Ухвала суду № 99420818, 07.09.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1195/21

Провадження № 1-кс/0186/236/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р. м.Першотравенськ.

Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області -Янжула С.А.,

секретар – Лиман Н.П.

з участю:

прокурора - Мільченка Є.О.

старшого слідчого - Шаповалової Я.Ю.

захисника - адвоката Михайлюка Б.Л.

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м.Першотравенську клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000138 від 06 вересня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Новоселівці, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога неперебуваючого, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася до слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , внесеним в рамках кримінального провадження №№12021041380000138, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Згідно клопотання старшого слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що 05 вересня 2021 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебував у будинку АДРЕСА_1 , де разом з ОСОБА_2 розпивав спиртні напої. В цей час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт на побутовому підґрунті, в ході якого між ними виникла бійка.

Після чого, в ОСОБА_1 , на ґрунті виникших особистих неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 невизначеного ступеню тяжкості. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажання настання суспільно-небезпечних наслідків, 05 вересня 2021 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 зі столу взяв до рук ніж і наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар в область черевної порожнини. Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину. В результаті вказаних дій, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкого кишківника.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , кваліфікується по ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Підозра ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного злочину обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину по ч.1 ст.121 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний непрацевлаштований, не має місця будь-якої роботи, веде антисоціальний спосіб життя, не має стійких соціальних зв`язків, і, перебуваючи на волі, після повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний особисто знайомий з більшістю свідків, допитаних в ході розслідування кримінального провадження, знаючи про місце їх проживання, у випадку можливості вільного пересування, може незаконно впливати на них будь-яким чином, з метою зміни свідчень у цьому кримінальному провадженні, для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, існує тому, що ОСОБА_1 не має регулярного заробітку, офіційно ніде не працює і не перебуває на соціальному забезпеченні, схильний до вчинення злочинів, може вчинювати нові злочини у зв`язку з чим потребує ізоляції від суспільства.

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У зв`язку з викладеним виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м`якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам.

Просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

У судовому засіданні старший слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовільнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пояснив, що він був у шоці, злякався, це сталося вперше в житті, не ховався, пішов в лісосмугу, там упав, спав, розкаюється, що так вийшло, сварка почалася, бо вони випивали, ОСОБА_5 почали його ображати, що він "циган", потім ОСОБА_6 взяв банку трьохлітрову пусту та вдарив його по голові, він пішов додому, вмився, повернувся назад, щоб поговорити, вони вдвох на нього напали, він взяв ніж зі столу та два рази штрикнув на них, злякався та втік, поспав в лісосмузі, прокинувся, пішов додому, був затриманий працівниками поліції, йде зима, дружина сама з дітьми залишиться. Він не ховався, просто спав у посадці.

Захисник визнав клопотання частково, не погоджується з обранням запобіжного заходу - тримання під вартою. Підозру не оспорюють, підозрюваний сприяє в розкритті кримінального правопорушення. Не погоджується з ризиком, що підозрюваний буде переховуватися, бо його було знайдено біля с.Олефірівка, його покази правдиві, в нього наявні міцні соціальні зв`язки, є дружина цивільна, матір, 12 братів і сестер, двомісячна дитина, є місце реєстрації та місце постійного проживання, останній раз судимий за нетяжкі злочини в 2014 році, не схильний до вчинення злочинів, свідки вже допитані, потерпілий живий, родичі підозрюваного надають кошти на лікування. Просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням засобу електронного контролю.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими старший слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання старшого слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що в силу вимог ст.ст.177 та 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа, вірогідно, вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Так, на наявність підозри ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину вказують наступні докази, долучені до клопотання: протокол огляду місця події від 05 вересня 2021 року, в ході огляду було виявлено та вилучено три змиви слідів речовини бурого кольору та фрагмент скла з речовиною бурого кольору з приміщення домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 06 вересня 2021 року, який вказав, що 05 вересня 2021 року в ході розпиття спиртних напоїв, приблизно о 20:00 годині, в його батька - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла словесна перепалка, яка переросла у бійку, в ході якої ОСОБА_7 випадково розбив скляну банку об голову ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_1 вийшов з будинку та повернувся, приблизно через 30 хвилин, наніс удар ножем в область живота ОСОБА_2 , спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження, з якими він був госпіталізований в Павлоградську ЦМЛ №4; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06 вересня 2021 року, яка вказала, що проживає спільно з ОСОБА_1 . 05 вересня 2021 року ОСОБА_1 , приблизно о 19:00 годині, в стані алкогольного сп`яніння повернувся додому та одразу пішов за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та матір останньої - ОСОБА_9 , для того, щоб вживати з останніми спиртні напої. Після чого, приблизно о 20:00 годині, остання знаходилась на території домоволодіння, де вищевказані особи розпивали спиртні напої, через відчинені двері побачила, як у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна перепалка, яка переросла у бійку. Далі остання пішла додому та через деякий час прийшов ОСОБА_10 з розбитою головою, нічого не поясняючи помив голову, залишив мобільний телефон вдома та пішов з дому. Потім остання пішла до матері та побачила, що у веранді з тілесними ушкодженнями перебуває ОСОБА_2 , якому вона викликала швидку допомогу; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , яка додатково вказала, що її чоловік ОСОБА_1 05 вересня 2021 року, після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , пішов з будинку за місцем їх проживання та до затримання його працівниками поліції додому не з`являвся; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06 вересня 2021 року, яка вказала, що 05 вересня 2021 року, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_1 перебував у них в гостях за адресою: АДРЕСА_2 , де, в ході розпивання спритних напоїв, у нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 виникла словесна перепалка та бійка. Після чого, ОСОБА_1 пішов за межі домоволодіння, повернувся та наніс удар ножем ОСОБА_2 в область живота; довідка КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування», відповідно до якої потерпілому ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкого кишківника; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 06 вересня 2021 року, який вказав, що 05 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 розпивав спиртні напої разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . В ході розпивання спиртних напоїв між ним та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2 взяв зі столу трьохлітрову банку та розбив її на голові останнього. Після чого, ОСОБА_1 пішов додому, де помив голову, повернувся до ОСОБА_2 розібратися в чому ситуація, але коли зайшов до будинку, знову почалась словесна перепалка в ході якої ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали вчиняти з ним бійку та прижимати до стінки. В цей момент ОСОБА_1 взяв зі столу в ліву руку ніж та два рази вдарив ним в сторону ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Після чого, покинув місце скоєння злочину та побіг у лісосмугу; протокол огляду речей від 06 вересня 2021 року, в ході якого у ОСОБА_1 було вилучено футболку та джинси зі слідами бурого кольору; протокол слідчого експерименту від 06 вересня 2021 року, в ході проведення якого ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 розповів та показав про події, які відбувалися у вказаному будинку 05 вересня 2021 року, приблизно о 21:00 годині, в ході яких він спричинив ножове поранення ОСОБА_2 ; протокол огляду місцевості від 06 вересня 2021 року, в ході якого в лісосмузі виявлено та вилучено ніж, на який вказав ОСОБА_1 , за допомогою якого він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 .

На переконання слідчого судді, ці докази є належними та достатніми на цій стадії провадження для прийняття рішення про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Що стосується встановлених старшим слідчим ризиків, передбачених п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об`єктивно існують.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 на території Синельниківського району, Дніпропетровської області не має постійного місця проживання, а саме: зареєстрований та проживає за різними адресами, не працює, не має засобів для існування, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі та усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, існує в зв`язку з тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою спотворення доказової бази по кримінальному провадженню, може незаконно впливати на свідків, так як особисто знайомий з ними й може шляхом погроз, вмовлянь, обіцянок чи інших незаконних дій вплинути на них з метою зміни ними показань, які його викривають.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 ніде не працює, не зайнятий суспільно-корисними заняттями, не має засобів для існування, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Повідомлення про підозру підозрюваному вручене 06 вересня 2021 року.

06 вересня 2021 року о 15:40 годині ОСОБА_1 було затримано.

Відповідно ст.178 КПК України враховую вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини його вчинення, покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також особу підозрюваного, який раніше не судимий, є працездатним, не працює, зареєстрований та проживає за різними адресами, не має джерела прибутку, засобів для існування, в нього наявні соціальні зв`язки на території Синельниківського району.

З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, є реальними.

Оцінюючи вищевказані обставини, також зважаю на практику ЄСПЛ, зокрема, в частині того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме: те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має різні адреси реєстрації та проживання, на території Синельниківського району в нього відсутні сталі соціальні зв`язки, вважаю, за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Розмір застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України не визначається, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, те, що він обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не працює, не має самостійного та постійного джерела доходу, тобто в нього відсутні засоби для існування, не зайнятий суспільно - корисною діяльністю, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з моменту фактичного затримання.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-184, 186,187, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 376 КПК України, - слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000138 від 06 вересня 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовільнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 години 40 хвилин 06 вересня 2021 року до 15 години 40 хвилин 04 листопада 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слідчий суддя: С.А.Янжула.

Ухвала оголошена, копію ухвали отримав «07» вересня 2021 року о «_____» годині «____» хвилин.

___ Г.Г.Сапеску.