Ухвала суду № 99431738, 02.09.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7605/21

2/296/3379/21

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2021 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради про відшкодування вартості придбаних ліків в зв`язку з ненаданням медичних послуг, пов`язаних з лікуванням гострої респіраторної хвороби COVID-19, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради про відшкодування вартості придбаних ліків в зв`язку з ненаданням медичних послуг, пов`язаних з лікуванням гострої респіраторної хвороби COVID-19 в сумі 187515,30 грн.

Позивачем зазначено, що позов подано на підставі Закону України «Про захист прав споживача», стаття десята якого передбачає, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданні послуг) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів "споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Але, як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача, передбачених саме цим Законом .

ОСОБА_1 лише визначив спосіб захисту свого права на підставі вказаного закону, а саме: відшкодування шкоди.

Слід зазначити, що статтею десятою Закону України «Про захист прав споживача» передбачено право на відшкодування завданих збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи споживачеві послуг у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі).

При цьому, у позові позивач не обґрунтовує, які саме недоліки були виявлені при отриманні послуг, які надавались йому відповідачем по справі. Разом з цим, у прохальній частині позову позивач просить суд стягнути витрати на придбання ліків.

А відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудність - за його зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст.27ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, відповідно до позовної заяви місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: м. Житомир, вул. Романа Шухевича, 2-А, тому вказаний спір не підсудний Корольовському районному суду м. Житомира та підлягає переданню до Богунського районного суду м. Житомира.

Статтею 187 ч. 9 ЦПК України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вищенаведеного, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради про відшкодування вартості придбаних ліків в зв`язку з ненаданням медичних послуг, пов`язаних з лікуванням гострої респіраторної хвороби COVID-19 передати за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира (м. Житомир, майдан Соборний, 1).

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. І. Драч