Рішення № 9942072, 11.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.10 р.                     Справа № 38/68                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 3% річних у сумі 7392,63грн., інфляційних у сумі 26899,44грн., а всього у сумі 34292,07грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Груднистий А.В.- за дов. №206/01 від 29.03.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 3% річних у сумі 7392,63грн., збитків внаслідок інфляції у сумі 26899,44грн., а всього у сумі 34292,07грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №4051 від 28.11.2007р., Додаткову угоду №1 до договору №4051 від 28.11.2007р., рішення господарського суду Донецької області по справам № 4/188 від 22.09.2009р. та № 23/231 від 11.02.2010р., акт звірки розрахунків № 20/17-07-1/1576 станом на 07.07.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

24.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/1584 від 22.03.2010р., з якого вбачається, що станом на 22.03.2010р. Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ (ідентифікаційний код 00222999) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6 Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

30.03.2010р. відповідач представив суду відзив на позовну заяву №26183/244 від 25.03.2010р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 7392,63грн. та інфляції у сумі 26 899,44грн., а всього у сумі 34 292,07грн., посилаючись на наступне.

28.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК” (за договором Постачальник, далі-позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (за договором замовник, далі-відповідач), був укладений договір поставки продукції № 4051.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2009р. по справі №4/188 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕМК- ПІДШИПНИК” м. Дніпропетровськ суму основного боргу за договором поставки продукції № 4051 у розмірі 420 303,82грн.

Рішення господарського суду від 22.09.2009р. по справі №4/188 про стягнення суми основного боргу у розмірі 420 303,82грн. залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2010р. та набрало чинності.

Згідно до ст.116 ГПК України виконання рішень господарського суду здійснюється на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом. Наказ був виданий позивачу після набрання рішенням господарського суд чинності. Статтею 115 ГПК України зазначено, що рішення господарського суду, яке набрало чинності, виконується у порядку, встановленому Законом “Про виконавче провадження”.

На думку відповідача, спірні відносини, які випливають із позову по справі можуть бути застосовані тільки на етапі судового розгляду справи №4/188 про стягнення заборгованості.

Таким чином, нарахування на суму боргу індексу інфляції за час прострочки і 3% річних від простроченої суми, є неправомірними у зв’язку з припиненням цивільних правовідносин після набрання чинності рішенням по справі №4/188.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

28.04.2010р. на адресу суду від відповідача надійшли клопотання №26/165 від 28.04.2010р. про продовження строку розгляду справи на один місяць та клопотання № №26/166 від 28.04.2010р. про перенесення розгляду справи на більш пізніший строк.

Позивач в судовому засіданні 11.05.2010р. заперечив проти продовження строку розгляду справи на один місяць та проти перенесення розгляду справи на більш пізніший строк, оскільки строк вирішення даного спору закінчується 11.05.2010р.

11.05.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення №210-04 від 29.04.2010р. на відзив відповідача та додаткові документи. В наданих суду письмових поясненнях позивач зазначив, що відзив відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Письмові пояснення на відзив та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Також до письмових пояснень №210-04 від 29.04.2010р. 11.05.2010р. позивачем додані пояснення №210-04/01 від 29.04.2010р. в яких останній зазначив, що в резолютивній частині позовної заяви помилково зазначено стягнути збитки внаслідок інфляції за прострочення оплати у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7392,63грн., інфляційні за прострочення оплати у сумі 26899,44грн., а всього у сумі 34292,07грн.

Розглянувши письмові пояснення позивача №210-04/01 від 29.04.2010р. та враховуючи, що позовні вимоги викладені в позовній заяві ґрунтуються на приписах ст.625 ЦК України суд приймає вказану заяву до уваги та залучає її до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК” (за договором Постачальник, далі-позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (за договором замовник, далі-відповідач), був укладений договір № 4051, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався поставити, а замовник прийняти та оплатити продукцію на умовах СРТ склад замовника м.Краматорськ в редакції “Інкотермс-2000” у номенклатурі, кількості в строки і по цінам згідно специфікаціям (додаток №1,2...) які є невід’ємною частиною договору.

Розділом 5 договору сторони визначили умови платежів. Так, відповідно до п.5.1 договору замовник зобов’язаний оплатити поставлену продукцію по кожній специфікації (додатки №1,2...) грошовими коштами на банківський рахунок постачальника згідно виставленим рахункам протягом 20 днів після поставки продукції замовнику.

Відповідно до умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1190504,21грн., яка оплачена відповідачем частково в сумі 770200,39грн. Оскільки відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції в строки обумовлені договором не виконав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (справа №4/188) про стягнення з відповідача наявної заборгованості у розмірі 420 303,82грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2009р. по справі №4/188 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕМК- ПІДШИПНИК” м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про стягнення 420 303,82грн. заборгованості були задоволені в повному обсязі та надана розстрочка виконання рішення на 1 рік, про що був виданий наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2009р. по справі №4/188 залишено без змін.

Станом на червень 2009р. грошові зобов’язання в розмірі 420303,82грн. за договором №4051 від 28.11.2007р., наявність яких підтверджується рішенням господарського суду Донецької області по справі №4/188 від 22.09.2009р., відповідачем виконані не були.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов’язання по договору №4051 від 28.11.2007р. не виконав, заборгованість в розмірі 420303,82грн. не оплатив позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних за період прострочення оплати з червня 2009р. по лютий 2010р. у розмірі 26899,44грн. та 3 % річних за період прострочення оплати з 01.06.2009р. по 31.01.2010р. в сумі 7392,63грн., у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №4051 від 28.11.2007р., рішення господарського суду Донецької області по справам №4/188 від 22.09.2009р. та №23/231 від 11.02.2010р., розрахунок інфляційних витрат, розрахунок 3% річних, письмові пояснення від 29.04.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №26183/244 від 25.03.2010р., рішення господарського суду Донецької області по справам №4/188 від 22.09.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2009р. по справі №4/188 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 420 303,82грн. та стягнуто з відповідача вказану суму.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором №4051 від 28.11.2007р. підтверджується рішенням по справі №4/188.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобов’язань по договору №4051 від 28.11.2007р. у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування інфляційних та річних була наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 420 303,82грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7 392,63грн. та інфляційні у розмірі 26 899,44грн.

З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останнім здійснено нарахування 3% річних за період з 01.06.2009р. по 31.01.2010р., які складають 7392,63грн.

Суд, перевіривши розрахунок щодо нарахування 3% річних, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 7392,63грн.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних вбачається, що останнім здійснені нарахування індексу інфляції за період з червня 2009р. по лютий 2010р., які складають 26899,44грн.

Суд, перевіривши розрахунок щодо нарахування інфляційних, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 26899,44грн.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що нарахування на суму боргу індексу інфляції за час прострочки і 3% річних від простроченої суми, є неправомірними у зв’язку з припиненням цивільних правовідносин після набрання чинності рішенням по справі №4/188 оскільки, згідно зі ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Крім того, приписи ст.625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (Постанова Верховного Суду України від 30.09.2008р. №1/384-07).

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць та клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізніший строк з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 цієї статті (ч.4 ст.69 ГПК України ).

Як вбачається з матеріалів справи строк вирішення даного спору закінчується 11.05.2010р.

Подане відповідачем клопотання про продовження строку розгляду справи не погоджене з позивачем, а отже не може бути підставою для продовження строку вирішення спору.

Крім того, позивач в судовому засіданні 11.05.2010р. заперечив проти продовження строку розгляду справи та проти перенесення розгляду справи на більш пізніший строк.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 3% річних у сумі 7 392,63грн., інфляційних у сумі 26 899,44грн., а всього у сумі 34 292,07грн., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе,6, п/р №26002190425001 в КФ ЗАТ КБ “Приватбанк” в м.Краматорську, МФО 335548, ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕМК-ПІДШИПНИК”, м. Дніпропетровськ (юридична адреса: 49034, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Малиновського,48-А, поштова адреса: 49083, м.Дніпропетровськ, пр.Газети “Правда”, 35, оф.808, п/р №2600323241 відділення АБ “Укргазпромбанк” у м.Дніпропетровську, МФО 320843, ЄДРПОУ 35340901) 3% річних у сумі 7 392,63грн., інфляційні у сумі 26 899,44грн., витрати по сплаті держмита в сумі 342,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.05.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя