Ухвала суду № 99423796, 06.09.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6427/19

Провадження № 1-кп/645/229/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 р. колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

суддів – Алтухової О.Ю., Бабкової Т.В.,

секретар судового засідання – Кривченко Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Гожурова О.В.,

захисника – Євстігнєєва В.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220830000149 від 19 серпня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, в яких зазначив, що на стадії досудового розслідування працівниками правоохоронних органів стосовно нього застосовувались недозволені методи під час його затримання, а саме: час подій які йому інкримінують не відповідає дійсності, як вказує обвинувачений, це було близько 18 год. 00 хв, а можливо і раніше, аніж як зазначено в матеріалах справи о 19 годині, крім того відеозапис з місця події є підробленим, оскільки на ньому зображений не обвинувачений ОСОБА_1 , при цьому вказує, що два працівника поліції, прізвища та імена яких він не знає, які прибули на підмогу потерпілому ОСОБА_2 , застосовувалися до нього тортури, які полягали, в тому що він 8 годин був прикований до батареї в підсобному приміщенні метрополітену, кров не поступала в його руки, при цьому весь цей час йому не надавали води та їжі, під час його затримання у нього на ногах стрибали невідомі, після чого він відчував болі в руках та ногах. Обвинувачений зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 напав на нього першим, а жінки – свідки, підійшли після того, як обвинувачений був затриманий, йому умисно розбили окуляри, щоб він не міг бачити, окрім того, обвинувачений вказує на те, що він бачив, як потерпілий ОСОБА_2 порізав себе ножом в приміщенні в якому вони знаходилися, також обвинувачений зазначає, що ніж який був визнаний речовим доказом, був підкинутий та йому не належить, при цьому вказав, що в його кармані можливо знаходилися обламки ножа – пилка. Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що всі ці тортури були зроблені для того, що він визнав свою вину, проте, зазначає, що за 3-4 дня до зазначених подій у нього вимагали грошові кошти співробітники поліції, забрали мобільний телефон, ймовірно, що все це було зроблено саме потерпілим ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним, судова колегія поставила на обговорення питання про перевірку фактів, викладених обвинуваченим в судовому засіданні, щодо застосування відносно нього недозволених методів при його затриманні.

Прокурор: не заперечувала проти проведення перевірки щодо застосування відносно обвинуваченого недозволених методів ведення досудового розслідування

Обвинувачений: також не заперечував проти задоволення даного питання.

Захисник: підтримав питання необхідність проведення перевірки фактів, щодо застосування відносно обвинуваченого недозволених методів ведення досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 і квітня 2011 року).

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

З викладеного слідує, що забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень гарантованих статтями 27,28 Конституції України прав людини є обов`язковим.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що залишення судами без уваги доводів учасника справи про застосування до нього незаконних методів ведення розслідування ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки висновок про допустимість доказу має ґрунтуватися на результатах проведення належної перевірки шляхом офіційного розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов`язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Враховуючи те, що обвинувачений заявив про істотне порушення його прав і основоположних свобод підчас досудового розслідування, а саме: що працівниками правоохоронних органів стосовно нього застосовувались тортури під час його затримання, колегія суддів вважає, що для повного і неупередженого судового розгляду кримінального провадження доводи цієї заяви мають бути перевірені з метою створення необхідних умов для захисту порушених прав.

Судова колегія зауважує, що відповідно до змісту ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Таким чином, сформульована обвинуваченим заява про застосування до нього недозволених методів розслідування безпосередньо впливає на допустимість зібраних стороною обвинувачення доказів, що потребує ретельної перевірки такої заяви.

Відповідно до ч.3 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії.

Відповідно до ч. 4ст. 216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, здійснюється слідчими органів Державного Бюро розслідувань, під юрисдикцією яких знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ч. 1ст. 218 КПК України), то внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування слід доручити Територіальному управлінню Державного Бюро розслідувань, розташованому у місті Полтава.

Таким чином, судова колегія вважає необхідним доручити Територіальному управлінню Державного Бюро розслідувань, розташованому у місті Полтава, організувати проведення перевірки та дослідження фактів про застосування з боку співробітників правоохоронних органів незаконних методів ведення досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлення осіб, які, зі слів останнього, вчиняли відносно нього тортури при його затриманні.

Під час виконання даного доручення, слід детально перевірити викладені обвинуваченим доводи, а завірені належним чином копії матеріалів перевірки направити до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог ст. 333 КПК України в ухвалі суду про доручення проведення слідчої дії необхідно встановити строк виконання доручення. Враховуючи, що стосовно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, суд вважає необхідним встановити строк виконання доручення до наступного судового засідання 14 вересня 2021року.

Керуючись ст. ст.214, 333 КПК України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а:

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань (36014, місто Полтава, вулиця Соборності, 37), провести перевірку факту щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконних методів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Встановити строк виконання даного доручення до 14 вересня 2021 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 333 КПК України після виконання доручення зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань надати завірені належним чином матеріали перевірки до Фрунзенського районного суду м. Харкова у встановлений строк.

Копію ухвали направити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань (36014, місто Полтава, вулиця Соборності, 37) для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 07.09.2021 року.

Головуючий суддя: О.М. Мартинова

Судді: О.Ю. Алтухова

Т.В. Бабкова