Ухвала суду № 99429742, 06.09.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/336/7557/20

Провадження № 2-п/336/51/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.

за участі секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 336/7557/20 від 27.04.2021 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ТОВ «КК «Мрія» задоволені. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «Мрія» стягнуто заборгованість з оплати спожитих послуг в сумі 32320,14 грн..

18.08.2021 р. відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування заочного рішення, посилаючись на те, що жодних процесуальних документів про наявність такого позову вона не отримувала, про дату та місце проведення судових засідань не повідомлялась, про наявність судового рішення дізналась 19.07.2021 р. під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи у суді.

У судове засідання, у якому було ухвалено заочне рішення, вона не з`явилась та не повідомила про причини своєї неявки, оскільки не була належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання. Вона дійсно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але судові повістки їй жодного разу не були вручені, повідомлення з пошти також не надходили, тому вона не була обізнана про наявність у суді справи за позовом ТОВ «КК «Мрія» до неї і що відбувається судовий розгляд справи.

Судових повісток вона не отримувала, жодних документів з суду їй не надходило, позовної заяви вона, також, не отримувала, з її змістом не ознайомлена. А тому вважає причину своєї неявки в судові засідання поважною.

Позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, а заочне рішення таким, що підлягає скасуванню.

Розгляд заяви було призначено на 06.09.2021 року.

Представник заявника – адвокат Грецов С.В., подав до суду заяву про розгляд заяви про скасування заочного рішення без його участі та участі ОСОБА_1 .. Просить заяву задовольнити,заочне рішення від 27.04.2021 р. скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Представник позивача ТОВ «КК «Мрія» подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про перегляд заочного рішення. Підстав для відкладення розгляду заяви суд не встановив.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення та перевіривши її доказами, оглянувши матеріали цивільної справи № 336/7557/20, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причини неявки в судове засідання та (або) повідомлення їх суду, і докази про це. Частиною 7 цього Кодексу передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

З матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 р. направлялась на адресу відповідача за адресою, яку вказав позивач та, яка відповідає відомостям, отриманим судом з Реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи та отримана відповідачем 18.08.2021 р. (а.с. 71). З матеріалами справи відповідач ознайомлена 19.07.2021 р. (а.с. 69).

За вимог ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву (заперечень за ЦПК України, що діяв до 15.12.17 р.) з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

27.04.2021 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг.

За приписами ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця поживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було отримано таку інформацію.

Так, з матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 направлялися судові повістки за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Факт реєстрації ОСОБА_1 за зазначеною адресою, також, підтверджується інформацією, отриманою судом 18.12.2020 р. з Реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи. Судова повістка у судове засідання на 16.02.2021 р., яка направлялася судом на адресу за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , повернулася до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 52). Судова повістка у судове засідання на 27.04.2021 р. повернулася до суду у зв`язку відсутністю адресату (а.с. 54).

За нормою ч. 10 ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Отже, не отримання відповідачем ОСОБА_1 судової повістки з причин, що не залежать від суду, за умови направлення повістки на офіційну адресу (зареєстроване місце проживання) ОСОБА_1 , не свідчить про поважність причин неявки в судове засідання.

За положенням ст.288 ЦПК України, відповідач також повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Спеціальний порядок вручення повісток передбачений також профільними нормативно-правовими актами. Як визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою КМУ від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи з позначкою «судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Вони підлягають доставці додому (п.92 правил).

Також відповідно до п. 99-1 зазначених Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ст.ст. 264, 265, 280 ЦПК України.

Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.13 ЦПК України, над обставинами неявки відповідача та/або його представника.

Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряджається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.13 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обґрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення.

Щодо третьої обов`язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, то відповідач не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України, а лише зазначає про те, що не скориставсь правами, передбаченими ст.ст.43, 49 ЦПК України.

За положенням ст.288 ЦПК України, відповідач також повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заявник не послався на докази, які б мали істотне значення для справи та спростовували б доводи позивача.

Так, відповідач ОСОБА_1 не посилається та не надає нові докази, які не були враховані судом при ухваленні рішення, жодних доказів на спростування обставин, викладених в позові та встановлених рішенням суду на підставі доказів, наявних у справі, - не надає.

Фактично відповідач ОСОБА_1 зводить свої заперечення до відсутності доказів існування боргу та документів, які б підтверджували сам факт існування діючих, у відповідності до законодавства України, договірних відносин між нею та позивачем.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві про скасування заочного рішення, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне:

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

На підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.2017 року ТОВ «КК «Мрія» надає послуги з управління будинком співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. 1); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг (п. 5); за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку (п. 7); щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (п. 10).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором.

Отже, надані ТОВ «КК «Мрія» докази – розрахунок заборгованості та карта фактичної собівартості витрат з управління будинком є належним доказом надання послуги з управління будинком за спірний період, не спростований відповідачем, що є його обов`язком в розумінні положень статті 12 ЦПК України.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 бригади, загальна площа якої становить 75,29 кв.м. (а.с.8). Таким чином, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язана сплачувати щомісяця, становить 1100,74 грн.

Співвласникам багатоквартирного будинку було надано послугу з управління будинком у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2020 року, але на момент звернення із позовом до суду, відповідач оплату за надані послуги не здійснила, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаний період у розмірі 32320,14 грн.

На підтвердження вказаного розміру заборгованості позивачем надано розрахунок.

Таким чином обставини, на які посилається заявник не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. У зв`язку з викладеним, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення, без задоволення.

Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг, - відмовити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.В.Дмитрюк