400:01:001:0381; 5120689500:01:001:0366; 5120685400:01:001:0338; 5120685400:01:001:0053; 5120685400:01:001:0101; 5120685400:01:001:0098; 5120685400:01:001:0097; 5120682600:01:001:0712, відділивши стовбури вказаних дерев від їх коріння, з діаметром дерев у корі біля шийки: одне дерево - 26,1 см – 30см; два дерева - 30,1 см – 34 см; п`ять дерев - 34,1 см – 38 см; сім дерев - 38,1 см – 42 см; дев`ять дерев - 42,1 см – 46 см; сім дерев - 46,1 см – 50 см; одне дерево – 51 см; чотири дерева – 52 см; два дерева – 53 см; одне дерево – 54 см; одне дерево – 55 см; два дерева – 56 см; одне дерево – 58 см; два дерева – 59 см; одне дерево – 60 см; одне дерево – 64 см; по одному дереву – 65 см, 67 см; 68 см; 72 см; сім дерев – 73 см; два дерева – 75 см; по одному дереву – 77 см, 80 см.

В подальшому організатор злочинного угруповання ОСОБА_1 , діючи відповідно до плану злочинної діяльності та обраної собі ролі керівника організованої ним групи, при невстановлених обставинах, здійснив збут вищевказаних незаконно зрубаних дерев.

Крім того, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , приблизно наприкінці серпня 2021 року, більш точної дати не встановлено, усвідомлюючи, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави, відповідно до відведеної йому ролі організатора та згідно розробленого ним протиправного плану погодженого усіма членами організованої групи, з метою збільшення прибутку за рахунок незаконної порубки дерев породи «дуб», підшукав нову ділянку з лісовим насадженням дерев вказаної породи площею близько 72 Га, розташованій на території Балтського району, Одеської області, без визначеного кадастрового номеру, яка по периметру межує з земельним ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 5120688800:01:001:0005; 5120688800:01:001:0271; 5120688800:01:001:0945; 5120688800:01:001:0886, визначивши дерева породи «дуб», та «клен», які зростали на вказаній земельній ділянці, безпосереднім предметом злочину.

З метою досягнення спільної протиправної мети, ОСОБА_1 , будучи організатором створеної ним групи, приблизно в кінці серпня 2021 року, надав вказівку члену організованої групи ОСОБА_2 про необхідність разом з іншими учасниками організованої групи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснити незаконну порубку дерев, які зростають на вищевказаній ділянці з лісовим насадженням, після чого перевезти незаконно зрубані дерева на автомобілі «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 на територію складського приміщення, розташованого на ділянці з реєстраційним номером 1986034451206, за адресою: Одеська область, Балтський район, межі Пасатської сільської ради.

Так, члени організованої групи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , діючи умисно та відповідно до плану злочинної діяльності та вказівок організатора групи ОСОБА_1 , використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, сокири, ручні пили та іншій інвентар, на автомобілі марки «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , всупереч вимогамЛісового кодексу України, Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2007 № 733 та Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007, не отримавши спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, 31.08.2021 в період з 06.00 годин по 09.30 годин, з корисливих мотивів, здійснили незаконну порубку одинадцяти дерев породи «дуб» та «клен».

В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, діючи у складі організованої групи та згідно вказівок організатора ОСОБА_1 , знаходячись на місці події ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , використовуючи спеціальне обладнання, проводили заходи по відокремленню стовбура дерев, які були ними незаконно зрубані, від коріння та гілок, готуючи її до завантаження в автомобіль марки «КАМАЗ 43101» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , де були затримані співробітниками поліції, одразу ж після вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, організатор ОСОБА_1 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснили незаконну порубку одинадцяти сироростучих (живих) дерев породи «дуб» та «клен» на території земельної ділянки з лісовим насадженням, розташованій на території Балтського району, Одеської області, без визначеного кадастрового номеру, яка по периметру межує з земельним ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 5120688800:01:001:0005; 5120688800:01:001:0271; 5120688800:01:001:0945; 5120688800:01:001:0886, відділивши стовбури вказаних дерев від їх коріння, з діаметром дерев у корі біля шийки.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій членів організованої та керованої ОСОБА_1 групи у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . ОСОБА_8 державі завдано матеріальну шкоду на суму 959 459 гривень 80 коп., що згідно примітки 2 до ст. 246 КК України перевищує шістдесят неоподаткованих мінімумів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація та керування незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені організованою групою.

31.08.2021 о 12 годин 15 хвилин, ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України

31.08.2021, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні продовжуючого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних (обвинувачених) у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показів у ході судового розгляду справи, адже останній є достатньо впливовою особою у Балтському та Подільському районах Одеської області, є депутатом Балтської міської ради Одеської області VIII скликання.

Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України пдітверджується також тим, що ОСОБА_1 при собі та за місцем свого мешкання зберігав незареєстровану вогнепальну зброю та бойові припаси до неї, а тому є достатні підстави вважати, що останній, схильний до вчинення умисних злочинів та може, пребуваючи на свободі вичинити новий злочин. Факт зберігання підозрюваним декількох незареєстрованих одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, також може вказувати на те, що подібна зброя може використовуватись підозрюваним у протиправних діях, у тому числі спрямованих на незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному проваджені.

Разом з тим, у випадку перебування на свободі ОСОБА_1 , існує реальний ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останній має значні корупційні зв`язки у Балтському та Подільському районах Одеської області, має вплив на посадових осіб органів місцевого самоврядування та влади, у зв`язку із чим може прийняти заходи щодо знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вказаний ризик реальний у зв`язку з тим, що на теперішній час органом досудового розслідування, безпосередньо на місці скоєння кримінального правопорушення, не проведено значний обсяг слідчих (розшукових) дій, яке має велику площу - більше 130 Га.

Також, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду, що унеможливить відправлення належного правосуддя.

Вказаний ризик існує небезпідставно, так як відповідно до відкритої інформації Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1 володіє значними фінансовими статками та корпоративними правами.

Крім того, ОСОБА_1 тривалий час незаконно збагачувався за рахунок тяжкого злочину, спрямованого проти довкілля, має міліонні грошові накопичення, є власником значного рухомого та нерухомого майна, має тісні та розширені корупційні зв`язки, що вказує на те, що сума застави, визначена ч. 5 ст. 182 КПК України, невзмозі утримати підозрюваного від порушення відповідної процесуальної поведінки та стримувати його від вчинення дій, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також запобігати ризикам перешкоджання досудовому розслідуванню та подальшому судовому розгляду.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, додавши, що ризик знищення, приховування, спотворення речей та документів також підтверджується тим, що під час проведення слідчих дій у ОСОБА_1 була знайдена зброя, яку він намагався сховати, шляхом викидання її за паркан.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ОСОБА_1 є депутатом Балтської міської ради Одеської області, позитивно характеризується за місцем проживання, про що громада в особі депутатів має намір надати свідчення слідчому судді, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває у шлюбі, є хворою людиною, але у захисту відсутні належні документи про стан здоров`я ОСОБА_1 , тому що під час обшуку в автомобілі була вилучена папка з медичною документацією. ОСОБА_1 частково погоджується з підозрою, бажає надавати покази.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою частково погодився.

Крім того, в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_12 , який є депутатом Балтської міської ради Одеської області, пояснив, що ОСОБА_1 працював з ним понад дві каденції, просив врахувати проблеми зі здоров`ям, які має ОСОБА_1 , зазначив, що знайдена у підозрюваного зброя була лише для захисту. Щодо вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_1 зазначив, що йому дійсно відомо, що ОСОБА_1 міг подивитися направо та наліво, трошки підзаробити.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 31.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація та керування незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені організованою групою.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, підтверджується: протоколом огляду місцевості від 11.01.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.02.2021 року, протоколом огляду місця події від 04.04.2021 року, протоколом огляду місця події від 10.06.2021 року, протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.04.2021 року, протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.04.2021 року, протоколом про результати аудіо-відеоконтроля місця від 21.04.2021 року, про протоколом огляду місця події від 31.08.2021 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 01.09.2021 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 01.09.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до семи років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, оскільки незаконна порубка дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев завдає істотної шкоди інтересам суспільства та держави, порушує встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елементу навколишнього природного середовища, а також таку ознаку як вчинення кримінального правопорушення організованою групою, тяжкі наслідки, спричиненні кримінальним правопорушенням, у зв`язку з чим, існує ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слід взяти до уваги те, що на теперішній час органом досудового розслідування не проведений весь обсяг слідчих (розшукових) дій, зокрема, не оглянута вся територія лісу, де здійснювалась незаконна порубка деревини, в результаті чого не встановлений весь розмір завданих державі збитків, враховуючи те, що ОСОБА_1 є діючим депутатом, що вказує на те, що останній має певний авторитет та вплив серед органів державної влади та місцевого самоврядування, а також, який надає йому доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення підозрюваним важливих для даного кримінального провадження речей та документів, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження.

В частині існування ризику впливу на учасників кримінального провадження, слідчий суддя звертає увагу на те, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та підозрюваними, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який скоєно організованою групою, при цьому ОСОБА_1 є діючим депутатом Балтської міської ради Одеської області VIII скликання. Сформовані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, він може використати їх для впливу на свідка ОСОБА_13 та підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які надають викриваючи покази на даний час. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідка та інших підозрюваних, а тому, ОСОБА_1 знатиме їх анкетні дані, так і зміст наданих ними свідчень.

Слідчий суддя також бере до уваги, що відкритого характеру досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні набуло тільки 31.08.2021 року, а саме після затримання осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, тому є коло осіб, які з достатньою вірогідністю, будуть допитуватися в якості свідків, а також щодо яких, у свою чергу, ОСОБА_1 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності можуть вживати заходів для спотворення змісту та обсягу показань.

За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на інших підозрюваних та свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними, ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Слідчий суддя також враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, триваючий (з січня 2020 року) та корисливий характер, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 ймовірно отримував дохід від збуту незаконно зрубаних дерев, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Твердження сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, зокрема, дружини, дітей на утриманні, позитивної характеристики, наявність захворювань, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг вчинення підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому наразі посилання зазначені обставини, з метою обґрунтування відсутності підстав для продовження строку тримання під вартою не може братися судом до уваги, враховуючи вагомість встановлених обставин ймовірного вчинення ОСОБА_1 вище описаних протиправних дій та ризиків в їх сукупності, при цьому зазначені обставини жодним чином не доводять в повному обсязі відсутність ризику вчинення ОСОБА_14 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , значний розмір шкоди, що, відповідно до доводів сторони обвинувачення, була завдана діями, в тому числі підозрюваного, державним інтересам, високу ймовірність реалізації ним ризиків переховування та знищення доказів.

Крім того, слідчий суддя враховує специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, можливе його вчинення депутатом, до якого ставляться підвищенні вимоги стосовно його професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

Відповідно до відкритої інформації Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1 володіє значними фінансовими статками та корпоративними правами, зокрема, на рахунках у банківських установах останній зберігає грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США та 150 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 та його дружина володіють великою кількістю нерухомого майна, зокрема, мають у власності двадцять п`ять земельних ділянок та житловий будинок.

Також, ОСОБА_1 за минулий 2020 рік отримав дохід у розмірі 998 500 гривень від зайняття підприємницькою діяльністю та заробітну плату за основним місцем роботи у ПА «ПАСАТ», у розмірі 134 450 гривень.

З огляду на майновий стан підозрюваного, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, та чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі шести тисяч шістсот сім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 14 997 890 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень. Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Гоя І.Л., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекедою Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161340000093 від 20.10.2020 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 31 (тридцять один) день, до 30.09.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі шести тисяч шістсот сім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 14 997 890 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 30.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.