Ухвала суду № 99422326, 06.09.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/612/13-ц

Провадження № 2-сз/354/3/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Кулик В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення частини житлового будинку, яка знаходиться на земельній ділянці позивача, стягнення з відповідача неотриманих доходів та відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2013 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування свідоцтв на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1796, виданих ОСОБА_2 03.06.2013 року та 06.10.2014 року та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2019 року у цивільній справі №354/612/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення частини житлового будинку, яка знаходиться на земельній ділянці позивача, стягнення з відповідача неотриманих доходів та відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2013 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування свідоцтв на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1796, виданих ОСОБА_2 03.06.2013 року та 06.10.2014 року та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки затверджено мирову угоду, укладену сторонами 27 листопада 2019 року.

Провадження у цивільній справі №354/612/13-ц закрито у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, яка затверджена судом.

18 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про повернення їй з державного бюджету 50 відсотків коштів, витрачених нею на сплату судового збору у даній справі, в тому числі за подання позову та вчинення інших процесуальних дій. В обґрунтування даної заяви зазначила, що судом під час постановлення ухвали про затвердження мирової угоди не було вирішено питання про повернення їй з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею в ході розгляду даної справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду заяви про повернення судового збору належно повідомлялись.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось у зв`язку із неявкою учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву про повернення судового збору, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в поданій до суду заяві про затвердження мирової угоди від 27 листопада 2019 року, сторони в порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, просили суд вирішити питання про повернення позивачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в тому числі уточненого, в зв`язку із затвердженням мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи квитанції №139/172 від 13 червня 2013 року(т.1.а.с.1) ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою сплатила на рахунок УДК у м. Яремче судовий збір за подання позовної заяви у сумі 114,71 грн.

Згідно квитанції №11866212 від 01 листопада 2013 року(т.1 а.с.99) ОСОБА_1 було сплачено на рахунок УК у м. Яремче 22030001 судовий збір у сумі 3441,00 грн. за подання заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до квитанцій № 11949257 від 12 травня 2014 року та №11949242 від 12 травня 2014 року(т.2 а.с.4) ОСОБА_1 сплачено на рахунок УК Яремче/ 22030001 судовий збір на загальну суму 488,00 грн. за подання заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно квитанції №12380481 від 14 серпня 2014 року(т.2 а.с.122) позивачем ОСОБА_1 було сплачено на рахунок УК Яремче судовий збір у сумі 200,00 грн. за подання заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до квитанцій №169 від 08 грудня 2012 року та №170 від 08 грудня 2014 року(т.3 а.с.2,3) позивачем ОСОБА_1 було сплачено на рахунок УК у м. Яремче судовий збір на загальну суму 487,20 грн. за подання заяви про збільшення позовних вимог.

Всі вищевказані заяви позивача про збільшення позовних вимог були прийняті судом до розгляду із первісним позовом.

Таким чином, всього за подання до суду позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення частини житлового будинку, яка знаходиться на земельній ділянці позивача, стягнення з відповідача неотриманих доходів та відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2013 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування свідоцтв на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1796, виданих ОСОБА_2 03.06.2013 року та 06.10.2014 року позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на загальну суму 4730,91 грн.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що при постановленні ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, судом не було вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, суд приходить до висновку, що в цій частині заява ОСОБА_1 про повернення судового збору ґрунтується на нормах закону та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про вирішення питання про повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого в ході розгляду справи за вчинення інших процесуальних дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2. ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки, коли сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною першою ст.142 ЦПК України передбачено можливість вирішення судом питання, у разі укладення мирової угоди, про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, однак не регламентовано право суду вирішувати питання про повернення судового збору, сплаченого за вчинення інших процесуальних дій(подання заяви про забезпечення позову, заяв про витребування чи забезпечення доказів).

Відповідно до ч.4 ст.142 ЦПК України у разі, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

За таких обставин, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення частини житлового будинку, яка знаходиться на земельній ділянці позивача, стягнення з відповідача неотриманих доходів та відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2013 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування свідоцтв на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1796, виданих ОСОБА_2 03.06.2013 року та 06.10.2014 року та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки був розглянутий судом і 02 грудня 2019 року постановлено ухвалу суду про затвердження мирової угоди, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 про повернення судового збору підлягає до часткового задоволення шляхом повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду згідно квитанцій №139/172 від 13 червня 2013 року; №11866212 від 01 листопада 2013 року ; № 11949257 від 12 травня 2014 року; №11949242 від 12 травня 2014 року; №12380481 від 14 серпня 2014 року; №169 від 08 грудня 2014 року; №170 від 08 грудня 2014 року у сумі 2365,46 грн. У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 133, 142, 258260-261 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору- задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Яремче повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, згідно квитанцій: №139/172 від 13 червня 2013 року; №11866212 від 01 листопада 2013 року(; № 11949257 від 12 травня 2014 року; №11949242 від 12 травня 2014 року; №12380481 від 14 серпня 2014 року; №169 від 08 грудня 2014 року; №170 від 08 грудня 2014 року(отримувач – УК у м. Яремче 22030001,банк отримувача-ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, код отримувача 38006907, МФО 836014) у сумі 2365(дві тисячі триста шістдесят п"ять) гривень 46 коп.

У задоволенні решти вимог заяви-відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук