Ухвала суду № 99417156, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/24222/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Міністерства оборони Українипро визнання протиправними лій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у винесенні на повторний розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

2) зобов`язати Міністерство оборони України винести на повторний розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є підполковником запасу, проходив військову службу у Збройних Силах України та у 1986 році приймав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС.

Звільнений з військової служби наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.11.2004 № 326 у відставку за станом здоров`я.

Позивач зазначає, що згідно довідки до акту огляду МСЕК йому з 23.04.2013 встановлено третю групу інвалідності внаслідок війни захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відтак, за твердженням повивача, він є особою з інвалідністю внаслідок війни 3 групи довічно, а також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1)

Додає, що на підставі заяви ОСОБА_1 . Київським міським військовим комісаріатом разом з супровідним листом від 22.05.2013 № 2796 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України надсилалися документи щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» у зв`язку з визнанням його інвалідом 3 групи для надання висновку стосовно правомірності отримання грошової допомоги.

Згідно листа КМВК від 22.07.2013 № 4799 - 18.06.2013 відбулося засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги (Протокол № 6, пункт 69, затверджений Міністром оборони України 05.07.2013), яка дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Додає, що з витягу з протоколу № 6 від 18.06.2013 вбачається, що відмова в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги обумовлена тим, що на день звільнення позивача з військової служби діяла ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, яка передбачала державне обов`язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, у позові наголошується на протиправності дій Міністерства оборони України щодо відмови у повторному винесенні на розгляд Комісії Міністерства оборони України на підставі адвокатського запиту питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки така відмова порушує права позивача на отримання ним одноразової грошової допомоги щодо встановлення йому 3 групи інвалідності, оскільки така інвалідність пов`язана з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, враховуючи зміни, внесені у 2016 до Конституції України, слід зазначити, що частиною 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту наведених норм слідує, що для цілей кваліфікації спору як юридичного, предмет оскарження повинен мати юридичне значення.

Відповідно, до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, його дії або бездіяльність, які створюються юридичні наслідки.

У даному ж випадку позивач просить суд (1) визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у винесенні на повторний розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та (2) зобов`язати Міністерство оборони України винести на повторний розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В той же час, ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя зазначає, що в основі даних правовідносин є невирішений спір щодо оскарження позивачем пункту 69 рішення (протоколу) від 18.06.2013 № 6, яким позивачу у 2013 році відповідачем було відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при встановлені 3 групи інвалідності.

По суті, за чинності пункту 69 рішення (протоколу) від 18.06.2013 № 6 яким позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач просить повторно зобов`язати Міністерство оборони України винести на повторний розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, питання, яке вже було розглянуто по суті, - питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оцінка відносно виплати якої відповідачем була надана у 2013 році відносно чого і було прийнято рішення (протоколу) від 18.06.2013 № 6 про відмову у такій виплаті.

Таким чином, зважаючи на чинність рішення (протоколу) від 18.06.2013 № 6 про відмову у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги, заявлений предмет і підстави даного позову не створюють значення «юридичного спору».

Підсумовуючи, слід зазначити, що суд має повноваження розглядати та вирішувати справу у межах своєї юрисдикції, якщо має місце юридичний спір, зокрема, коли відповідач, як суб`єкт владних повноважень, здійснює свої владні-управлінські функції.

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55, положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

З позиції Європейського суду з прав людини стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.), «Алавердян проти Вірменії», §35).

Це свідчить про те, що у випадку відсутності юридичного спору, суд не має повноважень вирішувати справу, що має місце у даному випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, предмет і підстави даного позову не відповідають значенню «юридичний спір», що відповідно до вимог враховуючи зміни до ч. 3 ст. 124 Конституції України є умовою для розгляду позову судом, на дані відносини не поширюється юрисдикція адміністративного суду, зважаючи на чинність рішення (протоколу) від 18.06.2013 № 6 про відмову у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін