Ухвала суду № 99434137, 02.09.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/938/21

номер провадження 1-кп/695/286/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,

прокурорів – Потокі А.А., Циганника А.В.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого – адвоката Чубина О.М.,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Степаненка О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката Степаненка Олександра Михайловича про закриття кримінального провадження № 12019250150001111 від 30.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та про відхилення інформації, яка міститься на копії супровідного листа, і визнання цієї інформації недопустимим доказом,

в с т а н о в и в:

на розгляді суду знаходиться кримінальне провадження № 12019250150001111 від 30.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні 31.05.2021 захисник обвинуваченої адвокат Степаненко О.М. подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи тим, що згідно п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинне бути закінчено протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім. ОСОБА_2 повідомлено про підозру 09.03.2021. Вину ОСОБА_2 не визнала, а тому з 09.03.2021 у дізнавача було 20 діб для закінчення досудового розслідування, тобто до 29.03.2021. Проте, дізнавач через день, а саме 11.03.2021 звертається до прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, яке було задоволено та продовжено строк досудового розслідування до 01.04.2021. Супровідний лист про направлення обвинувального акта до суду підготовлено 30.03.2021, а обвинувальний акт потрапив безпосередньо до суду 05.04.2021, тобто поза межами строку досудового розслідування. У судовому засіданні 02.09.2021 захисник обвинуваченої Степаненко О.М. в межах заявленого клопотання про закриття кримінального провадження, подав клопотання про недопустимість інформації розміщеної на копії супровідного листа як доказ своєчасного звернення до суду з даним обвинувальним актом, обґрунтовуючи тим, що в матеріалах справи знаходиться копія супровідного листа, надана прокурором, в якому зазначено про нібито отримання працівником суду обвинувального акта – 01.04.2021. Вважає, що судом мають бути використані ті фактичні обставини щодо відомостей, які стосуються дати надходження обвинувального акта, отримані відповідно до фактичного здійснення порядку реєстрації судової справи стосовно ОСОБА_2 , який відбувся відповідно до КПК України, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, а тому просив відхилити інформацію, яка міститься на копії супровідного листа, який надав суду прокурор, як доказ своєчасного звернення до суду з обвинувальним актом та визнати цю інформацію недопустимим доказом.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала клопотання захисника.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотань, оскільки обвинувальний акт потрапив безпосередньо до суду 01.04.2021, тобто в межах строку досудового розслідування, що підтверджується копією супровідного листа, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження.

Представник потерпілого адвокат Чубин О.М. просив відмовити у задоволенні клопотань захисника Степаненка О.М., оскільки прокурором направлений обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених клопотань, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.

З аналізу наведених правових норм слідує, що початок та кінець досудового розслідування закон пов`язує із вчиненням чітко визначеної процесуальної дії: початок - з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а закінчення - зокрема, із направленням до суду обвинувального акту.

Згідно з вимогами ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двадцяти днів у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченому КПК України.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12019250150001111 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

За змістом ст. 12 КК України, кримінальне правопорпушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України є кримінальним проступком.

09.03.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Постановою виконувача обов`язків керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черненком Т.Ю. від 11.03.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженню № 12019250150001111 від 30.11.2019 до двадцяти днів – 01.04.2021.

Відповідно до супровідного листа Золотоніської окружної прокуратури від 30.03.2021 за № 51-99 вих-21, 30.03.2021 обвинувальний акт скеровано до суду. Відповідно до супровідного листа та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обвинувальний акт надійшов до суду та зареєстрований 05.04.2021. Разом з тим, з наданої прокурором копії супровідного листа, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, обвинувальний акт з додатками отримано відповідальним працівником апарату Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області – 01.04.2021.

Згідно відповіді на запит від 22.06.2021, комісією Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області здійснено перевірку щодо встановлення дійсної дати отримання Золотоніським міськрайонним судом обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 12019250150001111 від 30.11.2019. Комісією встановлено, що датою отримання Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області вказаного вище обвинувального акта з додатками є 01.04.2021, датою реєстрації – 05.04.2021. Причиною реєстрації матеріалів 05.04.2021 є велике навантаження на працівників канцелярії, наявність вакантних посад та перебування працівників апарату у щорічних відпустках.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд, ухвалюючи рішення щодо клопотання про закриття кримінального провадження, керується положеннями ст..370 КПК України, а саме: використовує норми матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу , з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо виокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.

Посилаючись на недопустимість інформації розміщеної на копії супровідного листа як доказу своєчасного звернення до суду з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, сторона захисту фактично вказує на невідповідність дати реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі про направлення обвинувального акта до суду і даті відмітки про його отримання в суді.

З матеріалів справи судом встановлено, що обвинувальний акт направлено до суду 01.04.2021.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи, що звернення до суду з обвинувальним актом, повинно бути вчинено в рамках строку досудового розслідування, останнім днем строку якого є саме 01.04.2021, вбачається, що прокурор звернувся з даним обвинувальним актом в межах строку досудового розслідування.

А тому суд відхиляє як безпідставні твердження сторони захисту щодо недопустимості інформації розміщеної на копії супровідного листа як доказу своєчасного звернення до суду з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене вище, суд приходить висновку про відсутність передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстав для закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 284, 369-372, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_2 адвоката Степаненка Олександра Михайловича про закриття кримінального провадження № 12019250150001111 від 30.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та про відхилення інформації, яка міститься на копії супровідного листа, і визнання цієї інформації недопустимим доказом, відмовити.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16.50 год. 06.09.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: К.М. Ушакова