Ухвала суду № 99420712, 07.09.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3223/21

1-кп/185/424/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тимченка С.О.,

секретаря – Самойленко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області Логвиненко Наталії Вікторівни, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Широкорадом Володимиром Вікторовичем про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040370001534 від 11.11.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського

району, громадянина України, із середньою освітою,

непрацюючого, який навчається на 1 курсі

Західно-Донбаського професійного ліцею

Дніпропетрвоської ОДА, який зареєстрований та мешкає за

адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участі прокурора – Широкорада В.В.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_1

– ОСОБА_3 ,

захисника – Жмуренка А.В.,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області Логвиненко Н.В. звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Широкорадом В.В. про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040370001534 від 11.11.2020 року, відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 , маючи у своєму володінні та користуванні транспортний засіб марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, темно-коричневого кольору, державний номер якого - « НОМЕР_1 », приїхав 10.11. 2020 року, приблизно о 09 год. 10 хв. на вказаному автомобілі до будинку АДРЕСА_2 , де залишив автомобіль у дворі будинку. Також останній залишив в замку запалювання транспортного засобу ключ від зазначеного авто із брелком, при цьому не зачинивши замки на дверях автомобілю перед своїм уходом. 10.11.2020 року, в першій половині дня, на навчання до Західно- Донбаського професійного ліцею Дніпропетровської ОДА прибув ОСОБА_1 , який під час навчального процесу неодноразово відлучався з учбової аудиторії, в тому числі - уходив з приміщення навчального корпусу під час перерв між уроками. Вийшовши з будівлі навчального корпусу, в період часу з 11 год. до 11 год. 30 хв., та прогулюючись біля будинку № 16, розташованого по вул. Промисловій в м. Павлограді Дніпропетровської області, ОСОБА_1 звернув увагу на автомобіль марки ВАЗ 21063, державний номер якого « НОМЕР_1 », в замку запаювання якого знаходився ключ. Побачивши відкриті двері автомобілю та ключ у замку запалювання, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 21063. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_1 , відчинивши двері автомобілю, заволодів ключем від замку запалювання, маючи на меті повернутися в подальшому до місця знаходження транспортного засобу задля його угону. По закінченню навчального процесу, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, приблизно о 13.57 год. 10.11. 2020 року ОСОБА_1 пройшов у двір будинку АДРЕСА_2 . У дворі вказаного будинку, останній, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваний дій, будучи впевненим в тому, що його дії є непомітними для можливих оточуючих та не сприйматимуться як незаконні, приблизно о 14.00 год. відчинив двері, сів на водійське сидіння в салон автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номер якого « НОМЕР_1 », № двигуна - НОМЕР_2 , № кузова - НОМЕР_3 , та не маючи будь-яких прав відносно вказаного автомобілю, запустивши двигун вказаного транспортного засобу за використанням ключа, яким напередодні незаконно заволодів, розпочав рух керуючи транспортним засобом, виїхав з території двору будинку № 16 в напрямку двору учбового корпусу Західно-Донбаського професійного ліцею Дніпропетровської ДОА. Незаконно заволодівши таким чином автомобілем марки ВАЗ 21063, державний номер якого « НОМЕР_1 », 1988 року випуску, темно-коричневого кольору, ОСОБА_1 в подальшому на автомобілі поїхав до місця свого проживання, спричинивши тим самим ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 18834,77 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Відомості про початок кримінального провадження за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370001534 від 11 листопада 2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

За скоєння вказаного злочину ОСОБА_1 , 04.03.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Запобіжний захід щодо підозрюваного не застосований.

Прокурор, вважаючи доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України підтримав клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_1 .

Потерпілий, захисник, підозрюваний та його законнний представник не заперечували щодо задоволення клопотпння прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Згідно вимог ст.ст.93, 94 КК України та ст.503 КПК України до особи застосовуються примусові заходи медичного характеру, якщо суспільно-небезпечне діяння вчинено в стані неосудності.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Так, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 48 від 08.04.2021 року, ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості зі значними порушеннями емоцій та поведінки, та з своїм психічним станом в період, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, та іншими законами.

Згідно ч.3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічного хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування в примусовому порядку.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу у застосуванні до неї таких заходів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

У відповідності до вимог ст.ст. 511, 512КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування.

Суд встановив, що ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталостя зі значними порушеннями емоцій та поведінки, та вчинив кримінальне правопорушення в хворобливому стані. Під час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на період інкримінованого йому злочину, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і на теперішній час, тобто на момент вчинення інкримінованих дій був неосудним. Так як в його діях є ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289 КК України, в силу психічного стану щодо ОСОБА_1 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.

Згідно з ч. 2ст. 124 КПК України,суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 11постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», судові витрати покладаються тільки на засуджених.

Отже, покладення судових витрат за проведення експертиз ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено, тому судові витрати в кримінальному провадженні за проведення експертиз у сумі 3269 грн. компенсуються за рахунок держави.

Цивільний позов не пред`являвся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 375, 512-513 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області Логвиненко Наталії Вікторівни, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Широкорадом Володимиром Вікторовичем про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040370001534 від 11.11.2020 року, відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив у стані неосудності діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1ст. 289 КК України примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Судові витрати в кримінальному провадженні за проведення експертиз у сумі 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. компенсуються за рахунок держави.

Речові докази:

- відбитки рук, вилучені за використанням трьох ліпких стрічок: два марлевих тампони, за використанням яких зроблено змиви з поверхні рулевого колеса та ричагу перемикання передач; мікрочастки з поверхні водійського сидіння, вилучені за використанням дактилоплівки, вилучені під час проведення 10.11.2020 року огляду місця події, зразки відбитків пальців та долонь ОСОБА_1 , зразки слини (букальний епітелій) ОСОБА_4 , зразки відбитків пальців рук та долонь ОСОБА_4 , зразки відбитків пальців рук та долонь потерпілого ОСОБА_2 , а також зразки його слини - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- транспортний засіб марки «ВАЗ 21063» державний реєстраційний номер - « НОМЕР_1 » темно-коричневого кольору, 1988 року випуску, виявлений та вилучений під час проведення 10.11.2020 року огляду місця події, зв`язку із ключами в кількості 3 шт. та брелок, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_2 – залишити останньому за належністю;

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя С.О. Тимченко