Рішення № 99430749, 26.08.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1193/19

Провадження № 2/675/43/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2021 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., учасників справи:

прокурора Шудри Ю.В.,

відповідача 1: представник не з`явився,

відповідача 2: не з`явився,

відповідача 3: не з`явилася,

представника третьої особи: Котюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури (по тексту - прокурор) в інтересах держави звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (по тексту - відповідач 1), ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1 , відповідач 2), ОСОБА_2 (по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 3) про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-30146-СГ від 11.11.2016 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2, 0000 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0794, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; витребування у ОСОБА_2 на користь держави земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0794 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №29516152 від 12.12.2018 року про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876; скасування у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 запису про державну реєстрацію цієї земельної ділянки; поновлення у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 запису про державну реєстрацію цієї земельної ділянки.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року залучено до участі у справі № 675/1193/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест».

Загалом позовні вимоги прокурора обґрунтовані наступними обставинами.

Так зазначає, що вивченням питання законності безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок державної власності було встановлено, що наказом відповідача 1 від 11.11.2016 року №22-30146-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2, 0000 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0794, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства та 15.12.2016 року зареєстровано у встановленому порядку право власності.

Разом з цим, за покликанням прокурора, ОСОБА_1 в подальшому, а саме 16.03.2017 року продав вказану земельну ділянку відповідачу 3.

На думку прокурора, вказаний наказ відповідача 1 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у відповідача 3 на користь держави.

Обгрунтовуючи такі заявлені позовні вимоги звертає увагу на приписи ст.ст. 13, 14 та 19 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 78, ст.ст. 80, 83, 84, ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЗК України та наголошує, що у відповідності до ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Як вказує прокурор, зважаючи на вказані обставини та положення ч. 1 ст. 121 ЗК України, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми приватизації, встановлені ЗК України).

Разом з цим відповідач 2, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-13980-СГ від 06.06.2016 року вже попередньо отримав у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2, 0000 га, кадастровий номер 6825082200:03:006:0232, що розташована на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що як вказує прокурор, свідчить, що він вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Крім цього вказує, що ОСОБА_2 придбала земельну ділянку в особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.

В обґрунтування позовної заяви заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури покликається також і на ту обставину, що відповідно до інформації Державного кадастрового реєстратора відділу ГУ Держгеокадастру в Ізяславському районі, земельна ділянка за кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, що вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, площею 16 га, та 12.12.2018 року на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 на новоутворену земельну ділянку зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .

Як вважає прокурор, факт об`єднання ОСОБА_2 земельних ділянок, у результаті якого земельна ділянка площею 2 га із кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, не перешкоджає витребуванню земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-30146-СГ від 11.11.2016 року у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6822184500:06:018:0794).

Також прокурор вказує на положення п. 2 ст. 26, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.ч. 47, 50, 52 Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, ст. 10, ч. 8 ст. 16, ч. 19 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

З огляду на приписи таких законодавчих актів, на думку прокурора, є підстави зробити висновок, що в разі, коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, в результаті якої закрито розділ державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.

З посиланням на п.п. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України, ст. 16, ч. 1 ст. 20, п.п. 1, 3 ст. 24, ч. 4 ст. 25, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 12, 29, 50, 51, 57, 114, 135, 136, 136-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 10-1, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень акцентує увагу, що відновлення державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є умовою відновлення державної реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі прав, її статусу як окремого об`єкта цивільних прав. При цьому, відновлення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (відновлення скасованого кадастрового номера) здійснюється шляхом скасування (відновлення) записів у поземельних книгах на новостворену (об`єднану) та спірну земельні ділянки на підставі рішення суду.

На думку прокурора, з метою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, що існувало до його порушення, забезпечення можливості належного оформлення права власності держави на спірну земельну ділянку згідно вимог ст. 126 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст.ст. 2, 5 ЦПК України, крім вимог про визнання недійсним наказу відповідача 1, витребування земельної ділянки, належним способом захисту інтересів держави є пред`явлення також вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, скасування у Державному земельному кадастрі записів про державну реєстрацію цієї земельної ділянки, та поновлення у Державному земельному кадастрі записів про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794.

25.07.2019 року судом отримано відзив відповідача 1 від 17.07.2019 року (вх. №8053/19 від 25.07.2019 року), згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та не стягувати судовий збір, а покласти усі судові витрати на ОСОБА_1 .

Так, відповідач 1 зазначає, що при винесенні спірного наказу діяв відповідно до норм чинного законодавства, оскільки в своїх заявах ОСОБА_1 повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Вказує і на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу земельної ділянки у власність є актом індивідуальної дії і вичерпує себе в момент його прийняття, а тому відновлення можливо порушеного права держави здійснюється шляхом визнання недійсним права власності відповідача 2. Зазначає, що чинним законодавством передбачено лише скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, зокрема за рішенням суду, проте скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за рішенням суду не передбачено, тому такі вимоги прокурора не можуть бути задоволені. Відсутні також і правові підстави для скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію відповідної земельної ділянки.

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури подав суду відповідь на відзив на позовну заяву від 25.07.2019 року, якe отримано 30.07.2019 року (вих. №8140/19 від 30.07.2019 року), де акцентував увагу, що не погоджується з аргументами відповідача 1, вважаючи їх такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Як зазначив прокурор, частково покликаючись на обставини, які ним викладені в позовній заяві, з урахуванням у спірних правовідносин вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, при передачі спірної земельної ділянки у власність відповідачу 2, інтереси держави порушені саме Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру, а тому позов обгрунтований, підставний та підлягає до задоволення.

02.08.2019 року судом отримано відзив відповідача 3 (вх. №8388/19 від 02.08.2019 року), у відповідності до змісту якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними.

Вказує, що оскільки відповідним державним органом було прийнято рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідачу 2, то значить була воля держави на передачу земельної ділянки з державної власності у приватну власність. Наявність у діях власника майна волі на передачу майна у власність іншої особи та права його відчужувати виключає можливість витребування майна від добросовісного набувача. Звертає увагу й на те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області має законодавчо встановлене право на звернення до суду в сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду в сфері землеустрою а тому твердження прокурора про відсутність такого органу є помилковими.

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури подав суду відповідь на відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, якe отримано 26.09.2019 року (вих. №10457 від 26.09.2019 року), де вказав на необгрунтованість доводів відповідача 3, вважаючи їх такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіддях на відзиви відповідачів 1 та 3, просила їх задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та обрання прокурором неналежного способу захисту інтересів держави.

Представник відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідач 2 - ОСОБА_1 , відповідач 3 - ОСОБА_2 у судове засідання 26.08.2021 року не з`явилися та явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили, заяв та клопотань щодо неможливості розгляду справи без їх участі, не надсилали. При цьому представником відповідача 3, до початку судового засідання, подано письмові пояснення, які просить врахувати при вирішенні спору, з покликанням про проведення подальшого розгляду справи без її участі та без участі ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення та доводи прокурора, представників сторін, які брали загалом участь в справі, та частина яких прибула в судове засідання 26.08.2021 року, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог судом враховано наступне.

Так, судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 року № 22-30146-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, та надано її у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вказаного наказу 15.11.2016 року приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Кізюн Т.А. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2017 року (серія та номер 223) право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Разом з цим, суд констатує, що в подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, площею 16, 0000 га на підставі технічної документації із землеустрою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , а 12.12.2018 року на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Зазначені вище обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №168130376 від 27.05.2019 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №168132720 від 27.05.2019 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №162685500 від 08.04.2019 року, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 року №22-30146-СГ, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6807358572018 від 03.12.2018 року, даними з поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сертифікованого інженера-землевпорядника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , відповіддю Відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.03.2019 року № 10-22-0.25-221/101-19 на запит прокурора №79-3030 від 13.03.2019 року.

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №162712484 від 08.04.2019 року вбачається, що відповідачу 2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.06.2016 року № 22-13980-СГ на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 2, 0000 га з кадастровим номером 6825082200:03:006:0232, що розташована на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Суд вказує, що звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Таким чином, на час подання заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, відповідач 2 - ОСОБА_1 уже використав право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки за таким видом використання. Оскільки ОСОБА_1 не мав права отримувати і відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, вона незаконно вибула із державної власності.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в постанові від 26.06.2019 року в справі №587/430/16-ц, є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

За змістом ст.ст. 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі в порядку безоплатної приватизації.

На підставі ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Необхідно наголосити, що оскільки відповідач 2 на час отримання у власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 вже використав своє право на безплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6825082200:03:006:0232), суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст. 116, 121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним в цілому.

На переконання суду, доводи відповідача 1 про безпідставність позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним оспорюваного наказу в частині п. 1 про затвердження землевпорядної документації є такими, що не заслуговують на увагу, адже відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (по тексту - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, таким відповідним центральним органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Положення передбачає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи відповідача 1, перевіривши її та встановивши вже реалізоване право відповідача 2 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність.

У силу ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом правового висновку, викладеного в п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду за результатом розгляду справи № 367/2022/15-ц від 29.05.2019 року, який суд враховує на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Тому, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, зміненої власником внаслідок об`єднання з іншою земельною ділянкою в особи, за якою вона зареєстрована на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що, оскільки ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 в порядку приватизації неправомірно і не мав права відчужувати її ОСОБА_2 , тому ця ділянка, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, вибула із земель запасу державної власності поза волею їх належного розпорядника і позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Однак, постановляючи рішення про витребування ділянки, суд приходить до висновку щодо неможливості витребування земельної ділянки саме за кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, адже положеннями п.п. 9, 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер і державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

А тому слід витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом №22-30146-СГ від 11.11.2016 року у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Правовідносини пов`язані з вибуттям земель із державної, комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересові не відповідає.

У зв`язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_2 про наявність правових підстав для відмови у позові про витребування земельної ділянки.

З матеріалів справи також встановлено, що згідно рішення засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» ОСОБА_2 від 02.05.2019 року №1 створено товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» та сформовано статутний капітал товариства за рахунок майнового (негрошового) внеску в сумі 2 846 715 грн. 50 коп., а саме: земельних ділянок, які належать засновнику на праві власності. До статутного капіталу включено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, площею 16, 0000 га, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Частка ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства становила 100 %. Останню обрано директором товариства та затверджено його статут.

У відповідності до акту приймання-передачі від 02.05.2019 року ОСОБА_2 передала, а товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» прийняло вказану земельну ділянку в якості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу товариства.

У подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» від 08.05.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , передано у власність останнього за плату частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» в сукупному розмірі 2 846 715 грн. 50 коп., що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» від 08.05.2019 року в зв`язку з укладенням вищезазначеного договору ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_6 прийняв належні ОСОБА_2 корпоративні права - частку в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» у розмірі 2 846 715 грн. 50 коп., що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Рішенням учасника №10/05/2019 товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» від 10.05.2019 року припинено повноваження директора товариства ОСОБА_2 та призначено нового директора - ОСОБА_6 .

Згідно з наказом №1 директора товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» від 11.05.2019 року зобов`язано ОСОБА_6 приступити до виконання обов`язків директора зазначеного товариства.

Разом з тим, як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №168132720 від 27.05.2019 року та №196904200 від 20.01.2020 року, єдиним власником земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, площею 16, 0000 га є саме відповідач 3 - ОСОБА_2 .

Будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суду не надано. Більше того, як вбачається з даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №196446339 від 15.01.2020 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна.

Тим самим, оскільки відповідач 3 - ОСОБА_2 на час розгляду справи в суді є власником об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 площею 16, 0000 га, саме у неї на користь держави слід витребувати земельну ділянку площею 2, 0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом №22-30146-СГ від 11.11.2016 року у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

У частині позовних вимог прокурора про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №29516152 від 12.12.2018 року про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, суд вказує наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням вказаних вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі №367/2022/15-ц зроблено висновок про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 04.09.2018 року у справі № 915/127/18).

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на земельну ділянку та звернення прокурора з цим позовом, у разі скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Тобто, позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту його порушеного права, який узгоджувався з вимогами статей 26 і 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у вказаній редакції.

Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 60-62 постанови).

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, а саме те, що відповідачу 2 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, яка в подальшому була ним відчужена ОСОБА_2 і на підставі технічної документації із землеустрою увійшла до новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, площею 16, 0000 га, тому без скасування запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на цю об`єднану земельну ділянку неможливо буде виконати рішення про витребування у ОСОБА_2 на користь держави спірної земельної ділянки. Тобто не скасування запису про реєстрацію права власності не призведе до реального виконання рішення суду та поновлення прав позивача.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 року у справі №672/1788/18.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення про задоволення позову про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

При вирішенні позовних вимог про скасування у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 та про поновлення у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, суд зазначає, що прокурор помилково ототожнив юридичні поняття «запис у Поземельній книзі» та «державна реєстрація земельної ділянки».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється також відповідно до ст. 152 ЗК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Обраний спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

За змістом ч.ч. 1-3, 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (по тексту - Закон) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Частиною 1 статті 24 Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ведення Поземельної книги врегульовано ст. 25 Закону і Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року (по тексту - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 25 цього Закону Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ч. 1 ст. 27 Закону).

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання (п. 114 Порядку).

Пунктом 57 Порядку передбачено закриття Поземельної книги у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених п. 114 цього Порядку.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підлягає скасуванню державна реєстрація земельної ділянки, а не запис у Поземельній книзі про її державну реєстрацію.

Отже, у зв`язку з об`єднанням земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 з земельною ділянкою з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки та кадастровий номер були скасовані, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закрита.

Скасування у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 (після об`єднання) без скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки неможливе, а такі вимоги прокурором не заявлялися.

Також суд ураховує, що поновлення у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 суперечить вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення державного земельного кадастру.

Так, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки Поземельна книга закривається відповідно до ч. 4 ст. 25 вказаного Закону, скасований кадастровий номер відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 16 цього Закону не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно з п. 67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється включно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Пунктами 60-61 Порядку врегульовано процедуру скасування (поновлення) Державним кадастровим реєстратором деяких записів у Поземельній книзі щодо зареєстрованої земельної ділянки (щодо речових прав, опису меж із зазначенням суміжних земельних ділянок та їх власників, цільового призначення ділянки тощо) на підставі рішення суду.

Отже, поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки не передбачено чинним законодавством. За заявою власника (чи органу, який діє від імені власника - держави) здійснюється державна реєстрація земельної ділянки з присвоєнням системою чергового порядкового кадастрового номера.

Таким чином, вимоги про скасування у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки, державна реєстрація якої не скасована, і про поновлення запису про державну реєстрацію земельної ділянки, державна реєстрація якої як об`єкта цивільних прав уже скасована із закриттям Поземельної книги, суперечать наведеним вище вимогам законодавства і задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Тим самим, з огляду на зазначене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. підлягає стягненню на користь Хмельницької обласної прокуратури окремо з кожного з відповідачів 1, 2, 3.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 року №22-30146-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0794 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом №22-30146-СГ від 11.11.2016 року у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №29516152 від 12.12.2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ - 39767479) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Хмельницька область, м. Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури(код ЄДРПОУ 02911102, Хмельницька область, м. Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури(код ЄДРПОУ 02911102, Хмельницька область, м. Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.09.2021 року.

Суддя О.В. Король