Рішення № 99428343, 06.09.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1201/21

Номер провадження № 2/220/417/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря - Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до суду про визнання за ними права власності на земельні ділянки. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 після смерті якої залишилися спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,5400 га кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. 09.09.2013 року державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. було видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право н а спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 546 на Ѕ частину земельної ділянки площею 5,5400 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, 01.04.2014 року також і ОСОБА_2 державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. було видано Свідоцтво про право н а спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 186 на Ѕ частину земельної ділянки площею 5,5400 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. Реалізуючи своє право на поділ земельної ділянки в натурі, позивачі замовили виготовлення Технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 1421285200:02:002:0430. Проте, оформити своє право власності на новосформовані земельні ділянки на теперішній час вони не мають можливості, оскільки після реєстрації у Національній кадастровій системі, інформація про земельну ділянку кадастровий № 1421285200:02:002:0430 була переміщена в архівний шар і нотаріус не маючи можливості її перевірити, як то передбачено Законом України «Про нотаріат», відмовив у посвідчені договору про поділ земельної ділянки. Зазначене змушує їх звернутися до суду.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явились, будучи належним чином оповіщеними про день та час розгляду справи. Представник позивачів подала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача - Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в судове засідання не з`явився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності та вирішення справи на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 09.09.2013 року державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. було видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому по АДРЕСА_1 Свідоцтво про право н а спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 546 на Ѕ частки земельної ділянки площею 5,5400 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

01.04.2014 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. було видано Свідоцтво про право н а спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 186 на Ѕ частки земельної ділянки площею 5,5400 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ч. 3 ст. 373 ЦК України). Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України). Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб (ч. 5 ст. 373 ЦК України).

Ч. 1 ст. 367 ЦК України встановлюється, що майно , що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч. 2 ст. 367 ЦК України). Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 3 ст. 367 ЦК України).

З пояснень позивачів, викладених у позові, вбачається, що після оформлення права власності на земельну ділянку площею 5,540 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно було вирішено поділити в натурі цю земельну ділянку поміж собою. З метою реалізації цієї домовленості, за їх замовленням ФОП ОСОБА_4 було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 1421285200:02:002:0430 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Старомлинівської сільська рада Великоновосілківського району Донецької області.

05.06.2014 року вказана вище Технічна документація була зареєстрована у Відділі у Великоновосілківському районі Міськрайонного управління у Відділі Держземагентстві у Великоновосілківському районі та видано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на новосформовані після поділу земельні ділянки.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру НВ-1401266042014 від 05.06.2014 року, земельна ділянка сформована на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок виготовлена 17.04.2014 року ФОП ОСОБА_5 , за заявою ОСОБА_2 від 05.06.2014 року ЗВ-1401318302014 має площу 2,7685 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0516, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру НВ-1401266032014 від 05.06.2014 року, земельна ділянка сформована на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок виготовлена 12.09.2013 року Великоновосілківським РВВ ДРФ ДП ЦДЗК за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2014 року ЗВ-140131832014 має площу 2,7684 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0517, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки – вимагати відповідної компенсації.

П.1.ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» встановлюється, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії в тому числі посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо).

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та іншими актами законодавства України.

Згідно ст. 461 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ст.. 2 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Згідно ст.. 4 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» , регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про захист персональних даних», інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру. Ч. коментованої статті встановлюється, що Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях . Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону (ч. 3 ст. 5). Державний земельний кадастр є державною власністю (ч. 4 ст. 5). Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом (ч. 5 ст. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам (ч. 2 ст. 11).

Ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 15).

Ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» надається визначення терміну «Кадастровий номер» та процедуру його надання. Так, ч. 1 ст. 16 Ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч. 2 ст. 16). Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України (ч. 3 ст. 16). Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 16). Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок (ч. 5 ст. 16). Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера ч. 6 ст. 16). Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці (ч. 7 ст. 16). Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно (ч. 8 ст. 16).

Ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Відповідно до ч. 3 коментованої статті, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи. Ч. 4 статті встановлюється, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 8 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Ч. 9 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Згідно ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площа; місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); склад угідь; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; дата державної реєстрації земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки (ч. 2 ст. 25) . Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі (ч. 3 ст. 25). Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч. 4 ст. 25). До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї (ч. 5 ст. 25). Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру (ч. 6 ст. 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок (ч. 2 ст. 27).

Таким чином, розподіливши земельні ділянки, до укладення поміж собою нотаріально посвідченого Договору про поділ земельної ділянки, фактично у Державному земельному кадастрі було закрито Поземельну книгу на земельну ділянки площею 5,5400 га. кадастровий № 1421285200:02:002:0430, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, державна реєстрація її скасована та відкрито дві нові поземельні книги з визначенням кадастрових номерів (земельна ділянка площею 2,7685 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0516, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області зареєстрована за заявою ОСОБА_2 від 05.06.2014 року ЗВ-1401318302014 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок виготовлена 17.04.2014 року ФОП ОСОБА_5 , та земельна ділянка площею 2,7684 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0517, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області зареєстрована на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.06.2014 року ЗВ-1401318332014 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок виготовлена 12.09.2013 року Великонвоосілківським РВВ ДРФ ДП ЦДЗК.

Аналогічна інформація викладена також у відповіді наданої 07.09.2021 року Відділом № 2 Управління у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Судом встановлено, що позивачі позбавлені можливості зареєструвати за собою право власності на новосформовані земельні ділянки через неможливість укладення договору про поділ земельної ділянки в нотаріальному порядку, адже у Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку кадастровий № 1421285200:02:002:0430 (що підтверджується інформацією з офіційного сайту Держгеокадастру https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до вказаних вище обставин, неможливість укласти Договір про поділ земельної ділянки після фактичного його укладення та поділу в натурі, через відсутність технічної можливості Державного земельного кадастру, я не можу ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу № 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України, захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, доводи позивачів знайшли своє повне підтвердження, в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі та визнає за позивачами право власності на земельні ділянки.

Керуючись ст.ст.12,13,81,223,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,7685 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0516, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,7684 га., кадастровий № 1421285200:02:002:0517, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Яненко