Ухвала суду № 99421816, 07.09.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13409/21

Провадження № 1-кс/344/5276/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., заявника розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову від 12.07.2021 про закриття кримінального провадження №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

26.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить : поновити строки щодо оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 12.07.2021 за №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України; скасувати вказану постанову про закриття, повернувши таке кримінальне провадження в ТУ ДБР для відновлення досудового розслідування.

В обґрунтування скарги зазначено, що слідчий Сенчук В.В. вніс до постанови про закриття кримінального провадження №12020090190000107 від 20.11.2020 завідомо неправдиві відомості, що було спрямовано на те, щоб виправдати винного в скоєнні ДТП, який наніс тілесне ушкодження, та звинуватити невинного.

Вважає, що експертиза чи експертне дослідження не мають для слідчого та суду наперед встановленої сили, і слідчий чи суддя не можуть сліпо довіряти експерту лише через те, що він був попереджений про кримінальну відповідальність. В такому випадку слідчий або слідчий суддя зобов`язаний перевірити два висновки і встановити, який із них відповідає реальному розвитку подій та матеріалами кримінального провадження, а який відповідає тільки фантазіям слідчого та практично неможливий.

Слідчий взяв до уваги лише висновок експерта, який відповідає варіанту розвитку подій ОСОБА_2 , на дві транспортно-трасологічні експертизи.

Як наслідок він ( ОСОБА_1 ) був змушений звертатись до Львівського НДІСЕ для проведення експертного дослідження свого варіанту розвитку подій, про що було подано висновок №3077 від 02.11.2009, яке проводив зав. лабораторії ОСОБА_3 .

Експертизи №173-ДТП від 22.10.2007 та висновок №3086 зроблені без будь –яких на то причин, немає жодної слідової інформації в протоколі ОМП та план-схемі в додатку від 16.02.2007.

Старший слідчий Сенчук В.В. у постанові про закриття робить посилання на висновок транспортно –трасологічної експертизи №70 від 18.04.2008, №164-ДТП від 24.09.2007 та висновок №165-ДТП від 25.04.08, які проводив експерт Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_4 , щодо якого відкрито кримінальне провадження №12020090190000269, від 03.09.2021 за ст.ст. 366, 384 КК України, яке 17.12.2020 було направлено до ТУ ДБР м. Львів, по даний час жодних слідчих дій не проводилось навіть його не допитували, як свідка.

Такі експертизи вважає завідомо неправдивими.

Висновок №70 від 18.04.2008 суперечить висновку №3086 від 07.10.2020, за наведених ОСОБА_1 підстав.

Старший слідчий Сенчук В.В. в постанові про закриття кримінального провадження неописав, яким чином транспортні засоби ГАЗ-2752, д.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2106, д.н. НОМЕР_2 опинились на узбіччі дороги там де остаточне розташування транспортних засобів після ДТП, якщо зіткнення транспортних засобів після ДТП, якщо зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля ГАЗ-2752.

Посилання старшого слідчого на висновок №165-ДТП від 25.04.2008, також вважає неправомірним, так як відсутня узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експерта.

З технічної точки зору, як ОМП, так і план – схема в додатку, виконанні із грубим порушенням правил складання таких документів та є суперечливими і не дають уяви про речові докази, які виявлені на місці пригоди. Разом з тим, у нього є питання до підпису понятих на таких документах. Старший дізнавач Александрук Б.М., який складав їх сфальсифікував дані матеріали на користь ОСОБА_2 , по даному факту за ст. 366 КК України внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове слідство. Такий також дав неправдиві покази, тому по факту ст. 384 КК України було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.

Зазначено, що слідчим Сенчуком В.В. безпідставно відмовлено у проведенні відтворення за участю його автомобіля для встановлення відповідних обставин.

Строки на оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 12.07.2021 за №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ним було пропущено у зв`язку із першочерговим зверненням до Личаківського районного суду м. Львів. 04.08.2021 слідчий суддя такого суду повернула скаргу.

Скаржник 30.08.2021 в судовому засіданні вимоги скарги з підстав, мотивів, викладених у такій підтримав. Надалі 02.09.2021, 06.09.2021 на продовження розгляду скарги не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про такий.

Слідчий Притула С. подав листа, за яким просив проводити розгляд скарги без його участі. Проти задоволення скарги заперечив, оскільки з її змісту вбачається, що ОСОБА_1 у ній висловлює незгоду із рішеннями та діями слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020090190000333, від 14.12.2020, для яких чинним Кримінальним процесуальним кодексом, передбачено окремий порядок оскарження, встановлений ст.ст. 303-307. Вважає, що досудове розслідування проведено повно та об`єктивно, постанова від 12.07.2021 законна та обґрунтована, а доводи ОСОБА_1 безпідставними. Разом з тим, надав для огляду матеріали кримінального провадження в 3-х томах.

Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов`язковою.

У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).

У частині другій статті 307 КПК визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов`язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК.

Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першій статті 307 КПК, не пов`язаного з розв`язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи повторну неявку скаржника на судові виклики з невідомих причин та беручи до уваги наведені вище норми законодавства, слідчий суддя вважає, можливим продовжити розгляд скарги у відсутності скаржника.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

Відповідно до норми ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Право на оскарження рішень слідчого про закриття кримінального провадження передбачено ст. 303 КПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Притулою Святославом Миколайовичем, 12.07.2021 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності діянні складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає за можливе поновити пропущений строк на оскарження такої постанови, зважаючи на першочергове звернення за даною скаргою до Личаківського районного суду, яка ухвалою слідчого судді була повернута у зв`язку з непідсудністю, що встановлено матеріалами скарги.

Предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020090190000333, які і підставами та мотивами, які викладені у даній скарзі, що в свою чергу вбачається з оскаржуваної постанови, було повідомлення ОСОБА_1 про те, що старший слідчий Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Сенчук В.В. вніс завідомо неправдиві відомості до постанови про закриття кримінального провадження №12020090190000107, від 20.11.2020, а саме - експертизи (транспортно-трасологічна експертиза №70 від 18.04.2008, висновок автотехнічної експертизи №165-ДТП), проведені експертом Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_4 стосовно, якого відкрито кримінальне провадження за ст.ст. 366, 384 КК України; як і висновок комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи №3086 від 07.10.2020, оскільки зареєстровано чотири кримінальних провадження стосовно експертів Львівського НДІСЕ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 384, 385 КК України.

З наведених ним обставин ОСОБА_1 , вважає вказані висновки експертиз такими, що не відповідають дійсності, таким чином слідчий не мав права посилатись на них.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідно до наказу №64 від 20.01.2021 ГУ НП в Івано-Франківській області проведено службове розслідування за зверненням ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних слідчих дій старшого слідчого Сенчука В.В., за результатами якого встановлено, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, слід вважати такими, що не зайшли свого підтвердження.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020090190000333, про що також зазначено у постанові, допитано в якості свідка старшого слідчого Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_7

28.04.2021 отримано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12020090190000107 від 23.03.2020, де вбачається, що старшим слідчим СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Сенчуком В.В. 20.11.2020 прийнято рішення про закриття такого кримінального провадження. У постанові містяться висновки експертиз, про які заявник зазначає у своєму повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, а також у показаннях.

10.02.2021 ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.02.2021 скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження із мотивів неповноти досудового розслідування. Водночас, щодо неправомірності посилання слідчого на висновки експертиз у постанові про закриття кримінального провадження в рішенні суду відсутні.

Також отримано інформацію із ГУ НП в Івано-Франківській області, з якої вбачається, що слідчими підрозділами ГУ НП в Івано-Франківській області кримінальні провадження за заявами ОСОБА_1 , щодо можливих неправомірних дій експертів, які проводили експертизи у кримінальному провадженні №12020090190000107 не розслідуються.

Згідно інформації ГУ НП у Львівській області вбачається, що станом на 02.07.2021 у провадженні сектору дізнання відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020095190000086, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. На даний час досудове розслідування триває, кінцеве рішення не прийнято.

Старшим слідчим Притулою С.М. зазначено, що посилання на висновки експертиз є правомірним, оскільки такі є відповідно до вимог КПК України одним із процесуальних джерел доказів. Сам по собі факт наявності кримінальних проваджень стосовно можливих неправомірних дій експертів під час складення висновків не може бути підставою для неможливості використання їх як доказів у кримінальному провадженні, а відтак посилання на них у процесуальних документах є неправомірним.

Так, стаття 366 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

З об`єктивної сторони, цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений шляхом внесення до документів неправдивих відомостей, іншого підроблення документів, складання неправдивих документів або видача неправдивих документів. З суб`єктивної сторони службове підроблення характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів.

Так, відповідно до ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Що стосується скарги, то така не містить посилань, переліку тих конструктивних слідчих дій, які не провів старший слідчий Притула С.М., які б в разі їх проведення могли б суттєво вплинути на результат прийнятого слідчим рішення; не містить посилань в чому виявилась неповнота досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020090190000333, також не містить обґрунтування про підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020. По суті скарга зводяться до незгоди з прийнятим рішенням у кримінальному провадженні №12020090190000107, від 20.11.2020 старшим слідчим Сенчуком В.В., яке скасовано з відмінних мотивів ніж зазначено скаржником, що на його думку полягало у використанні завідомо неправомірних висновків експертиз. Така незгода не повинна вирішуватись шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення слідства. Відповідні її механізми вирішення регламентовані кримінальним процесуальним законом, яким заявнику надано право на подання відповідних клопотань слідчому, прокурору та скарг до слідчого судді, саме в ході досудового розслідування.

Отже, скаржником не наведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові.

Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження, за своїм змістом, повністю відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі щодо мотивів прийняття відповідної постанови, її обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, зокрема щодо підстав для закриття кримінального провадження, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження №12020090190000333 та задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

У скарзі ОСОБА_1 про скасування постанови від 12.07.2021 про закриття кримінального провадження №12020090190000333, внесеного до ЄРДР 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).

Повний текст ухвали складено 07 вересня 2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.