
Справа №295/7783/21
Категорія 139
2-а/295/137/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що постановою серії НК № 764644 від 07.06.2021 року поліцейського УПП в Житомирській області його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн., а саме за те, що 07.06.2021 року він керував транспортним засобом BMW X5 за адресою: м. Житомир, пл. Житній ринок та при перевірці документів не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також здійснив стоянку в другому ряду, чим порушив п. п. 15.4 та 2.4 ПДР. З указаною постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як Правил дорожнього руху він не порушував. Тому просить скасувати постанову серії НК № 764644 від 17.06.2021 року щодо визнання його винним за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 07.07.2021 року у зазначеній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, зазначивши в ньому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірним, постанова відповідає вимогам КУпАП, при її винесенні він діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а також надав до суду відеодиск із записом подій. У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на те, що зазначений у позовній заяві розмір витрат за надання правової допомоги в сумі 1000,00 грн. є неспівмірним із складністю справи та наданим адвокатом послугам.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., що вбачається з постанови поліцейського взводу роти 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Вериженка Є.В. серії НК № 764644 від 07.06.2021 року, згідно якої позивач, керуючи транспортним засобом BMW X5 н.з. НОМЕР_1 о 13-48 год. в м. Житомирі, пл. Житній ринок, 3 при перевірці документів не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також здійснив стоянку-зупинку в другому ряду, чим порушив п. п. 15.4 та 2.4 (а) ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 15.4 Прави дорожнього руху транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Пунктом п. 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в тому числі у випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників» від 01.07.2004 року №1961-IV у редакції Закону України від 24.09.2008 p. N 586-VI) з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому русі.
Пунктом 21.2 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з п. 21.3 ст. 21 вказаного Закону при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом (п. 21.4 ст. 21 Закону).
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У своєму позові позивач вказував на те, що він вимушений був зупинитись, увімкнувши аварійні вогні з причини технічної несправності автомобіля, а у зв`язку з тим, що це сталось за адресою: м. Житомир, пл. Житній ринок, де вздовж усього узбіччя були припарковані автомобілі, він був змушений здійснити зупинку поруч, увімкнувши аварійну сигналізацію. Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КупАП, позивач зазначив, що на його автомобіль є діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який є в електронному вигляді та працівники поліції мають доступ до відповідного електронного ресурсу з метою перевірки його чинності. Також зауважив, що є лише два випадки коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність це: 1) при складанні протоколу щодо порушень ПДР; 2) при оформленні дорожньо-транспортної пригоди, а в даному випадку у відповідача були відсутні будь-які підставі для перевірки наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує факту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, про що зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2017 року в справі № 686/15383/17. Так, згідно вимог ПДР позивач як водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та зобов`язаний його пред`явити на вимогу інспектора патрульної поліції.
Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справах № 127/19283/17.
А також постанові від 21.11.2019 року у справі № 522/22180/16-а Верховний Суд зазначив, що не заслуговують на увагу зауваження позивача стосовно неможливості перевірки наявності у водія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поза межами процедур складання протоколу щодо порушення правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди з таких підстав. Імперативні приписи абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» і пункту 21.3 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язують осіб, що керують транспортними засобами, мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Виключення з цього правила встановлені у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З указаним законодавчо визначеним обов`язком водіїв корелюються встановлені пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повноваження органів Національної поліції щодо перевірки дотримання правил дорожнього руху, в тому числі в аспекті наявності у водія відповідного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Із відеодиска із записом події вбачається, що позивач страхового полісу працівнику поліції не пред`явив, посилаючись на його наявність у електронному ресурсі, а також те, що працівник поліції може самостійно це перевірити.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь- яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовно того, що працівник поліції має право вимагати пред`явити поліс лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказуючи правомірність винесеної постанови, відповідач надав до суду відеодиск із записом подій, які були підставою для винесення оскаржуваного позивачем рішення, процесу спілкування з позивачем та розгляду справи, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор патрульного поліцейського. Дослідженням цього відеозапису встановлено, що позивач дійсно здійснив зупинку в другій смузі проїзної частини, при цьому перша смуга зайнята іншими автомобілями, які припарковані під кутом до краю проїзної частини, а також на запитання інспектора патрульної поліції щодо причини паркування позивача у другому ряді, останній повідомив, що зупинився на секунду і чекає на товариша, який відійшов і вже повертається, тобто, пояснення позивача щодо його зупинки у зв`язку з технічною несправністю автомобіля, на які він посилався у позові, не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Крім того, згідно п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 ("ї";"д"- у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги. Відповідно до п.п. 9.9 «в» ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути увімкнена на механічному ТЗ, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонений цими Правилами.
Заборона подальшого руху транспортного засобу встановлюється п. 31.6 ПДР України, згідно якого Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких:
а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;
б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;
в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;
г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Тобто вказаний перелік не містить, заборони подальшого руху автомобіля у якого маються технічні несправності подушки підняття автомобіля, на що позивач посилається у позовній заяві на обгрунтування заявлених ним вимог.
Таким чином, скоєння позивачем адміністративних правопорушень підтверджується дослідженим відеозаписом із фіксацією правопорушень, у зв`язку з чим оскаржувана позивачем постанова була винесена правомірно, складена повноважною особою, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 126, 251, 280, 287, 289, 293 КУпАП, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників», Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, ст. ст. 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Залишити без змін постанову поліцейського взводу роти 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Вериженка Євгенія Васильовича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 764644 від 07.06.2021 року за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса: м. 03048, Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Л.М. Семенцова
Судове рішення № 99431598, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 30.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/7783/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: