Рішення № 99417043, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/20122/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі-відповідач), в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого листа №640/25179/20, виданого 15.04.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.;

- зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняти до виконання виконавчий лист №640/25179/20, виданий 15.04.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є такими, що вчиненні з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець має право самостійно отримувати будь-яку інформацію відносно боржника, у тому числі і конфіденційну, якою не володіє стягувач. Також позивачем вказано, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/20122/21 з викликом сторін та з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено до судового розгляду по суті. Відповідачу запропоновано у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надано, заяви про визнання позову також до суду не надходило, у зв`язку з чим, суд, згідно вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судове засідання 06.09.2021 сторони не прибули, хоча і були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 15.02.2021 позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , задоволено та ухвалено: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича про стягнення з боржника основної винагороди» від 30.09.2020 у виконавчому провадженні №61390863, якою з ОСОБА_2 солідарно стягнуто основну винагороду у сумі 314 598,08 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича про стягнення з боржника основної винагороди» від 30.09.2020 у виконавчому провадженні №61391162, якою з ОСОБА_1 солідарно стягнуто основну винагороду у сумі 314 598,08 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича (01030, м. Київ, пров. Музейний, 10, каб. 208, РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3145 (три тисячі сто сорок п`ять гривень) 99 копійок.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.02.2021 ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича (02160, м. Київ, проспект Соборності, 15/17, каб. 223, РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч гривень) 00 копійок.

Окружним адміністративним судом міста Києва 15.04.2021 видано виконавчий лист №640/25179/20 в частині примусового виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича (02160, м. Київ, проспект Соборності, 15/17, каб. 223, РНОКПП НОМЕР_2 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч гривень) 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 04.06.2021 про прийняття до виконання виконавчий лист №640/25179/20, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 15.04.2021.

Головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено повідомлення від 10.06.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Як вбачається зі змісту повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, останнє вмотивовано тим, що виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у виконавчому документі відсутня дата народження боржника, а також РНОКПП, що також технічно унеможливлює винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в АСВП (Автоматизованій системі виконавчих проваджень).

Вказуючи на протиправність дій відповідача щодо повернення виконавчого листа без прийняття до виконання, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII). Закон №1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що у виконавчому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

У відповідності до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що відсутність у виконавчому листі інформації щодо персональних даних боржника, у тому числі дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправно повернув виконавчий лист №640/25179/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича (02160, м. Київ, проспект Соборності, 15/17, каб. 223, РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч гривень) 00 копійок, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 15.04.2021, без прийняття до виконання.

Правову позицію аналогічного змісту викладено в постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №810/3107/15? від 14.05.2020 у справі №804/8020/16 та від 03.06.2020 у справі №522/6044/16-а.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наявності можливості звернення державного виконавця до державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження для отримання необхідної інформації, навіть конфіденційної, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправно було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.06.2021.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання противоправними дій Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого листа №640/25179/20, виданого 15.04.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №640/25179/20, виданий 15.04.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Проте, як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що способом захисту необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2021 щодо прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 15.04.2021 у справі №640/25179/20 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 134, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого листа №640/25179/20, виданого 15.04.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2021 щодо прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 15.04.2021 у справі №640/25179/20 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 35011660) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.