Рішення № 99429971, 07.09.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6443/21

Провадження №2-а/442/86/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря судових засідань - Рикало А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Кулєва Андрія Михайловича провизнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

16.08.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 491270 від 11.08.2021, за ч. 6 ст. 121 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. , а також визнати неправомірними дії інспектора СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП №2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Кулєва Андрія Михайловича щодо винесення вказаної постанови.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що інспектором СР ПП ВП №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Кулєвим А.М. 11.08.2021 винесено постанову серії БАВ № 491270 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення штрафу в сумі 850 грн. за те, що 11.08.2021 року біля 13 год. 05 хв. водій керував автомобілем марки Фольксваген з номерним знаком НОМЕР_1 , у якого державний номерний знак був закритий іншим предметом, який ускладнює його ідентифікацію, не дозволяє визначити символи номерного знаку з відстані 20 м. чим нібито порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою зазначає, що працівник поліції Кулєв А.М. не застосовував ніякого приладу для визначення відстані 20 метрів до його транспортного засобу, а тому відстань 20 метрів визначена працівником поліції без застосування ані метра, ні рулетки, хоча він просив поліцейських заміряти відстань до його транспортного засобу, тому що номерний знак, а точніше нанесені на ньому символи проглядаються з великої відстані, навіть з 70-100 метрів, однак його доводи ніхто до уваги не взяв, не встановив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою від 17.08.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду на 27.08.2021. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

27.08.2021 розгляд даної справи відкладено, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі.

В судове засідання позивача ОСОБА_1 не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та інспектор СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенант поліції Кулєв А.М. в судове засідання не з`явились, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Відзиву на позовну заяву не подали.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 247 КпАП України визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Матеріалами справи встановлено, що 11.08.2021 інспектором СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Кулєвим А.М. винесено постанову серії БАВ № 491270 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення штрафу в сумі 850 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 11.08.2021 року біля 13 год. 05 хв. керував автомобілем марки Фольксваген з номерним знаком НОМЕР_1 , у якого державний номерний знак був закритий іншим предметом, який ускладнює його ідентифікацію, не дозволяє визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., чим нібито порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Пунктом п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України регламентовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів;закріплений не в установленому для цього місці;закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Частиною 6 ст. 121 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд надає віри доводам позивача ОСОБА_1 про те, що при винесенні оскаржуваної постанови його було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Доказів протилежного суду не надано.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а(2а/205/27/17).

Окрім цього, відповідачами суду не представлено аргументовано підтверджуючих доказів щодо порушення позивачем ОСОБА_1 пункту 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, на підставі якого і була винесена постанова серії БАВ № 491270 від 11.08.2021, а саме в тому числі фото- і відеофіксації правопорушення, де міг би бути зафіксований власне факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Фольксваген» з номерним знаком НОМЕР_2 , у якого державний номерний знак був закритий іншим предметом, який ускладнює його ідентифікацію, не дозволяє визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.

Відповідно ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачами достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надано, а тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачами не виконано обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього статтею 77 КАС України, у зв`язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачами належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а позивачем доведено, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови серії БАВ № 491270 від 11.08.2021 підлягають задоволенню.

Натомість, щодо позовної вимоги позивача в частині визнання протиправними дій інспектора СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Кулєвим А.М. слід зазначити наступне.

Так, згідно ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Наведені вище норми КУпАП та Інструкції № 1395 в їх взаємодії із нормами Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про Національну поліцію» дають підстави для висновку про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, посадова особа якого була відповідачем у даній справі, на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст.6,10,19,77,90,241-246,286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Постанову серії БАВ № 491270 від 11.08.2021 винесену інспектором СР ПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції ВП № 2 Великоберезнянського відділення поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Кулєвим Андрієм Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Закарпатській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.09.2021.

Суддя Курус Р.І.