Рішення № 9943157, 25.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р.Справа № 7/14-186 Господарський суд Тернопільської області

Суддя          Стадник М. С.

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьккартон", вул. Карбишева, 1, офіс 305, м. Луцьк, Волинська область, 43000.          

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, пров. Гранична, 14, м. Чортків, Тернопільська область, 48500.

За участю представника позивача: радник з юридичних питань Купира З. С., довіреність № 1 від 22.02.2010р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцьккартон" звернулося із позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.03.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД про стягнення 6232.56 грн., із яких: 5027.10 грн. інфляційні нарахування за період з 01.09.2009р. по 28.02.2010р. та 1205.46 грн. 3% річних нарахованих за період з 01.08.2009р. по 10.03.2010р. за непогашення заборгованості в сумі 67934,24 грн. за поставлену продукцію, яка підтверджена рішенням Господарського суду від 21.07.2009р. у справі № 17/55-1133 ТОВ "Луцьккартон" до ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що сума основної заборгованості 67934.24 грн. не сплачена відповідачем і на час розгляду даної справи і, що ним не приймається будь –яких заходів спрямованих на виконання рішення суду, а тому позивач вимушений звертатися з позовними вимогами, враховуючи здешевлення гривні в результаті інфляційних процесів.

Відповідач проти позову заперечує та звертає увагу суду на те, що йому поставлено товару в період з 28.10.2008р. по 01.04.2009р. на суму 133866,49 грн. із яких ним оплачено 103 815 грн., а тому борг складає 30051,49 грн., а не 67934,24 грн., як стверджує позивач, у зв’язку з чим сума інфляційних та річних повинні бути перераховані. На підтвердження своїх доводів відповідач будь –яких доказів не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луцьккартон” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваврик і Компанія” ЛТД (Покупець) укладено договір поставки № 028 від 08.10.2008р., згідно умов якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а останній прийняти та оплатити гофропродукцію.

На виконання укладеного договору Продавцем в період з 28.10.2008 р. по 30.03.2009р. поставлено відповідачу через його представника Павлину М.З., яка діяла на підставі довіреностей на отримання товару №Дов-000330 від 28.10.08р.; №Дов-000368 від 18.11.08р.; №Дов-000392 від 09.12.08р.; №Дов-000011 від 23.01.09р.; №Дов-00038 від 20.02.09р., гофропродукцію на суму 171749,24 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №РН-0000168 від 28.10.2008р., №РН-0000183 від 19.11.2008р., №РН-0000200 від 11.12.2008р., №РН-0000216 від 23.01.2009р., №РН-0000217 від 28.01.2009р., №РН-000228 від 23.02.2009р. та товарно-транспортна накладна №000762 від 30.03.2009р. Продавцем виконанні грошові зобов’язання частково в сумі 103 815 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за одержану продукцію в сумі 67934,24 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2009р., яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010р. у справі № 17/55-1133 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваврик і Компанія” ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккартон” –67934,24 грн. основного боргу, 3575,78 грн. пені, 439,11 грн. –3% річних, 1631,26 грн. інфляційних нарахувань та 8046,43 грн. в повернення сплачених судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приймаючи до уваги, що у даній справі приймають участь ті самі сторони, що і у справі №17/55-1133, а тому факт суми заборгованості є доведеним, у зв’язку з чим суд відхиляє доводи відповідача щодо суми заборгованості яка значиться по його бухгалтерських даних, так як ним не доведено дану обставину як на стадії розгляду справи, так і на стадії апеляційного та касаційного оскарження рішення суду у справі .

Згідно 526, 527 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов’язання.

Зобов’язання, відповідно до ст. 599 ЦК України, припиняються виконанням проведеним належним чином. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Відповідальність за порушення грошового зобов’язання встановлена ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що станом на день прийняття рішення відповідачем не проведено оплату 67934,24 грн. суми основного боргу, а тому позовні вимоги про стягнення 1205.46 грн. річних за період з 01.08.2009р. по 10.03.2010р. та 5027.10 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.09.2009р. по 28.02.2010р. підлягають до задоволення як правомірно заявлені.

Державне мито в сумі 102.00 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваврик і Компанія” ЛТД, пров. Гранична, 14, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21154931 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккартон”, вул. Карбишева, 1/офіс 305, м. Луцьк, Волинської області, ідентифікаційний код 35124053 –5027.10 грн. інфляційних нарахувань, 1205.46 грн. 3% річних, 102.00 державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (27.05.2010р.) через місцевий господарський суд.

Суддя