Рішення № 99416791, 20.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року м. Київ № 826/15278/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до треті особи Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної поліції у м. Києві.провизнання протиправними та скасування актів,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 (форма Н-5);

- визнати протиправним та скасувати акт від 05.12.2014 № 110 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що складені відповідачем акт розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 №110 є необґрунтованими, оскільки з них неможливо з`ясувати, на підставі чого комісія дійшла висновку, що факт загибелі ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. У ході проведення спеціального розслідування вибірково вивчено матеріали кримінального провадження, які містять суперечності та не дають змоги стверджувати про дійсні обставини травмування і загибелі ОСОБА_2 . Факт наявності алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 на момент події злочину не підтверджено ніякими доказами. Оскаржувані акти є перешкодою в отриманні позивачем одноразової грошової допомоги від держави згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що оскаржувані акти прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 скасовано, та направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У постанові від 03.12.2020 Верховний Суд відмітив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено питання та не надано відповідної оцінки тому, що наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 19.11.2014 №1032 було створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та визначено її склад, проте, оскаржуваний Акт розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 (форма Н-5) та Акт від 05.12.2014 № 110 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) були підписані іншими особами. Крім того, протокол засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14.11.2014, від 20.11.2014, на якому вирішувалось питання щодо організації спеціального розслідування нещасного випадку та розподіл обов`язків між членами комісії, також підписано двома особами, як членами комісії, однак згідно з наказом №1032 від 19.11.2014 вони до неї не входять.

Зважаючи на те, що в силу п. 4.6. Порядку № 1346 акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування, судами попередніх інстанцій не досліджено питання непідписання оскаржуваних актів членами комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а проставлення підписів інших осіб, а також не досліджено питання наявності або відсутності окремої думки зазначених членів комісії.

Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання, чи перебував ОСОБА_2 , в момент загибелі, на добовому чергуванні у місті Слов`янськ, Донецької області, на яке заступив 13 листопада 2014 року. Враховуючи, що відповідач в якості причин нещасного випадку зазначає порушення ОСОБА_2 п. 8.2. розділу IV Інструкції №657, який регламентує заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення служби, судами не перевірено, чи перебував ОСОБА_2 протягом 13-14.11.2014 на добовому чергуванні, чи видавалась йому зброя, чи поверталась вона після чергування, чим це підтверджується згідно з вимогами законодавства.

Крім того, на вимогу ухвали суду першої інстанції від 26.09.2018 не надано до суду всіх матеріалів, що долучені до акту розслідування, зокрема, протоколу проведення слідчого експерименту, протоколів допиту свідків, які також стали підставою для прийняття оскаржуваних актів.

За результатом автоматизованого розподілу справу № 826/15278/17 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/15278/17 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі.

Наведеною ухвалою суду витребувано у сторін письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.12.2020 по даній справі, а також витребувано у відповідача протокол проведення слідчого експерименту, протокол допиту свідка ОСОБА_5 , протокол допиту свідка ОСОБА_6 , протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , які стали підставою для прийняття оскаржуваних актів.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2021 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка та здійснено виклик у судове засідання, призначене на 17 березня 2021 року об 11:30 год. в якості свідка ОСОБА_9 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України (далі - третя особа-1) та Головне управління Національної поліції у м. Києві (далі - третя особа-2).

Третя особа-1 - Міністерство внутрішніх справ України у поясненнях по суті спору зазначило, що МВС України не брало участі у розслідуванні нещасного випадку, що стався із ОСОБА_2 , відповідно не брало участі у встановленні фактичних обставин та затвердженні висновків за результатами розслідування.

Третя особа-2 - Головне управління Національної поліції у м. Києві правом надати пояснення по суті спору не скористалось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 призначено проведення судового засідання 14.05.2021 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 призначено проведення судового засідання 20.08.2021 в режимі відеоконференції задля допиту свідка.

У судовому засіданні 20.08.2021 допитано у якості свідка ОСОБА_9 .

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.08.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як установлено судом та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.1991.

Згідно з наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 30.09.2014 № 198 о/с дск на період з 30.09.2014 по 21.10.2014 в зону проведення антитерористичної операції до міста Слов`янська Донецької області відряджено працівників батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ», підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, у тому числі міліціонера взводу № 1 рядового міліції ОСОБА_2 , який отримав табельну вогнепальну зброю ПМ № ТА 8234 та автоматичну зброю АКМ 7,62 мм № НП 2546.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 21.10.2014 № 235 о/с дск термін відрядження працівників батальйону «Січ» продовжений до 15.11.2014.

14.11.2014 до відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві надійшла інформація про загибель в місті Слов`янськ Донецької області міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ» рядового міліції ОСОБА_2 .

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 19.11.2014 № 1032 створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку (Комісія).

05.12.2014 Комісією складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.11.2014 об 08:50 год., за формою Н-5 (акт розслідування).

В акті розслідування зазначено, що 14.11.2014 о 08:50 год. в кімнаті № 2 у гуртожитку АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_2 з вогнепальним пораненням голови.

Із пояснення свідка ОСОБА_9 , відібраних у неї листопаді 2014, відомо, що вночі 14.11.2014 заступив на чергування, а з 08:00 год. ОСОБА_2 вдягнений та озброєний для несення служби, декілька разів заходив в кімнату до ОСОБА_9 та розмовляв з нею. Зайшовши до кімнати востаннє, ОСОБА_2 присів на ліжко тримаючи у руках автомат АКМ. В подальшому ОСОБА_9 почула постріл і, повернувшись, побачила, як ОСОБА_2 падає на підлогу. Вона вибігла на вулицю і покликала на допомогу.

Слідчо-оперативною групою Слов`янського МВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області проведено огляд кімнати № 2 гуртожитку та вилучено автомат АКМ № НП 2546, одну гільзу, магазин з 29 патронами та зроблено змиви зі стіни бурого кольору.

Комісією встановлено, що причиною нещасного випадку є порушення ОСОБА_2 вимог пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 657.

Згідно висновків Комісії, нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

05.12.2014 начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Терещуком О.Д. затверджено акт № 110 про нещасний випадок невиробничого характеру, за формою НТ.

В акті № 110 зазначено, що медичний висновок про наявність у крові ОСОБА_2 алкоголю чи інших наркотичних речовин буде наданий при надходженні інформації від Слов`янського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Вказаним актом № 110 затверджено висновки Комісії, а саме, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Статтею 14 Закону №1105-XIV визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Підзаконний нормативно-правовий акт, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

На підставі пункту 2.1. розділу 2 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Згідно пункту 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з пунктом 3.12 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з пунктом 3.14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби під час: перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; подання підрозділом шефської допомоги; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов`язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов`язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об`єкта за дорученням керівника; прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Згідно з пунктом 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах частини другої пункту 3.11 Порядку, визнаються пов`язаними з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування.

Випадки загибелі працівників органів Міністерства внутрішніх справ України підпадають під проведення спеціального розслідування, проведеного згідно пункту 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, де зазначається один з таких висновків про нещасний випадок (у тому числі поранення): нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю. Також оформлюються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, в тому числі акт за формою Н-1 або НТ в двох примірниках - пункти 3.8 - 3.12 (пункт 4.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України).

Пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - передбачено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Зі змісту акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.11.2014 об 08:50 год. від 05.12.2014 та акта №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 судом встановлено, що причинами нещасного випадку вказано організаційні порушення ОСОБА_2 вимог пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №657, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2011 за №1125/19863 (чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Вказана Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю працівниками міліції.

Розділом IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю встановлено заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення служби.

Пунктом 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю встановлено, що категорично забороняється вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає необхідності. Недбале або необережне поводження зі зброєю, особливо якщо патрон знаходиться в патроннику, може призвести до випадкового пострілу.

З журналу реєстрації інструктажів щодо заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю вбачається, що ОСОБА_2 28.08.2014 був ознайомлений з заходами безпеки, про що ним особисто поставлено підпис.

У судовому засіданні 20.08.2021 у якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що на момент знайомства з ОСОБА_2 вона працювала в м. Слов`янську, в кафе, що знаходилось неподалік від його казарми. У день трагедії ОСОБА_2 прийшов до вищезазначеного кафе, після чого вони разом пішли до закинутої будівлі, що розташована поряд із казармою, де ніхто не мешкав. ОСОБА_2 повідомив їй, що о третій ночі має заступити на добове чергування. О третій ночі ОСОБА_2 розбудив ОСОБА_9 , сказавши, що йде на чергування. Після цього ОСОБА_2 приніс обігрівач, так як було дуже холодно, потім знову прийшов та приніс кицьку. Зайшовши до кімнати востаннє, під ранок, ОСОБА_2 знову прийшов до кімнати, мав при собі автомат та був у стані алкогольного сп`яніння, не міг відчинити двері, які відчинялись лише зовні. ОСОБА_9 збиралась у цей час на навчання. На запитання чому він випивав під перебування на посту, ОСОБА_2 повідомив їй, що випивав із знайомими пожежниками. У подальшому, в той момент коли свідок ОСОБА_9 одягала кофту, вона почула вистріл. Вона відразу вибігла на вулицю і покликала на допомогу, після чого її відвели до іншої будівлі.

Свідок ОСОБА_9 також зазначила, що часом вони з ОСОБА_2 сварилися, коли він приходив до кафе. Він замовляв собі випивку. Одного разу приревнував її до одного з відвідувачів та вистрелив зі зброї у повітря, після чого хлопці, з якими він проходив службу забрали його та він довгий час не приходив.

Відповідно до висновку експерта від 26.04.2018 № 131/К встановлено, що вогнепальний перелом кісток черепу ОСОБА_2 міг бути спричинений власною рукою з вогнепальної зброї.

При чому, суд зазначає, що покликання позивача на те, що ОСОБА_2 загинув під час перебування в зоні антитерористичної операції на території Донецької області та зброю йому було видано для безпосереднього виконання службових обов`язків, саме по собі не означає, що його вищезазначені дії вчинені під час виконання службових обов`язків.

Ураховуючи викладене, згідно з наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 допущено порушення пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю, що в свою чергу свідчить про те, що у даному випадку нещасний випадок (у тому числі поранення) стався за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11, так як вбачається порушення потерпілим службової дисципліни, що і стало підставою для висновку про те, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків».

Таким чином, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням службової дисципліни та пораненням, що призвело до загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 .

В частині того, що наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 19.11.2014 №1032 було створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та визначено її склад, проте, оскаржуваний Акт розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 (форма Н-5) та Акт від 05.12.2014 № 110 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) були підписані іншими особами, а протокол засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14.11.2014, від 20.11.2014, на якому вирішувалось питання щодо організації спеціального розслідування нещасного випадку та розподіл обов`язків між членами комісії, також підписано двома особами, як членами комісії, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 однак згідно з наказом №1032 від 19.11.2014 вони до неї не входять, суд вважає ґрунтовними, однак такі не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних актів, оскільки не спростовують висновки, які викладено у них.

Також суд відмічає суперечливість доводів позивача, що факт наявності алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 на момент події злочину не підтверджено ніякими доказами.

В акті №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 зазначено, що медичний висновок про наявність у крові ОСОБА_2 алкоголю чи інших наркотичних речовин буде наданий при надходженні інформації від Слов`янського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Згідно висновку експерта №43 від 18.10.2017 при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа ОСОБА_2 виявлений спирт етиловий у концентрації у крові 2,32 %о, у сечі - 2,66 %о.

Враховуючи той факт, що на момент складення оскаржуваних документів висновку експертизи ще не було, комісією дані обставини не встановлювалися та не були враховані при складенні акту №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014.

За викладених обставин вимоги позивача про визнання протиправними та скасування акта розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 (форма Н-5) та акта від 05.12.2014 № 110 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Окружний адміністративний суд міста Києва до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 06.09.2021.

Суддя Т.П. Балась