Рішення № 99419960, 07.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/618/21

Провадження № 2/204/879/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 червня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого – судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Сокола Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2021 року позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду із позовною заявою до відповідачки – ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути із неї заборгованість за кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року, у сумі 201587 гривень 36 копійок (яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 14431 гривня 78 копійок, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 50972 гривні 01 копійка, пені у сумі 22153 гривні 40 копійок) та за кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 25509 гривень 80 копійок (яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9507 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 1263 гривні 42 копійки, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 7145 гривень 05 копійок, пені у сумі 7594 гривні 07 копійок) (а. с. 2-4).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 05 лютого 2018 року відповідачкою до ТОВ «ФК ЦФР» подано заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» та заяву № 1152427936 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР». При підписанні заяви на отримання кредиту відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою, а також те, що вона отримала примірник кредитного договору та погодилася отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР».

18 липня 2017 року відповідачкою до ТОВ «ФК ЦФР» подано заяву № 2121930168 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР». При підписанні заяви на отримання кредиту відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою, а також те, що вона отримала примірник кредитного договору та погодилася отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умов отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР».

09 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 20191209, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК`ЦФР» і боржниками.

Згідно п. 1.2. договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК`ЦФР», Додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки по кредитному договору № 1152427936 від 05 лютого 2018 року в сумі 201587 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 14431 гривня 78 копійок, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 50972 гривні 01 копійка, пені у сумі 22153 гривні 40 копійок та права грошової вимоги до відповідачки по кредитному договору № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 25509 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9507 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 1263 гривні 42 копійки, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 7145 гривень 05 копійок, пені у сумі 7594 гривні 07 копійок (а. с. 2-4).

Згідно п. 6.2.3. договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «ЦФР» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відповідно до вимог п. 3.1. договору відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЦФР» гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6. договору відступлення прав вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідачки, зазначену у кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ «ФК «ЦФР» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № 1152427936 від 05 лютого 2018 року в сумі 201587 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 14431 гривня 78 копійок, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 50972 гривні 01 копійка, пені у сумі 22153 гривні 40 копійок по кредитному договору № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 25509 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9507 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 1263 гривні 42 копійки, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 7145 гривень 05 копійок, пені у сумі 7594 гривні 07 копійок та судовий збір в розмірі 3406 гривень 46 копійок.

Ухвалою суду від 29 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків (а. с. 50).

05 лютого 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 29 січня 2021 року, позивачем усунуто (а. с. 52-54).

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 26 квітня 2021 року (а. с. 58), копія якої надіслана відповідачці за вихідним № 8990/21-вих/2/204/879/21 від 02 березня 2021 року (а. с. 59).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 60, 68-69), в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом розміщення на офіційному сайті «Судова влада» оголошення про її виклик (а. с. 67), про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних та спираючись на вимоги ст. ст. 223, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення.

Судом встановлено, що 05 лютого 2018 року відповідачкою до ТОВ «ФК ЦФР» подано заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (а. с. 5) та заяву № 1152427936 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а. с. 6). При підписанні заяви на отримання кредиту відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з підписаним нею паспортом кредиту № 2427936 від 05 лютого 2018 року (включно з його наступними змінами) та умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою, а також те, що вона отримала примірник кредитного договору та погодилася отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умов отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР». Крім того вказано, що вона погоджується з тим, що підписаний нею паспорт кредиту № 2427936 від 05 лютого 2018 року містить умови укладеного нею кредитного договору (а. с. 6).

18 липня 2017 року відповідачкою до ТОВ «ФК ЦФР» подано заяву № 2121930168 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а. с. 22). При підписанні заяви на отримання кредиту відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з підписаним нею паспортом кредиту № 1930168 від 18 липня 2017 року (включно з його наступними змінами) та умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою, а також те, що вона отримала примірник кредитного договору та погодилася отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умов отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР». Крім того вказано, що вона погоджується з тим, що підписаний нею паспорт кредиту № 1930168 від 18 липня 2017 року містить умови укладеного нею кредитного договору (а. с. 20).

09 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 20191209, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК`ЦФР» і боржниками (а. с. 35-37).

Згідно з п. 1.2. договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК`ЦФР», Додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року (а. с. 34), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки по кредитному договору № 1152427936 від 05 лютого 2018 року в сумі 201587 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 14431 гривня 78 копійок, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 50972 гривні 01 копійка, пені у сумі 22153 гривні 40 копійок та права грошової вимоги до відповідачки по кредитному договору № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 25509 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9507 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 1263 гривні 42 копійки, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 7145 гривень 05 копійок, пені у сумі 7594 гривні 07 копійок.

Згідно з п. 6.2.3. договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «ЦФР» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відповідно до п. 3.1. договору відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЦФР» гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6. договору відступлення прав вимоги, згідно з вимогами ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідачки, зазначену у кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ «ФК «ЦФР» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року (а. с. 18-19) та повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року (а. с. 30-31).

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом на 09 грудня 2019 року, за відповідачкою перед позивачем за кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року утворилася заборгованість у сумі 201587 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 14431 гривня 78 копійок, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 50972 гривні 01 копійка, пені у сумі 22153 гривні 40 копійок (а. с. 17 та на звороті).

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом на 09 грудня 2019 року, за відповідачкою перед позивачем за кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року утворилася заборгованість у сумі 25509 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9507 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 1263 гривні 42 копійки, заборгованість за щомісячними відсотками у сумі 7145 гривень 05 копійок, пені у сумі 7594 гривні 07 копійок (а. с. 29 та на звороті).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, відповідачка своїм підписом у заяві погодилася, що заява разом з Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» складають між нею та фінансовою компанією договір про надання кредитних послуг.

В свою чергу, позивач стверджує, що відповідачкою не належним чином виконано свої обов`язки перед ТОВ «ФК «ЦФР», внаслідок чого виникла вищезазначена заборгованість.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, кредитні договори № № 1152427936 від 05 лютого 2018 року та 2121930168 від 18 липня 2017 року, що укладені між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою, в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», є споживчими кредитами, тому на них розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до вимог ч. ч. 1. 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Приписами ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог п 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Верховний Суд у своїх постановах від 20 лютого 2020 у справі № 666/4957/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 444/484/15-ц та від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, неодноразово досліджував умови кредитних договорів та зробив висновок про несправедливість і тому недійсність умов щодо плати за управління кредитом чи за його обслуговування, бо банк фактично «не надає жодних послуг, що підлягали би сплаті зі сторони позичальника».

Таким чином, щомісячні проценти у розмірі 2,69 % від суми кредиту за графіком платежів (за кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року) та у розмірі 3,19% від суми кредиту за графіком платежів (за кредитним договором 2121930168 від 18 липня 2017 року) є платою за послуги, що супроводжують кредит, тобто платою за управлінням кредитом, що є незаконним в силу вимог ч. ч. 1. 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Приписами ч. 5 ст. 216 ЦК України визначено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року встановлено, серед іншого, щомісячне нарахування процентів у розмірі 2,69 % від суми кредиту, що згідно Графіку платежів становить фіксовану суму 3104 гривні 04 копійки, яка підлягає сплаті щомісяця з 19 березня 2018 року по грудень 2019 включно, і за своєю не суттю є платою за управління кредитом.

Крім того, Кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року встановлено, серед іншого, щомісячне нарахування процентів у розмірі 3,19 % від суми кредиту, що згідно Графіку платежів становить фіксовану суму 523 гривні 55 копійок, яка підлягає сплаті щомісяця з 30 серпня 2017 року по грудень 2019 включно, і за своєю не суттю є платою за управління кредитом.

Відповідно до розрахунків заборгованості, вказані вище суми, є платою за управління кредитом.

Разом з цим, в умовах кредитного договору відсутнє будь-яке погодження між сторонами плати за управління кредитом.

Отже, відповідно до приписів ст. 215 ЦК та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вказані вище пункти правочину щодо встановлення так званих щомісячних процентів в розмірі 2,69% (за договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року) та 3,19 % (за договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року) від суми кредиту є нікчемним в силу закону з моменту його укладення, а отже такими, що не створюють юридичних наслідків для сторін, тому не потребує визнання його недійсним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за платою за управління кредитом в сумі 50972 гривні 01 копійка за кредитним договором 1152427936 від 05 лютого 2018 року задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за платою за управління кредитом в сумі 7145 гривень 05 копійок за договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (за договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року), відповідачкою здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитом. Частина зі сплачених відповідачем коштів була спрямована на погашення заборгованості за управління кредитом у загальній сумі 16282 гривні 19 копійок, виходячи із розрахунку (3104,04+538,3+9019,93+3619,92).

За таких обставин суд вважає, що розмір заборгованості по пені (за договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року) підлягає зменшенню на вказану суму, а тому з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за пенею у розмірі 5871 гривня 21 копійка, виходячи із розрахунку (22153,4-16282,19).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (за договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року), відповідачкою здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитом. Частина зі сплачених відповідачем коштів була спрямована на погашення заборгованості за управління кредитом у загальній сумі 6619 гривень 46 копійок, виходячи із розрахунку (523,55+523,55+523,55+523,55+523,55+523,55+1047,10+544,87+523,55+1362,64).

За таких обставин суд вважає, що розмір заборгованості по пені (за договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року) підлягає зменшенню на вказану суму, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за пенею у розмірі 974 гривні 58 копійок, виходячи із розрахунку (7594,04-6619,46).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним за договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року у сумі 134333 гривні 16 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 114030 гривень 17 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 14431 гривня 78 копійок та заборгованість за пенею у розмірі 5871 гривня 21 копійка, та, за кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 11745 гривень 26 копійок, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9507 гривень 26 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 1263 гривні 42 копійки та заборгованість за пенею у розмірі 974 гривні 58 копійок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу позовної заяви майнового характеру, поданої юридичною особою, сплачується судовий збір, який становить 1,5% від ціни позову, але не менше 01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір задоволених позовних вимог становить 146078 гривень 42 копійки (заборгованість за кредитним за договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року у сумі 134333 гривні 16 копійок + заборгованість за кредитним за договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 11745 гривень 26 копійок) 1,5% ціни позову становить 2191 гривня 17 копійок (146078 гривень 42 копійки * 1,5%), що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 1152427936 від 05 лютого 2018 року у сумі 134333 гривні 16 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 114030 (сто чотирнадцять тисяч тридцять) гривень 17 (сімнадцять) копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 14431 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять одна) гривня 78 (сімдесят вісім) копійок та заборгованість за пенею у розмірі 5871 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 21 (двадцять одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 2121930168 від 18 липня 2017 року у сумі 11745 (одинадцять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9507 (дев`ять тисяч п`ятсот сім) гривень 26 (двадцять шість) копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 1263 (одна тисяча двісті шістдесят три) гривні 42 (сорок дві) копійки та заборгованість за пенею у розмірі 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 58 (п`ятдесят вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 2191 (дві тисячі дев`ятсот одна) гривня 17 (сімнадцять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна