Вирок № 99422980, 07.09.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/545/21

Провадження № 1-кп/616/70/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„07” вересня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

прокурора ЄРОХІНА Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12021221100000599 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, безпартійного, освіта базова середня, одруженого, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2021 року біля 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , проходячи навпроти будинку за АДРЕСА_2 , побачивши, що калитка вказаного домоволодіння не зачинена, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, переслідуючи ціль збагачення, переконавшись в тому, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, проник через незачинену на замикаючі пристрої хвіртку до подвір`я домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_4 , де реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник через відчинені вхідні двері в приміщення будинку, де в подальшому з кімнати зали таємно викрав ланцюгову бензопилу марки «Минск МТЗ», модель МБП-6100, червоного кольору, вартістю 1 211 грн 00 к. після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на зазначену вище суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що дійсно 19 липня 2021 року біля 10 год. 00 хв. він йшов по вул. Зоря в с. Катеринівка, Куп`янського району, Харківської області. Зайшовши до подвір`я домоволодіння, яке перебуває у користуванні ОСОБА_4 , побачив ланцюгову бензопилу марки «Минск МТЗ», модель МБП-6100, червоного кольору, яку викрав, після чого місце скоєння злочину покинув. Просив суд суворо його не карати, щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі. В заяві вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має (а.с.36).

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в житло.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує вимоги статей 50 та 65 КПК України та керується постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких суд має урахувати ступінь тяжкості, обставини злочину, його наслідки і дані про особу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують його покарання.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття у вчиненому.

Обставин, у відповідності до ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України (а.с.58), на даний час не працює, перебуває на обліку у лікаря – нарколога з 2020 року (а.с.61), в силу ст.89 КК України, не судимий (а.с.59-60), за місцем мешкання характеризується задовільно, проживає один, за час проживання на території округу скарги до сільської ради не надходили, до адміністративної відповідальності не притягувався, але був неодноразово виявлений в нетверезому стані та на зауваження жителів громади і старости не звертає уваги (а.с.40).

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним покладення на правопорушника обов`язків, відповідно до ч.3 ст.76 КК України (а.с.45-49).

Суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ступінь його небезпечності не перевищує принципу поваги до особистої свободи, а тому враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину, щиро кається, усвідомлює серйозність наслідків своїх дій, а тому суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.ст.75,76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме таке покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід не обирався.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а щодо витрат на залучення експерта - відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого

органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про

зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим

органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: - ланцюгову бензопилу марки «Минск МТЗ», модель МБП-6100, червоного кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_4 – залишити у його розпорядженні.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/16276-ТВ від 23 липня 2021 року у сумі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн 86 к. (код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харківобл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄРДПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ