Ухвала суду № 99422030, 07.09.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3783/21

Провадження № 1-кп/345/320/2021

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

та призначення судового розгляду

07.09.2021 м.Калуш

Калуський міськрайонний суду Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

прокурора Свірідова Д.І.

захисника Мнишенко І.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019090000000359 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України.

Прокурор Свірідов Д. подав суду клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та за вчинення інкримінованих йому правопорушень передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Крім того, на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, оскільки під час досудового розслідування йому стали відомі їхні анкетні дані, а також на інших учасників кримінального провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання в повному обсязі. Також просив призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до п.п. 1-4 ст.314 КПК України.

Захисник Мнишенко І.Є. заперечив проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування на даний час ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просила суд обрати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки на даний час його процесуальна поведінка змінилася, та саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 . Також не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

П. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім того у відповідності до п. 5 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Суд враховує, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, так як максимальне покарання згідно санкції статті ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Таким чином суд, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, вважає, що розуміючи неминучість покарання обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризик незаконного впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження також існує, оскільки їх ще не було безпосередньо допитано судом, а тому за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Посилання захисника на те, що на даний час процесуальна поведінка ОСОБА_1 змінилася, не підтверджене жодними беззаперечними доказами, які б безумовно свідчили про належну процесуальну поведінки обвинуваченого у майбутньому, виходячи з конкретних обставин кримінального правопорушення.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_1 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд приходить до висновку, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Розглядаючи можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисного особливого тяжкого злочину, суд вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Також, керуючись п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , зокрема кримінальне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 307 КК України, є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд не знаходить підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.

Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів без визначення розміру застави.

Крім цього, судом встановлено, що дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи або її зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.2 ст.314 КПК України судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199, 314, 315 КПК України, суд –

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів по 06.11.2021 включно без визначення розміру застави.

Виконання ухвали доручити ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 15.00 год. 16.09.2021 з викликом учасників судового провадження.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Зобов`язати сторони надати суду усі визначені законом документи, інші матеріали для забезпечення учасникам судового провадження можливості ознайомлення з ними.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В решті ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча