Рішення № 99417129, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/30385/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЕЛІТ КОНСАЛТ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2020 №0487103306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) та стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Позов мотивовано тим, що заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла у період дії приписів Закону України від 02.09.2014 №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до яких платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, зокрема, контролюючий орган вказує, що підставою для застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені до ТОВ «ЮК «Еліт Консалт» є несвоєчасна сплата єдиного внеску про звітам про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.08.2015 по 20.03.2020. В той же час, представник відповідача у позовній заяві вказує, що позивачем самостійно сплачено заборгованість за липень 2015 - січень 2020 року.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.09.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 30.09.2020 №0487103306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), яким до ТОВ «ЮК «Еліт Консалт» на підставі частини 9, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф у розмірі 31374,76 грн. та нараховнао пеню у сумі 29156,89 грн. за період з 21.05.2015 по 20.03.2020 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України(далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI.

У відповідності до положень частини 1 статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 3 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Між тим, згідно із частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до положень 25 Закону № 2464-VI регламентовано заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

При цьому, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції (ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI ).

В той же час, Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно з пунктом 2 Закону України від 02 березня 2015 року №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», п. 9-3 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 9-4.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

З урахуванням абзацу 3 пункту 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у зразковій справі Великої Палати Верховного Суду, постанова від 06.11.2018 року (справа №Пз/9901/22/18).

Зазначені висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI

Між тим, суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 29 листопада 2018 року у справі №805/2595/15-а, від 22 квітня 2019 року у справі №805/3439/15-а.

Суд звертає увагу, що у подальшому, приписами Закону України від 02 вересня 2014 року №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від обов`язку сплати єдиного внеску, втратили чинність з 01 січня 2016 року.

Як вже зазначалось судом вище, підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Тобто, аналіз наведених положень в сукупності дає суду підстави дійти до наступних висновків:

по-перше, підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII звільнено від виконання своїх обов`язків, платників єдиного внеску, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану;

по-друге, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону №2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Тобто, незастосування до платників податків заходів випливу за невиконання обов`язків платника єдиного податку (застосовування штрафних санкцій та пені) пов`язується із перебування такого платника податків на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 02.06.2016 року позивача взято на облік в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт Груп» змінило місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції або тимчасово неконтрольованої території на територію міста Києва.

Звідси слідує, що в силу наведених положень закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску не можуть бути застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт Груп» у період перебування останнього на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, тобто з 14.04.2014 по 01.06.2016. З 02.06.2016 (дати зміни місцезнаходження позивача) штрафні санкції, нарахування пені у відповідності до Закону № 2464-VI підлягають застосуванню до ТОВ «Юридична компанія «Еліт Консалт Груп».

В той же час, судом з метою повного та всебічного розгляду справи витребувано від відповідача детальний математичних розрахунок суми застосованого штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та пені за період до 02.06.2016 та за період з 02.06.2016 по 20.03.2020 у формі таблиці із зазначенням періоду виникнення недоїмки, за яку відповідні штрафні санкції застосовано та нараховано пеню.

Між тим, на виконання вимог ухвали суду контролюючим органом надано клопотання про долучення доказів від 18.08.2021, до якого долучено аналогічний розрахунок штрафних санкцій та пені, що й до спірного рішення та додаткові пояснення від 26.08.2021, до яких додано таблицю застосованих штрафних санкцій до позивача у суцільному порядку без розбивання періоду такого застосування до 02.06.2016 та з 02.06.2016 по 20.03.2020.

Надані документи ГУ ДПС у м. Києві свідчать про не виконання вимог ухвали суду від 05.08.2021, оскільки ним не надано детального розрахунку сум застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені до 02.06.2016 та після 02.06.2016, а наведено суцільним порядком суми штрафів та пені, що не дозволяють суду відокремити розмір застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені до 02.06.2016 та після цієї дати.

Наприклад, у розрахунку штрафних санкцій зазначено період пені з 21.08.2015 по 13.10.2016 у розмірі 132,93 грн., що, в свою чергу, включає в себе нараховану пеню і до 02.06.2016.

Аналогічні обставини стосуються і періоду пені з 21.10.2015 по 25.11.2016, з 22.03.2016 по 15.05.2017, з 22.09.2015 по 25.11.2016, з 22.12.2015 по 20.03.2017, з 23.02.2016 по 20.04.2017.

Суд наголошує, що в ухвалі від 05.08.2021 судом чітко роз`яснено, що обставини нарахування штрафних санкцій та пені до 02.06.2016 та після цієї дати входять до предмету доказування в межах даної справи, однак відповідачем фактично не надано належного розрахунку суми застосованих до позивача штрафних санкцій та нарахованої пені до 02.06.2016 та після цієї дати.

В свою чергу, суд позбавлений права підміняти контролюючий орган, а саме відокремлювати у розрахунках суму застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені, тобто не вправі фактично застосовувати до позивача суму штрафних санкцій та нараховувати пеню до 02.06.2016 та з 02.06.2016 по 20.03.2020 шляхом самостійного обчислення таких заходів випливу.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень не виконано свого обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, зокрема, щодо суми застосованих штрафних санкцій та пені нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт»

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 3, код ЄДРПОУ 38586785) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2020 №0487103306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Еліт Консалт» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 3, код ЄДРПОУ 38586785) сплачений ним судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева