Постанова № 99433945, 06.09.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12990/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,

з участю

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, в якому просить скасувати постанову серії ДПО18 № 712611 від 17 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.06.2021 року о 16 год. 24 хв. він, керуючи автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 був зупинений поліцейським УПП в Рівненській області ДПП, у зв`язку з тим, що не був пристебнутий засобами пасивної безпеки, а саме ременем безпеки.

Вважає, що застосоване до нього стягнення у виді штрафу є незаконним. Зазначає, що в адміністративній справі відсутні будь-які фактичні дані, які б могли підтвердити факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою суду від 29.06.2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року залучено у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач в судовому засіданні вказав, що поліцейський не надав належні докази про те, що він їхав не пристебнутий ремене безпеки, а відео з мобільного телефону поліцейського не може бути доказом вчинення правопорушення.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.

26 липня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що факт правопорушення підтверджується постановою, відеозаписом з нагрудного відео реєстратора ВК - 0154.

Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2021 року поліцейським УПП в Рівненській області ДПП була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 712611 відносно ОСОБА_1 .

Як зазначено у оскаржуваній постанові 17.06.2021 року о 16 год. 24 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила користування заходами пасивної безпеки, а саме не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в Правил дорожнього руху.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.3.в Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами- тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП не визнав.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

З оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського ВК - 0154, про який зазначено в оскаржуваній постанові, так який був долучений до відзиву відповідача, не встановлено, що позивач керував транспортним засобом не пристебнутим ременем безпеки. Вказаний відеозапис розпочинається з моменту, коли транспортний засіб позивача зупинений та працівник поліції розглядає справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, - портативний відеореєстратор (пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського) та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Системний аналіз норм чинного законодавства України, з урахуванням вищевказаного положення Інструкції, свідчить про ту обставину, що технічні прилади і технічні засоби, що мають функції, зокрема, відеозапису, які, в свою чергу, використовуються працівниками Національної поліції України при виконанні службових обов`язків, у тому числі й фіксації адміністративних правопорушень, повинні бути сертифіковані у встановлений Законом спосіб та перебувати на балансі відповідного органу Національної поліції України.

Таким чином, судом не береться до уваги як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП долучений відеозапис (відеозапис № IMG_4190 Відео), здійснений патрульним поліцейським за допомогою портативного пристрою, який не сертифікований у встановленому чинним законодавством України порядку.

Крім того, слід зазначити, що вищевказаний відеозапис не відображає дати та часу його проведення, а відтак відсутні підстави стверджувати, що такий відеозапис здійснено саме 17.06.2021 року о 16 год. 24 хв., а не в будь-який інший період часу.

Вищевказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що відеозапис із власного портативного мобільного пристрою працівника патрульної поліції, не може вважатися допустимим, достовірним та достатнім доказом фіксації вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Надані представником відповідача матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копія зазначеного доказу має бути засвідчена електронним цифровим підписом чи такий слід надати суду в оригіналі. Цифровий підпис на вказаних копіях документів відсутній.

Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачами суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача порушення вимог п.2.3. в ПДР України і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, не надано, а тому за зазначених обставин постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можу вважатися такою, що відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 712611 від 17 червня 2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 14а.

Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Н.Г. Кучина