Рішення № 99416709, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/12697/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить суд:

- визнати дії Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення протиправними;

- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю в наслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Особи зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року. Відповідно до вказаної норми Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з моменту зарахування позивача до списку осіб які потребують поліпшення житлових умов на позачергове забезпечення житлом в Житомирському гарнізоні, а саме з 27 листопада 2014 року почався відлік дворічного строку протягом якого позивач повинен був бути забезпечений жилою площею та кінцевий термін якого настав 28 листопада 2016 року, однак, до тепер позивач зі складом своєї сім`ї житлом не забезпечений.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов не першим (підтверджується долученими до позову: довідкою КЕВ міста Житомир від 05.02.2020 № 493, листом КЕВ міста Житомир від 19.02.2020 № 685, листом Командування Сил логістики Збройних Сил України від 06.05.2020 № 570/2/2041, а також підтверджується копією довідки КЕВ м. Житомир від 21.08.2020 № 3205) наразі відсутні підстави для задоволенні позовних вимог. Враховуючи те, що попереду позивача на квартирному обліку перебувають в обох чергах інші особи, які мають рівнозначні пільги, надати йому житло раніше них немає законних підстав. В іншому разі відбудеться порушення їх прав, порушення статті 24 Конституції України в частині рівності громадян перед законом.

Також відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що даний спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний із забезпеченням позивача житлом, шляхом виплати йому компенсації.

Також, відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб: Житлову комісію військової частини А0876, квартирно - експлуатаційний відділ м. Житомир.

Так, стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Наведені норми права прямо передбачають, що військова служба належить до служби публічної.

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини А0281 про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки спір у даній справі стосується проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме, забезпечення жилою площею або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення, тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: житлову комісію військової частини А0876 та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир, запропоновано третім особам надати суду пояснення або відзив на підтримку або заперечення проти позову.

12.08.2021 від квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир надійшли пояснення на позовну заяву, в яких, з посиланням на правову позицію Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №712/4259/17-ц та від 04.12.2019 у справі №200/5893/18-ц, наголошено, що забезпечення осіб житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю, з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, оскільки черга позивача на отримання житла ще не настала.

Позивач надав суду відповідь на пояснення третьої особи, де зазначив, що ним було вжито всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, натомість рішення Верховного суду, на які посилається третя особа не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки мають різні предмети позову.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 03 серпня 1996 року по 26 квітня 2011 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.

З 16.09.2001 року ОСОБА_1 був зарахований на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджується довідкою від 22.09.2004 року №219 виданою Новоград-Волинською квартирно-експлуатаційною частиною.

Відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 5 від 22 березня 2011 року, позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та відповідно до наказу начальника Національного університету оборони України від 5 квітня 2011 року № 68 (по стройовій часині) з 26 квітня 2011 року виключено із списків особового складу.

Відповідно до посвідчення від 01.06.2018 серії НОМЕР_2 , позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

На момент звільнення з військової служби та по теперішній час позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Житомирському гарнізоні, що підтверджується листом квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир від 05.02.2020 №493.

Також, відповідно до змісту зазначеного листа, станом на 01.01.2020 року майор запасу ОСОБА_1 складом сім`ї 4 особи перебуває в списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов в загальній черзі з 16.09.2001 року під №258 та в позачерговій черзі з 22.09.2011 року (як звільнений за станом здоров`я) під №145 та в списку військовослужбовців Житомирського гарнізону, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень з встановленим терміном з 27.11.2014 року( як інвалід 3-ї гр.) під №11 та з 10.08.2018 року (як інвалід 2-ї гр.).

Відповідно до Порядку 728 та Інструкції № 380 позивач звернувся із заявою від 27 березня 2020 року до Житлової комісії військової частини А0876 про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням кількості членів його сім`ї.

Зазначений лист (заява) вручений адресату 30 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням форми 119, копію якого додано до матеріалів справи.

Також, позивач звернувся з листом від 03 квітня 2020 року до квартирно -експлуатаційного відділу м. Житомир, яким проінформував про його звернення до Житлової комісії військової частини А0876, та просив провести розрахунок (нарахувати) суми грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення (розробити список) з урахуванням складу сім`ї 4 особи.

Зазначений лист також вручений адресату 08 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням форми 119, копію якого додано до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем відповідей від Житлової комісії військової частини А0876 та квартирно -експлуатаційного відділу м. Житомир.

В подальшому, позивач звернувся з листом від 04 квітня 2020 року до Міністерства оборони України, яким проінформував про його звернення до зазначених вище органів підпорядкованих Міноборони, та просив призначити та виплатити йому грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням кількості членів моєї сім`ї.

Листом від 06.05.2020 №370/2/2041 Начальник штабу - заступник Командувача Сил логістики Збройних Сил України за дорученням Міністерства оборони України надав позивачеві відповідь, в якій зазначив, що відповідно до наданих житловою комісією військової частини А 0876 списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення) майор запасу ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в загальній черзі за № 257 з 16.09.2001, в позачерговій черзі за № 142 з 22.09.2011 (звільнений за станом здоров`я) та в списку військовослужбовців Житомирського гарнізону, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень з встановленим терміном з 27.11.2014 (як інвалід 3-ї гр.) і з 10.08.2018 (як інвалід 2-ї гр.) за №10 із складом сім`ї 4 особи (він, дружина 1981 р.н., донька 2008 р.н.. донька 2017 р.н.).

Враховуючи викладене, виплатити грошову компенсацію сім`ї ОСОБА_1 можливо виключно у межах правового поля, відповідно до черги квартирного обліку, з урахуванням пільг.

Таким чином, листом від 06.05.2020 №370/2/2041 позивача було повідомлено про неможливість виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, враховуючи черговість такої виплати.

Вважаючи протиправними дії Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Приписами статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регульовано відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №728.

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Наказом Міністра оборони України № 542 від 08.10.2015 р., на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" було внесено зміни у Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 р. № 737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р. за № 24/20337.

Зокрема, розділ IV було доповнено пунктами 4.10-4.18, які передбачають процедуру отримання грошової компенсації замість належне їм для отримання жиле приміщення.

Так, пунктом 4.13 даної Інструкції встановлено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім`ї військовослужбовця) на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень.

Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби, та члени сім`ї військовослужбовця) за місцем перебування його на квартирному обліку подає житловій комісії відповідної військової частини, військового комісаріату чи квартирно-експлуатаційній установі (організації) документи, визначені пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728.

Житлові комісії та/або квартирно-експлуатаційні організації одночасно перевіряють документи, зазначені у пункті 4.6 цього розділу.

Житлові комісії в десятиденний строк розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) щодо надання компенсації та на підставі отриманих документів приймають рішення про надання або відмову в наданні компенсації.

Про прийняте рішення житлова комісія інформує військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) у п`ятиденний строк та одночасно надає до КЕВ (КЕЧ) району Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у гарнізоні (додаток 37).

На підставі отриманого рішення житлової комісії та документів, передбачених пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728, начальники КЕВ (КЕЧ) районів спільно з начальниками гарнізонів у десятиденний строк надають до ГКЕУ ЗС України Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 38), разом із Розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (додаток 39) (далі - Розрахунок) на кожного військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім`ї військовослужбовця) окремо з їх обліковими справами для подальшого розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України.

ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Із аналізу викладених вище положень законодавства слідує, що грошова компенсація за належне до отримання жиле приміщення виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби та членам їх сімей відповідно до черговості взяття на облік такої особи, як громадянина, що потребує поліпшення житлових умов, або часу включення такої особи до списків осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень, за результатами розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що подається начальниками гарнізонів через квартирно-експлуатаційні організації та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, він з 10.08.2018 перебуває в черзі на поліпшення житлових умов, як інвалід 2-ї групи під номером №10, тобто, черга позивача на поліпшення житлових умов ще не настала, при цьому, матеріали справи також не містять доказів прийняття відповідного рішення про виплату грошової компенсації за належне до отримання жиле приміщення ОСОБА_1 , яке було б прийняте Житловою комісією та/або квартирно-експлуатаційною організацією, що є підставою для включення позивача до списків громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у гарнізоні.

За таких обставин, враховуючи законодавчо встановлений порядок прийняття рішення про виплату особі грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України є передчасними, враховуючи, що рішення щодо виплати позивачеві відповідної компенсації квартирно-експлуатаційною організацією не приймалось, а позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов - не першим.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Вєкуа Н.Г.