Рішення № 9942447, 12.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/2212.05.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Дочірнього підприємства "Мульті-Презент"

Простягнення 50 315,51 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Дочірнього підприємства "Мульті-Презент" 50315,51 грн. (37371,62 грн. основного боргу, 4423,16 грн. пені, 6839,01 грн. збитків від інфляції, 1681,72 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 227/з від 30.08.2007р.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2007 року між Позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відповідачем - Дочірнім підприємством "Мульті-Презент" був укладений Договір поставки № 227/з (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобовязувався поставити на умовах, визначених даним Договором, та передати у власність Відповідача (Отримувача) непродовольчі товари (далі - товар), а Відповідач (Отримувач) зобовязувався прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов Договору в період з 13.09.2007р. по 10.11.2008р. Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав, а Відповідач - Дочірнє підприємство "Мульті-Презент" отримав товар на загальну суму 124629,27 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 2.5. Договору Відповідач зобовязувався здійснювати оплату за отриманий товар кожні 30 днів з моменту реалізації.

Відповідач - Дочірнє підприємство "Мульті-Презент" виконав зобовязання по оплаті вартості поставленого товару частково в сумі 72927,71 грн.

21.10.2008р. Позивач надіслав Відповідачу лист, в якому просив Відповідача в 15-денний строк підготувати залишки нереалізованого товару для повернення та здійснити оплату реалізованого товару в строк до 15.12.2008р.

10.11.2008р. Відповідач - Дочірнє підприємство "Мульті-Презент" здійснив повернення товару Позивачу на загальну суму 14329,94 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВНП0108-11 від 10.11.2008р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

16.12.2008р. Позивач надіслав Відповідачу лист вих. № 343, в якому гарантував оплату товару в повному обсязі в строк до березня 2009 року.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки № 227/з від 30.08.2007р. складає 37371,62 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обовязку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки № 227/з від 30.08.2007р. в розмірі 37371,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5.2. Договору: за несвоєчасну оплату поставленого товару Відповідач зобовязаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 4423,16 грн., збитків від інфляції - 6839,01 грн., 3% річних - 1681,72 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 4423,16 грн., збитків від інфляції в розмірі 6839,01 грн. та 3% річних в розмірі 1681,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Мульті-Презент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; код ЄДРПОУ 34414867; р/р 2600632856 в АБ "Діамант" м. Київ, МФО 320854; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18021, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; р/р НОМЕР_3 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) 37371 (тридцять сім тисяч триста сімдесят одна) грн. 62 коп. заборгованості за договором, 4423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 16 коп. пені, 6839 (шість тисяч вісімсот тридцять девять) грн. 01 коп. збитків від інфляції, 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 72 коп. 3% річних, 503 (пятсот три) грн. 16 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

4.Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (18021, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; р/р НОМЕР_3 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) з Державного бюджету України 198 (сто девяносто вісім) грн. 50 коп. - зайво сплачені витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням № 7 від 01.02.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 24/22.

5.Рішення надіслати сторонам.

6.Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В.В. Смілянець