Ухвала суду № 99428460, 07.09.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4518/21

Провадження № 2-з/229/42/2021

УХВАЛА

07 вересня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в складі судді Панової Т.Л. розглянувши в приміщенні суду в м. Дружківка Донецької області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог,

В С Т А Н О В И В:

до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65597676 на підставі виконавчого напису №4162, вчиненого 24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в сумі 22311,54грн.

Обгрунтовує вимоги тим, що 19.08.2021 р нею подано позов до ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису №4162, таким, що не підлягає виконанню з мотивів того, що вказаний напис не відповідає вимогам та виконаний з грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій.

Невжиття заходів забезпечення позовних вимог дасть змогу у подальшому стягувати з нею безпідставно кошти на користь відповідача, що в подальшому зробить неможливим повернення цих коштів.

Ухвалою суду від 07.09.2021 року справу було призначено до розгляду без повідомлення учасників справи для вирішення питання про виправлення описки.

Суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

27.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Вердикт капітал" про визнання виконачого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заява про забезпечення позову подана 06.09.2021 року, тобто відповідно до п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України одночасно з пред`явленням позову.

Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. стягнення заборгованості проводиться на користь ТОВ "Вердикт капітал" в загальному розмірі 22 311,54грн.

Судом встановлено, що постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. у виконавчому провадженні № 65597676 з примусового виконання виконавчого напису № 4162 від 24.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення заборгованості в розмірі 22311,54 грн. на користь ТОВ "Вердикт капітал" з ОСОБА_1 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у відділі освіти Очеретинської с/р

При цьому предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки заявник вважає його безпідставним і помилковим у зв`язку із відсутністю безспірності заборгованості.

Тобто, у даному випадку ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України просить зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтувала її можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі вказаного виконавчого напису.

Отже, невжиття заходів для забезпечення позову у даній справі, а саме: не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів у ОСОБА_1 .

Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Разом з тим, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не порушується питання про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 просить зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса, на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України.

З урахуванням наведеного суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задовленню.

Керуючись ст.ст. 155, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 4162 від 24.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" заборгованості в розмірі 22 311,54 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п"ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд.

Суддя: Т.Л.Панова

Ухвала підписана суддею 07.09.2021 року.

Суддя: Т.Л.Панова