Рішення № 99432638, 27.08.2021, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/71/21

Провадження № 2/535/100/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року смтКотельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Мальцева С.О., за участю секретаря судових засідань Білик Н.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 ; та представника відповідача ОСОБА_2 ;

розглянувши в судовому засіданні в смтКотельва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання;-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебували в шлюбі, від якого вони мають повнолітню доньку, ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . В теперішній час ОСОБА_5 досягла повнолітгя, та продовжує навчання, що підтверджується довідкою виданою Національним університетом «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка», згідно якої ОСОБА_5 , є студентом 1 курсу, групи 101 - пТН Навчально-наукового інституту інформаційних технологій і механотроніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Форма навчання - денна. Наказ про зарахування № 572-ф, а від 04.09.2020. Термін навчання з 15.09.2020 по 30.06.2023 р. (а.с.17). Згідно з довідкою, виданою управлінням соціального захисту населення Котелевською райдежадміністрацією, гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не отримує допомоги. У відповідності до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків, ОСОБА_5 , в 2020 році доходів не отримувала. В зв`язку з продовженням навчання, ОСОБА_5 , на даний момент не має можливості фінансово забезпечувати себе, та працевлаштуватися, тому фактичним матеріальним її утриманням займається позивач. У відповідності до довідки, №5686, від 30.11.2020 року позивач з донькою проживають разом. Основні витрати позивача на утримання повнолітньої доньки, є витрати на придбання продуктів харчування, одягу, книг та приладь необхідних для навчання, проїзд до навчального закладу тощо, лікування зубів у приватній стоматогії, рентненологічне обстеження, що підтверджується копіями квитанцій, чеків і т.д. (а.с.18-26). Просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання в сумі 3000 гривень, щомісячно і до досягнення донькою 23-х річного віку, за умови продовження навчання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнала частково та вважає що з відповідача стягнути з аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з часу подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, що на їхню з відповідачем думку буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебували в шлюбі, від якого вони мають повнолітню доньку, ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

На даний час ОСОБА_5 досягла повнолітгя, та продовжує навчання, що підтверджується довідкою виданою Національним університетом «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка», згідно якої ОСОБА_5 , є студентом 1 курсу, групи 101 - пТН Навчально-наукового інституту інформаційних технологій і механотроніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Форма навчання - денна. Наказ про зарахування № 572-ф, а від 04.09.2020. Термін навчання з 15.09.2020 по 30.06.2023 р.

У зв`язку з навчанням ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги батьків.

На сьогодні остання перебуває на утриманні матері. Як зазначено в позовній заяві, відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позиції сторін, заслухавши пояснення свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Згідно з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років при умові, що вони можуть надати матеріальну допомогу.

В силу ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Відповідно по правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20 травня 2020 року у справі справа № 635/1139/17 (провадження № 61-350св17, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей). При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 3000 гривень щомісячно і до досягнення донькою 23-х річного віку, за умови продовження навчання. Відповідач позовні вимоги визнав частково і згоден сплачувати аліменти в сумі 500 гривень на місяць.

В обгунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що у зв`язку з навчанням доньки позивача витрати на її утримання значно збільшились, додались витрати на проїзд, оплату гуртожитку, придбання літератури, паперу та інших речей, пов`язаних з навчанням, та лікування зубів у приватній стоматології, рентненологічне обстежання. На підтвердження даного факту надала суду копію довідки про навчання та копії квитанцій, та інших документів. Будь-яких інших доказів на підтвердження заявленого розміру аліментів суду не надала. Також представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження тверджень щодо матеріального стану відповідача та його спроможності сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Представником відповідача спростовується факт, викладений у відзиві, що відповідач не надає матеріальної допомоги повнолітній дочці. Оскільки він постійно підтримує з донькою телефоннийзв`язок, та на першу ж вимогу доньки завжди перераховує їй грошові кошти у різних сумах, в залежності від потреб останньої, на її картковий рахунок. Останній раз перераховував грошові кошти у лютому в розмірі 1500 грн., коли донька захворіла. Ніяких чеків для підтвердження надати немає можливості, оскільки відповідач не вважав за необхідне накопичувати та зберігати їх. Також на повноліття своєї доньки подарував своїй донці ноутбук, який був придбаний за кредитні кошти, які потім протягом року виплачував (копії договору та чеків додаються). Цю інформацію також може підтвердити донька ОСОБА_5 , так як була особисто присутня при його виборі. Також відповідач заперечував і проти доказів на витрати придбання продуктів харчування та проїзду до навчального закладу, так як вони не мають індивідуальних ознак належності до особи, яка витратила ці грошову кошти, оскільки вони не несуть інформації про затрати саме позивачем її грошових коштів. Надані чеки на затрати на лікування ОСОБА_5 лише підтверджують факт того, що платником є повнолітня ОСОБА_5 , а не сама позивач.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч.1 ст.199 СК України, оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , яка продовжує навчання, в розмірі 1000 гривень щомісячнопочинаючи з дня пред`явлення позову (з 20.01.2021 року) й до досягнення донькою 23-х річного віку, за умови продовження навчання. Сплачуючи аліменти в такому розмірі, відповідач зможе надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у розмірі 1500,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

В своїх роз`ясненнях, наданих у п.п.47-48 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2017 року №10, ВССУ зазначив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Надання платної правової допомоги регламентується Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно частини 1 статті 26 якого, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Оскільки представником позивача - адвокатом Сідько С.І., до суду надано всі необхідні докази за надання правової допомоги по вказаній вище справі, тому суд вважає в частині стягнення витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у розмірі 1500,00 грн. слід задовольнити повністю.

У справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць (п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 гривень, оскільки позивач на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів звільнений.

Керуючись ст.ст. 10-13, 81, 141, 259, 264-268, 354, 430 ЦПК України, ст. 3 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180-182, ст.184 Сімейного кодексу України, суд;-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 аліменти на утримання як повнолітньої доньки, що продовжує навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову (з 20.01.2021 року) й до досягнення донькою 23-х річного віку, за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106 стягувач : Державна судова адміністрація України судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот) вісім грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Сідько Світлана Іванівна, адреса: вул.Полтавський шлях,239, смтКотельва Полтавської області.

Відповідач – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Стеценко Людмила Григорівна, адреса: АДРЕСА_3 .

В повному обсязі рішення складено 06.09.2021.

Суддя: С.О. Мальцев