Ухвала суду № 99429627, 02.09.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9111/21 2-з/335/187/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянув заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Вознесіння” про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належним йому нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованого паркану, який перешкоджає вільному проходу та зовнішньому доступу ОСОБА_1 до двох вікон належним частинами нежитлового приміщення № 190 у будинку АДРЕСА_2 , знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва - вхідної групи нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , збудованого на земельній ділянці (прибудинковій території) за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії (будівельні роботи) з облаштування вхідної групи (спорудження окремого входу) нежитлового приміщення № 113 у будинку АДРЕСА_2 , в сторону пл. Маяковського, до набрання законної сили рішенням суду по суті цього спору, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано разом із позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Вознесіння” про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії.

На дату розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі не відкрито.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

З заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами існує спір з облаштування вхідної групи (спорудження окремого входу) нежитлового приміщення № 113 у будинку АДРЕСА_2 , в сторону пл. Маяковського.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тобто, вимога за заявою про забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти дії (будівельні роботи) з облаштування вхідної групи (спорудження окремого входу) нежитлового приміщення № 113 у будинку АДРЕСА_2 , в сторону пл. Маяковського, є тотожними з позовними вимогами, оскільки позивач у позовних вимогах ставить питання про припинення дій щодо будівельних робіт за відповідною адресою,а тому, у разі задоволення заяви та забезпечення позову у такий спосіб, суд фактично вирішить частину позовних вимог без розгляду справи по суті. Наведене слугує безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали суду невідкладно направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Суддя Ю.В.Геєць