Ухвала суду № 99420131, 07.09.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1301/21

У Х В А Л А

07 вересня 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді Цаберябого Б.М.,

секретаря Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички за участю прокурора Ягнятинської О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , клопотання слідчої СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Федчик Ю.А. у кримінальному провадженні № 12021041460000130 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську / Дніпро /, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, раніше судимому 31 січня 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.1 ст.185, 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільненим від відбуття покарання з виправним строком 2 роки, звільнений від відбування покарання згідно п. «А» ст. 1 Закону України «Про Амністію в 2016 році», 11 квітня 2019 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, прибув 23 червня 2019 року до Кременчукської виправної колонії Полтавської області, 11 лютого 2019 року Жовтневим районним судом Дніпропетровськох області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 01 березня 202 року звільнився з Кременчукської виправної колонії Полтавської області, умовно достроково, не відбутий строк 1 рік 5 місяців і 6 днів, зареєстрований по АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчим СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до суду внесено клопотання, узгоджене з прокурором у кримінальному провадженні за № 12021041460000130 порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно клопотання ОСОБА_1 будучи раніше судимий за скоєння корисливих злочинів та звільнений від відбуття покарання умовно-достроково, належних висновків для себе не зробив і підозрюється в тому, що він 18 серпня 2021 року приблизно о 10 годині за попередньою змовою на таємне викрадення чужого майна з раніше з невстановленою по справі особою на автомобілі Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , не повідомляючи останнього про свої плани, прибули в с.Малософієвка Кам`янського району Дніпропетровської області, де реалізуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 та невстановлена по справі особа проникли на подвір`я, ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , де шляхом віджиму пластикового вікна проник в приміщення жилого будинку, де діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 повторно з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснюють таємне, незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, таємно викрали майно, а саме: синтезатор музичний YAMAHA PSR E363, ноутбук ACER чорного кольору TRAVEL MATE P-253-E B 964 G 50 Maks, мобільний телефон марки CAT B-25, після чого з приміщення сараю таємно викрав велосипед марки SPARK та бензопилу ланцюгову МИНСК МТ-3 MCS-4300 4300Вт, після чого з викраденим майном з місця події зникли розпорядилися ним на власний розсуд.

За вказаним фактом 18 серпня 2021 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12021041460000130 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

19 серпня 2021 року в ході проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, слідчим експериментом за участю свідка, протоколами допиту свідків, та іншими доказами в їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, просить обрати ОСОБА_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлюючи тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого чи свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу підозрюваного на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваний фактично проживає не за місцем реєстрації і не має стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, ОСОБА_1 , може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за злочини з корисливим мотивом, 01 березня 2021 року звільнився з Кременчукської виправної колонії Полтавської області, умовно достроково, не відбутий строк 1 рік 5 місяців і 6 днів, в період якого підозрюється у вчиненні нового злочину. Таким чином може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 185 КК України за якою ОСОБА_1 пред`явлена підозра, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, серед яких встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки знайомий із свідком ОСОБА_2 . Усвідомлюючи загрозу реального відбуття покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, підозрюваний, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого чи свідка з метою спонукання їх до відмови від надання показань чи зміни показань, ухилення від подальшої явки до суду. При цьому, навіть перебуваючи під дією домашнього арешту, підозрюваний шляхом використання сучасних технологій може здійснити зв`язок із вказаними особами або безперешкодно цим же способом залучити до спроб незаконного впливу на учасників кримінального провадження інших осіб. Підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за корисний злочин, підозрюється у вчиненні злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, що свідчить про можливість вчинення підозрюваним нового злочину. Відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків за місцем реєстрації та проживання його за іншою адресою свідчить про можливість підозрюваного переховуватись від слідства. Тому суд вважає доведеним наявність перерахованих ризиків, які свідчать про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного і обумовлюють висновок суду про задоволення клопотання. При цьому враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську / Дніпро /, зареєстрованому проживаючим по АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів, починаючи з 07 вересня 2021 року.

Підозрюваному ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу - відмовити.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 118950 гривень ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з'явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: Б. М. Цаберябий