Ухвала суду № 99417203, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/31408/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши позовну заяву

Головного управління Державної податкової служби у м. Києві доДержавного підприємства "Укрліктрави" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у місті Києві з позовом до Державного підприємства «УКЛІКТРАВИ» та просить суд стягнути з підприємства податковий борг у розмірі 6 230 059, 58 грн.

19.03.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства «УКЛІКТРАВИ» про повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зазначена заява мотивована тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати.

Суд з метою повного та всебічного розгляду вказаного клопотання ухвалою суду від 24.05.2021 запропонував ГУ ДПС у м. Києві надати письмові пояснення щодо поданого відповідачем клопотання про повернення позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 24.05.2021 контролюючим органом письмових пояснень по суті поданої ДП УКЛІКТРАВИ» не надано, проте подано заяву про заміну позивача правонаступником.

Вирішуючи подане відповідачем клопотання, з урахуванням документів, які надані позивачем суд зверне увагу на наступне.

Так, пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, наведеним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII та відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 21.01.2020 у справі №640/10332/19, від 23.01.2020 у справі №340/2216/19, від 24.01.2020 у справі №440/525/19, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19, від 03.02.2020 у справі №160/6823/19, від 22.04.2020 у справі №640/1907/19, від 23.04.2020 у справі №560/3470/19 від 18.08.2020 у справі № 300/2412/19, від 17.09.2020 у справі № 300/2412/19, від 03.02.2021 у справі №300/1233/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до пункту 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Згідно із абзацами 1, 3 пункту 3 Постанови №893 постановлено Державній податковій службі забезпечити утворення комісій з ліквідації територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови та утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» наказано відповідно до статті 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами) утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Згідно додатку до Наказу №529 утворено Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, у відповідності до якого Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС).

ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва.

ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Судом встановлено, що позовну заяву подано 14.12.2020 року, яка підписана представником ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) Лідією Балакаревою, що діє на підставі Витягу з ЄДР.

Згідно зі Витягом з ЄДР ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників (учасників юридичної особи) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, про що внесено запис від 22.10.2020 №1000741100011086626.

Тобто, з 22.10.2020 ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) перебуває у процесі припинення шляхом ліквідації.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань право на вчинення дій, від імені ГУ ДПС у м. Києві надано, зокрема, ОСОБА_1 .

Таким чином, з урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про повернення позовної заяви, адже позовна заява підписана від імені ГУ ДПС у м. Києві особою, які надано право на вчинення таких дій згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, судом встановлено, що пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 визначено, що Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та забезпечує реалізацію повноважень на території міста Києві.

У відповідності до частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, зважаючи на наведене суд вважає за необхідне замінити позивача ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44116011).

На підставі викладеного, керуючись статтями 52, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству «УКЛІКТРАВИ» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, б. 1, код ЄДРПОУ 37471692) у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви.

2. Замінити позивача Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя М.А. Бояринцева