Вирок № 99423675, 07.09.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/1148/19

Провадження № 1-кп/631/16/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Пархоменко І. О.,

при секретарі судового засідання Бондаренко І. М.,

за участю прокурора Яблонської Т. В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Лепетюка О. Л.,

Власенка В. І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Нова Водолага кримінальне провадження № 12019220390000166 від 19.04.2019 та № 12019220390000445 від 14.11.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

23.06.2017 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

24.06.2020 року Красноградським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 71, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Вільхуватка, Нововодолазького району, Харківської області, громадянка України, має середню освіту, не працює, не одружена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 раніше не судима:

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2018 близько 15:20 години, більш точного часу ані в ході досудового розслідування, ані судового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, знаходився на 5 тупіковій колії станції Ордівка Нововодолазького району Харківської області де у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме костилів колійних та підкладок Д-43.

У вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, із корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку костилів колійних у кількості 9 шт., загальною вартістю 94,79 грн., підкладки Д-43 у кількості 3 шт., загальною вартістю 253,05 грн., що належить виробничому підрозділу «Красноградська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця». Вартість встановлена згідно з висновком товарознавчої експертизи № 11450 від 27.05.2019.

Після цього ОСОБА_1 намагався втекти з місця вчинення злочину, та мав можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, але неподалік від місця вчинення злочину, реалізовуючи свою можливість на розпорядження викраденим майном, був зупинений працівниками залізниці.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв акціонерному товариству «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) в особі виробничого підрозділу «Красноградська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» (код ЄДРПОУ ВП 40081216) матеріальну шкоду на загальну суму 347,84 грн.

11.11.2019 ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи злочинний намір, охоплений єдиним умислом, направлений на порушення конституційного права громадянина на недоторканість житла, діючи на ґрунті виниклого злочинного умислу, направленого на незаконне проникнення до житла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству, без добровільної на те згоди власника домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та яке належить ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, реалізуючи злочинний намір групи, таємно від оточуючих, не маючи законних правових підстав для відвідування житла, проникли до будинку, що розташований за вищевказаною адресою, тим самим незаконно проникли до житла, чим порушили право ОСОБА_3 на недоторканість житла та володіння, передбачене ст. 30 Конституції України, після чого 13.11.2019 близько 10:00 годині покинули вказане приміщення.

13.11.2019 приблизно о 10 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходились у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У вказаний час та у вказаному місці у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний намір, охоплений єдиним умислом, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме металевої вхідної хвіртки домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, у вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_1 , діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_2 , реалізуючи злочинний намір групи спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, впевнившись що за їх діями не спостерігають сторонні особи та власник домоволодіння, діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , здійснили крадіжку металевої хвіртки, яка була виготовлена приблизно в 1985 році, розмірами висотою 2 м, шириною 1 м, виготовлена з листового металу товщиною 3 мм, по периметру хвіртка була обварена металевим кутовим профілем розмірами 50x50 мм, вартістю 800 грн. Вартість зазначеної хвіртки встановлена відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 28498 від 23.12.2019.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України та пояснив, що 18.04.2018 близько 15 години він біля станції Ордівка Нововодолазького району Харківської області викрав костилі колійні та підкладки. Коли йшов продавати викрадене його зупинили працівники залізниці. Крім того, 11.11.2019, вони разом з ОСОБА_2 без згоди власника домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , зайшли до будинку й там вживали спиртні напої. 13.11.2019 разом з ОСОБА_2 викрали металеву хвіртку й продали за гроші. Вартість майна він не оспорює. Зазначив, що щиро розкаюється й жалкує з приводу вчиненого.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України та пояснила, що разом з ОСОБА_1 прийшли додому до ОСОБА_3 , коли той уїхав. Разом з ОСОБА_1 викрали металеву хвіртку й віднесли продати. Вартість майна не оспорює. Зазначила, що щиро розкаюється й жалкує з приводу вчиненого.

Ураховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням постанов слідчого про визнання речовими доказами, розписками про отримання на зберігання речових доказів, висновків експерта за результатами судово-товарознавчих експертиз, а також характеризуючих матеріалів.

Вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:

- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 11450, складеним 27.05.2019 судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, де зазначена загальна вартість майна, станом на 18.04.2019 - 347,84 грн. Витрати на залучення експерта складають 942,00 грн;

- постановою слідчого від 19.04.2019 про визнання речовими доказами: сумки жіночої чорного кольору, костилі колійні у кількості 9 штук та підкладки Д-43 у кількості 3 штук;

- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 28498, складеним 23.12.2019 судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, ринкова вартість, майна зазначеного у постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, з урахування зниження якості від зносу, на 14.11.2019 склала 800,00 грн. Витрати на залучення експерта складають 942,00 грн ;

- постановою слідчого від 19.04.2019 про визнання речовими доказами: металевої хвіртки;

- розпискою ОСОБА_6 про отримання від працівників поліції костилів колійних у кількості 9 штук та підкладкок Д-43 у кількості 3 штук;

- розпискою ОСОБА_3 про отримання від працівників поліції металевої хвіртки.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 185 КК України, (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 185 КК України, (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим, згідно зі ст. 65 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченими за ч. 2 ст. 185 КК України згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним проступком.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує що він раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання на обліку військовозобов`язаних у Нововодолазькому районному військовому комісаріаті не перебуває, претензій матеріального чи морального характеру від потерпілих матеріали кримінального провадження не містять.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття. ОСОБА_1 , визнав власну провину у вчиненому, щиро жаліє та осуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, що свідчить про щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд, визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 , суд враховує що вона офіційно не працевлаштована, має постійне місце мешкання та реєстрації, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у Нововодолазькому районному відділі «Центр пробації» не значиться, не задовільної характеристики матеріали кримінального провадження не містять, претензій матеріального чи морального характеру від потерпілих не надходило.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття. ОСОБА_2 , визнала власну провину у вчиненому, щиро жаліє та осуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, що свідчить про щире каяття обвинуваченої.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , суд, відповідно до положень ст. 67 КК України визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.

Беручи до уваги ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого, суд доходить висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, за ч. 1 ст. 27, ч. 1ст. 162 КК України - у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Оскільки, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, вчинені ОСОБА_1 у квітні 2018 року та листопаді 2019 року, а вирок стосовно нього було ухвалено Красноградським районним судом Харківської області 24.06.2020 року, остаточне покарання за правилами положень ч. 4 ст. 70 КК України йому слід призначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Красноградського районного суду Харківської області 24.06.2020 року.

Щодо клопотання захисника Лепетюка О. Л. про зарахування ОСОБА_1 строку його попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання, згідно положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, суд зазначає наступне.

Зарахування судом строку попереднього ув`язнення провадиться в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення.

Оскільки, запобіжний захід ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обирався клопотання захисника Лепетюка О. Л. задоволенню не підлягає

Беручи до уваги ставлення обвинуваченої ОСОБА_2 , до вчиненого, суд доходить висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, за ч. 1 ст. 27, ч. 1ст. 162 КК України - у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, суд призначає покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 1 п. 1 Постанови від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснив судам, що «при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».

Ураховуючи, поведінку обвинуваченої ОСОБА_2 , після вчинення кримінального правопорушення, її ставлення до вчиненого, висновок органу пробації Нововодолазького РВ філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області, суд вважає доцільним надати обвинуваченій можливість виправитися без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 ст. 124 КПК України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 374 - 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Красноградського районного суду Харківської області від 24.06.2020 року у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці, зарахувавши покарання відбуте за попереднім вироком.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України і призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Встановити ОСОБА_2 іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні судової експертизи з ОСОБА_1 – 1413, 00 грн, с ОСОБА_2 – 471, 00 грн.

Речові докази по справі, а саме, костилі колійні у кількості 9 штук та підкладки Д-43 у кількості 3 штук, металеву хвіртку – залишити у розпорядженні потерпілих; сумку жіночу чорного кольору – знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя І. О. Пархоменко