Ухвала суду № 99423972, 03.09.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №723/3021/16-к

Провадження №1-кп/718/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Скорейка В.В

судді Мізюка В.М.

основних присяжних: Грицюка В.Т.,

Гуцуляк І.В.

Залявського О.В.

запасних присяжних: Даниляка В.І.,

Камеліна В.Г.

за участю прокурора – Наконечного О.О.

перекладача – Горман І.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Івасюка І.Г., Ясиновського Р.М.

секретаря судового засідання Гайдей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015100090007159 по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ст. 257, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ст. 257 КК України, суд, -

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2021р. від обвинуваченого ОСОБА_1 на адресу Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому останній просить змінити обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишилися, та їх аналіз як підставу для втручання в право на свободу. Крім того, при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою суд повинен дотримуватися не принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України. На підставі наведеного обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що ризики, які визначені ст.177 КПК України, в даному кримінальному провадженні відносно нього відсутні, тому суд у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинен чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПУ України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане ним клопотання в судовому засіданні.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Івасюк І.Г. підтримав клопотання свого підзахисного та наголосив на тривалості судового розгляду цього провадження у понад 5 років, заявлені прокурором ризики носять декларативний характер, що суперечить прецендентній практиці ЄСПЛ, та просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою його проживання в м. Києві.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Ясиновський Р.М. також підтримав подане клопотання про зміну запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 не скористався правом висловитися з приводу поданого ОСОБА_1 клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України таке клопотання розглядається за правилами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання обрання, скасування або зміни запобіжного заходу вирішує головуючий у справі.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із ухвалою Кіцманського районного Чернівецької області від 26.07.2021 року ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 23.09.2021 року, так як останній раніше переховувався від органів слідства та перешкоджав проведенню досудового розслідування, може здійснювати тиск на потерпілих та свідків шляхом залякування та застосування насильства до них з метою зміни ними показань з урахуванням того, що останньому внаслідок ознайомлення з матеріалами справи відомі адреси їхніх місць проживання. Також ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив нові умисні злочини під час не знятої та не погашеної судимості, перебуваючи в ув`язненні скоїв новий злочин.

Перевіркою даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, неодружений, не працює, отже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Крім того у клопотанні ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не наведено та не подано обґрунтованих доводів, які б свідчили про достатність запропонованого ним запобіжного заходу для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Зокрема, під час ухвалення рішення суд враховує тяжкість злочинів, в яких ОСОБА_1 обвинувачується та які можуть мати наслідком призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, відсутність соціальних зв`язків та постійного місця роботи, наявність судимостей, вчинення нових умисних злочинів під час незнятої та непогашеної судимості, вчинення нового умисного кримінального правопорушення під час знаходження під вартою, кількість та тяжкість епізодів протиправної діяльності, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , спосіб їх вчинення.

З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, підстави та ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на основі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, на даний час не відпали.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів для обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених на даний час не можливе.

На переконання суду, на цій стадії судового розгляду, існує значна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_1 у разі пом`якшення запобіжного заходу, може перешкоджати встановленню істини по справі під час розгляду провадження в суді першої інстанції та не зможе виконувати процесуальні обов`язки належним чином, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.

Оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи інші обставини справи, суд вважає, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи, тому доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В.Скорейко.