Рішення № 99419798, 03.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4432/20

Провадження № 2/202/368/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 29.03.2012 року заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 541 973, 02 грн. та судові витрати по справі у сумі 1 820 грн. Вказане заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2012 року по справі № 0417/2-89/2012 на сьогоднішній день фактично не виконано. Посилаючись на ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідачів за останні три роки інфляційні втрати по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 93 160, 97 грн.; три відсотки річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 41 645, 24 грн.; інфляційні втрати по відсоткам за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 13 559, 62 грн.; три відсотки річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 6 061, 48 грн.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надав відзив на позов в якому наголошував, що у випадках порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Звертав увагу, що при розрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі, а не її еквівалент у національний валюті. Окрім цього, посилався на правовий висновок викладений в постанові Великої ПалатиВерховного Суду від 31.10.2018 року та зазначав, що враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства та з огляду на наявність рішення суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення суду, порука не поширюється.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2012 року позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - суму боргу за кредитним договором від 03.04.2008 року у розмірі 541 973, 02 грн. та судові витрати по справі в сумі 1 820, грн., а всього 543 793, 02 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03.04.2008 року заборгованість відповідачів станом на 13.07.2020 року складає: 462 108, 88 грн. – заборгованість за кредитом; 67 260, 14 грн. – заборгованість по відсоткам; 12 604 грн. – пеня.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Як вбачається з положень ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.

Позивачем надано розрахунок суми індексації:

Місяці простроченняСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Липень 2017 Квітень 2020120, 16462 108.00555 268.9793 160.97Місяці простроченняСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїЛипень 2017 Квітень 2020120, 1667 26080 819, 6213 559, 62

Також, позивачем надано розрахунок 3% річних:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки15.07.201715.07.20201097462 108341 645, 24

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки15.07.201715.07.2020109767 26036 061, 48

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає його арифметично вірним та погоджується з ним.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Зазначені правові висновки викладені в у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18.

Оскільки заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2012 року заборгованість стягнута в національній валюті, розрахунок трьох процентів річних проводиться у національній валюті, а тому доводи представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не заслуговують на увагу.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Оскільки заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2012 року заборгованість стягнута в національній валюті, позивач має право на стягнення інфляційних втрат, а доводи представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не заслуговують на увагу.

Окрім цього, згідно правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року, на яку посилається представник відповідачів, визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачі свої зобов`язання по поверненню суми боргу не виконали, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягненню солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» інфляційних втрат по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 93 160, 97 грн.; трьох відсотків річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 41 645, 24 грн.; інфляційних втрат по відсоткам за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 13 559, 62 грн.; трьох відсотків річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 6 061, 48 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 316, 41 грн.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних– задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28д, код ЄДРПОУ 36789421)інфляційні втрати та три проценти річних у сумі 154 427 (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять сім) грн. 31 коп. з яких: інфляційні втрати по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 93 160, 97 грн.; три відсотки річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 41 645, 24 грн.; інфляційні втрати по відсоткам за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 13 559, 62 грн.; три відсотки річних по кредиту за період з 15.06.2017 року по 15.07.2020 року у сумі 6 061, 48 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28д, код ЄДРПОУ 36789421) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн. 41 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда