Рішення № 99421574, 07.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6308/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" (м.Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у загальному розмірі 6 026 грн. 46 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у загальному розмірі 6 026 грн. 46 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 5 212 грн. 50 коп. - основний борг;

- 602 грн. 26 коп. - інфляційні втрати;

- 211 грн. 70 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену в період з січня по лютий 2019 року позивачем електричну енергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5 212 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня 2020 року по травень 2021 року у сумі 602 грн. 26 коп., а також 3% річних за період прострочення з 21.02.2020 по 29.06.2021 у сумі 211 грн. 70 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 12.07.2021, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с.42-43).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49050, м. Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 115, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.36).

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 12.07.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 07.09.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, факт надання послуг за договором, умови надання послуг та порядок їх оплати, настання строку оплати наданих послуг, наявність часткової чи повної їх оплати, допущення прострочення, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних в заявленому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

На виконання Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ "Одесаобленерго" від постачання електричної енергії, було створено ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам. Абз. 1-8 пункту 13 розділу ХVII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ринок електричної енергії" (зі змінами від 23.11.2018 № 2628-УПІ) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії: "... під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподіл вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заході для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподіл) ... здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 1 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж чотирьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Упродовж строку виконання електропостачальником, створеним у результаті здійсненні заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг: тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затверджено ним Методики; надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону...".

На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі скорочено - НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018 TOB "Одеська обласна енергопостачальна компанія" надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП № 919 від 06.05.2020 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2714" було установлено тариф на послуги постачальника універсальних послуг, який був розрахований відповідно до "Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг», яка затверджена Постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. № 1176.

Територією ліцензованої діяльності ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", як постачальника універсальних послуг являється територія Одеської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом АТ "Одесаобленерго", який в результаті заходів відокремлення створив ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія").

Отже, в силу вище перелічених вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та за результатом заходів з відокремлення ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом трьох років, починаючи з 01.01.2019.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Стаття 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг; постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг; постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування... (частина 3). Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог ст. 7 цього Закону України «Про ринок електричної енергії». Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Пункт 3.1.6. ПРРЕЕ визначає, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Пункт 1.2.5 та пункт 3.1.4 ПРРЕЕ передбачають, що для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір постачальника про розподіл електричної енергії.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора систем розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами і учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника з регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані пунктом 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктом 2 та пунктом 4 ПРРЕЕ, які передбачали, що: укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринь електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надані послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричні енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії з регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додати до цієї постанови (пункт 2). У період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності розподілу електричної енергії до 01.12.2018 операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності операторів систем розподілу. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу операторів систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати вказаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до операторів систем розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (пункт 4).

З 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системі розподілу AT "Одесаобленерго" на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії к підставі Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 "Про видачу AT "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії регульованим тарифом".

TOB "Одеська обласна енергопостачальна компанія" приєдналося до публічного договору про розподіл та має з AT "Одесаобленерго" (згідно даних ЄДР з 14.09.2020 змінено найменування на AT "ДТЕК Одеські електромережі") договір електропостачальника про надання послуг з розподілу від 30.11.2018, відповідно до умов якого АT "ДТЕК Одеські електромережі", як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника які входять в балансуючу групу Постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться заявою-приєднанням від 30.11.2018 до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу та Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії AT "ДТЕК Одеські електромережі" (договір та Реєстр публічно розміщені на сайті Оператора системи розподілу).

ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" (далі - відповідач, споживач) був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від AT "Одесаобленерго" (як постачальника за регульованим тарифом).

На виконання пункту 2 та пункту 4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 відповідач приєднався до публічного договору про розподіл електричної енергії з AT "ДТЕК Одеські електромережі" шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Отже, AT "ДТЕК Одеські електромережі" надає ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та споживачу послуги розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, AT "ДТЕК Одеські електромережі" також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абзацу 3 пункту 5 Постанови від 14.03.2018) та адміністратора комерційного обліку в сил (пункт 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018). Це означає, що AT "ДТЕК Одеські електромережі" адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє Споживачу рахунки на оплату.

Пунктом 1.2.8. ПРРЕЕ передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на офіційному веб-сайті.

Пункт 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягай згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Відповідно до пункту 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Як зазначив позивач, ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Тобто, на думку позивача, між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із комерційною пропозицією № 2-УП.

Відповідачу було відкрито в ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" особовий рахунок № 24-420 (Ренійська дільниця Ізмаїльського підрозділу ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія").

Цей договір є публічним договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого постачальником договору, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.

Згідно з умовами пункту 8 комерційної пропозиції № 2-УП, договір набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника, або фактичного споживання будь-яких обсягів електроенергії, або підписання споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії та ніж строк виконання ТОВ "ООЕК" функцій постачальника універсальних послуг.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пунктом 5.9. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Додатком № 3 до договору, яким визначена комерційна пропозиція № 2-УП, сторонами унормовано порядок розрахунків, зокрема, споживач здійснює оплату за електроенергію до початку періоду, що передує розрахунковому, самостійно попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу, або вартості очікуваного споживання при знаному відхиленні споживання електроенергії у розрахунковому періоді, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним використання ТОВ "ООЕК". Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку

Відповідно до абзацу З пункту 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам.

За умовами пункту 8.6.1 розділу XII Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

На підставі пункту 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме: AT "Одесаобленерго".

Так, згідно з отриманими від АТ "Одесаобленерго", як оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку, відомостями (довідка № 250/03-267 від 04.07.2019, а.с.31), вбачається, що ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" у розрахунковому періоді січень-лютий 2019 року було спожито 3 328 кВт/ год. електричної енергії, загальна вартість якої склала 9 521 грн. 22 коп., у т.ч. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, в оплати спожитої у вказаний період електричної енергії позивачем було виставлено рахунки:

- за січень 2019 року - рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 24-420/1 від 30.01.2019 на суму 5 264 грн. 14 коп. (а.с.26);

- за лютий 2019 року - рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 24-420/1 від 05.03.2019 на суму 4 257 грн. 08 коп. (а.с.27). Вказані рахунки були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (ас.28-29).

Враховуючи наяву у відповідача за попередні періоди переплату в сумі 4 308 грн. 72 коп., за спожиту в період січень-лютий 2019 року електроенергію підлягало до сплати 5 212 грн. 50 коп. (9 521,22 - 4 308,72).

Як зазначає, відповідачем залишок вартості спожитої в період січень-лютий 2019 року електроенергії на суму 5 212 грн. 50 коп. сплачено не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5 212 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня 2020 року по травень 2021 року у сумі 602 грн. 26 коп., а також 3% річних за період прострочення з 21.02.2020 по 29.06.2021 у сумі 211 грн. 70 коп. Вказане і є причиною спору

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Таким чином, згідно з пунктами 4.3, 4.13, підпункту 30 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з пунктом 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, виконує відповідний оператор систем розподілу.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було підписано акти прийому-передачі електричної енергії, спожитої у січні та лютому 2019 року, позивачем, з метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії, було направлено лист оператору систем розподіл - АТ "Одесаобленерго".

В подальшому, позивачем було отримано довідку АТ "Одесаобленерго" про обсяги спожитої відповідачем (розподіленої) електричної енергії.

Так, згідно з отриманими від АТ "Одесаобленерго", як оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку, відомостями (довідка № 250/03-267 від 04.07.2019, а.с.31), вбачається, що ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" у розрахунковому періоді січень-лютий 2019 року було спожито 3 328 кВт/ год. електричної енергії, загальна вартість якої склала 9 521 грн. 22 коп., у т.ч. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, в оплати спожитої у вказаний період електричної енергії позивачем було виставлено рахунки:

- за січень 2019 року - рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 24-420/1 від 30.01.2019 на суму 5 264 грн. 14 коп. (а.с.26);

- за лютий 2019 року - рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 24-420/1 від 05.03.2019 на суму 4 257 грн. 08 коп. (а.с.27). Вказані рахунки були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (ас.28-29).

Враховуючи наяву у відповідача за попередні періоди переплату в сумі 4 308 грн. 72 коп., за спожиту в період січень-лютий 2019 року електроенергію підлягало до сплати 5 212 грн. 50 коп. (9 521,22 - 4 308,72).

Доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 5 212 грн. 50 коп. матеріали справи не містять.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 5 212 грн. 50 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 5 212 грн. 50 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати спожитої електроенергії у строки, визначені умовами договору, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з березня 2020 року по травень 2021 року у сумі 602 грн. 26 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с. 10), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості, період прострочення (нарахування інфляційних втрат), арифметично розрахунок проведено вірно.

Отже, розрахунок інфляційних втрат (а.с.10), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 602 грн. 26 коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача також 3% річних за період прострочення з 21.02.2020 по 29.06.2021 у сумі 211 грн. 70 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 10), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення (який не виходить за межі періоду прострочення, визначеного судом), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок 3% річних, наведений у позовній заяві, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 211 грн. 70 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у загальному розмірі 6 026 грн. 46 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор`є плюс" (49050, м. Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 115; ідентифікаційний код 33976523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 88; ідентифікаційний код 42114410) - 5 212 грн. 50 коп. основного боргу, 602 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 211 грн. 70 коп. 3% річних та 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.09.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко