Рішення № 99418753, 07.09.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/542/21

Провадження № 2/172/345/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, який позивачка в ході розгляду справи уточнила. В обґрунтування позовних вимог вказує, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.10.2003 року, який розірвали відповідно до рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 року. Від шлюбу вони мають неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім стягнених аліментів на утримання дітей, які відповідач на даний час не платить, ніякої іншої матеріальної допомоги на їх утримання та лікування він не надає. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їхнім життям, не відвідує вдома, в опорному навчально-виховному комплексі, в мистецькій школі Васильківської селищної ради.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 рокута стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді від 18.06.2021 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, згодна на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області Савченко О.А. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.10.2003 року, який розірвали відповідно до рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 року.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 06.03.2019 року позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_1 ".

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження яких матір`ю записана ОСОБА_7 , батьком - ОСОБА_2 .

Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області №№ 524, 525 від 07.09.2018 року.

Відповідно до довідок № 44 та № 45 від 02.06.2021 року, наданих опорним закладом Васильківського НВК № 1 ім. Коцюбинського ОСОБА_3 , 2005 року народження є ученицею 9-Б класу, а ОСОБА_4 , 2009 року народження - ученицею 5-Б класу даного закладу, на даний час їх батько - ОСОБА_2 , у вихованні дітей участі не бере, з класним керівником не спілкується, навчанням доньок не цікавиться.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду - 24 липня 2014 року, до досягнення повноліття старшою дитиною.

З розрахунку, наданого Васильківським РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 30.04.2021 року складає 56829,27 грн.

Неповнолітні ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2009 року народження перебувають під наглядом лікаря-окуліста, що підтверджується відповідними довідками від 20.08.2020 року, а також згідно з консультативними висновками №№ 182, 183 потребують звільнення від уроків фізкультури в основній групі внаслідок встановленого діагнозу "Вегетативна дисфункція".

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до стаття 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15-16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2000 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

На підставі належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено, що відповідач без будь-яких об`єктивних на те причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні дітей не приймає, не створює належних умов для проживання своїх доньок, не забезпечує їм нормального фізичного та розумового розвитку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2009 року народження повністю відповідає інтересам останніх.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів суд зазначає таке.

Згідно з рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду - 24 липня 2014 року, до досягнення повноліття старшою дитиною.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України».

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За таких обставин, а також враховуючи той факт, що кожен з батьків має рівний обов`язок з утримання дитини належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення суду від 10.11.2014 року та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , 2005 року народження у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, тому за правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, а також підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачкою під час подачі позову до суду за позовну вимогу немайнового характеру (про позбавлення батьківських прав), оскільки судовий збір згідно зі ст. 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Змінити розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

4. Виконавчий лист № 172/963/14-ц, виданий Васильківським районним судом Дніпропетровської області відкликати після сплати ОСОБА_2 заборгованості по аліментах, а у випадку відсутності боргу - після набрання даним рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору під час подачі позову до суду в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

7. Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Васильківського відділу ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк