Рішення № 99421471, 06.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6166/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства "ВОЛОСЬКІ МЕРЕЖІ" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Волоське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 177 730,63 грн. за договором на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення

Без виклику (повідомлення) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Волоські Мережі" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 177 730,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення №13908 від 02.02.2021 в частині своєчасного та повного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою суду від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином – 15.07.2021, що підтверджується поштовим повідомленням.

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки з повідомлення про розгляд справи.

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2021 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - виконавець) та Комунальним підприємством "Волоські Мережі" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - споживач) укладено договір № 13908 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 65110000-7- «Розподіл води») (далі - послуги), а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 5 договору передбачено, що тарифи за послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону і становлять:

- на послугу з централізованого водопостачання – 6,18 грн. (з ПДВ) за 1 м3;

- на послугу з централізованого водовідведення – 0 грн. ( з ПДВ) з 1 м3.

Загальна сума договору, відповідно до діючого тарифу та норм обсягів водоспоживання, складає 2 903 364,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 16 встановлено, що ведення обліку послуг з централізованого водопостачання здійснюється за показаннями вузла комерційного обліку. Прийнятого виконавцем на абонентський облік. У разі наявності у суб`єкта кількох об`єктів водоспоживання, оснащених вузлами обліку, ведення обліку наданих послуг здійснюється з урахуванням показань усіх засобів обліку, прийнятих виконавцем на абонентський облік.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем (якщо не визначено споживачами іншу особу, що здійснює розподіл обсягів послуг), на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги.

Рахунки надаються в паперовому вигляді. За згодою споживача рахунки можуть надаватися йому в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі. (п. 17 договору).

У відповідності до п. 18 договору, зняття показань вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється щомісяця споживачем в останній день розрахункового періоду та надаються у той же строк виконавцеві одним з таких способів, як телефоном, факсом, або в інший спосіб, доведений до відома споживача, та зазначаються у рахунку на оплату послуг, крім випадків, коли зняття показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Пунктом 23 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в безготівковій формі. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. У разі авансової оплати послуг виконавець періодично один раз на шість місяців здійснює перерахунок плати за фактично надані послуги, про що повідомляє споживачеві.

Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця за вказаним призначенням платежу, а саме: № договору, вид платежу (за спожиту послугу централізованого водопостачання та/або водовідведення, або відповідний внесок), місяць, за який перераховуються кошти.

Згідно п. 52. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і в частині надання послуг починає діяти з 01.01.2021. Договір укладається строком на 1 рік (діє до 31.12.2021).

В підтвердження виконання сторонами своїх зобов`язань за договором позивачем надано:

- акт-рахунок №8468 про приймання наданих послуг від 31.01.2021 на суму 40 707,66 грн.;

- акт-рахунок №16061 про приймання наданих послуг від 28.02.2021 на суму 38 136,78 грн.;

- акт-рахунок №24937 про приймання наданих послуг від 31.03.2021 на суму 50 509,14 грн.;

- акт-рахунок №34247 про приймання наданих послуг від 30.04.2021 на суму 48377,04 грн.

Всього у період з січня 2021 по квітень 2021 позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 177 730,63 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем не сплачено заборгованість.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору, зокрема: об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів оплати від представників сторін не надійшло. Відповідачем позовні вимоги належними та допустимими доводами не спростовані, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 177 730,63 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Комунального підприємства "Волоські Мережі" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у розмірі 177 730,63 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Волоські Мережі" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52043, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Волоське, вул. Центральна, 18, ідентифікаційний код 40356447) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21 А, ідентифікаційний код 03341305) заборгованість у розмірі 177 730,63 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 665,96 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.09.2021

Суддя Н.Г. Назаренко