
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2979/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області про стягнення коштів.
Позивач просить суд стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області на її користь суми невиплаченої суддівської винагороди у розмірі 8361,83 грн за грудень 2020 року з компенсацією відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Позов обґрунтовано тим, що відповідач здійснив нарахування та виплату належної позивачу суми суддівської винагороди у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судоустрій та статус суддів». Так, згідно з розрахунковим листом за грудень 2020 року перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 8361,83 грн, яка станом на день звернення до суду з цим позовом їй не виплачена. З указаними діями позивач не погоджується і вважає їх протиправними.
Ухвалою суду від 06 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання заяв по суті справи.
У поданому до суду відзиві відповідач вказав, що наприкінці 2020 року виникла ситуація щодо недофінансування з Державного бюджету України видатків для виплати суддівської винагороди суддям місцевих загальних судів Чернівецької області у сумі 562600,00 грн. Для упередження та недопущення заборгованості з виплати суддівської винагороди за грудень 2020 року відповідачем невідкладно та неодноразово надсилалися звернення до Державної судової адміністрації України з проханням забезпечити додаткове виділення коштів на оплату праці у розмірі, гарантованому Законом України «Про судоустрій і статус суддів». З початку 2021 року відповідач продовжував здійснювати всі можливі заходи для усунення ситуації, що виникла у зв`язку з недофінансуванням коштів на оплату праці суддівського корпусу області наприкінці 2020 року та недопущення таких подій у майбутньому. Таким чином, у відповідача як розпорядника коштів нижчого рівня було відсутнє фінансування для виплати суддівської винагороди в повному обсязі. Жодних заборгованостей з виплати суддівської винагороди не обліковувалось та не реєструвалось. З урахуванням наведеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіркою матеріалів справи судом установлено, що згідно розрахункового листа за грудень 2020 року судді Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 виплачено суддівську винагороду у нарахованому розмірі 99155,47 грн, до складу якої включено: посадовий оклад – 69366,00 грн, надбавку за вислугу років (40%) – 27746,40 грн, надбавку за науковий ступінь кандидата наук (15%) – 10404,90 грн, доплату до окладу – -8361,83 грн.
Тобто, за грудень 2020 року перед позивачем утворилась заборгованість з належної їй суддівської винагороди у сумі 8361,83 грн, невиплата якої й стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі – Закон №1402-VIII).
Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до статті 146 Закону №1402-VIII держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає: 1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; 2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; 3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Частинами першою-четвертою статті 148 Закону №1402-VIII передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 151 Закону №1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.
Абзацом 3 частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2019 року №141/0/15-19, ДСА України відповідно до визначених завдань здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь.
З наведених норм вбачається, що Державна судова адміністрація України в межах наданих їй законом повноважень здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, у тому числі щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.
Таким чином, у даних спірних правовідносинах головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Першотравневого районного суду міста Чернівці є Державна судова адміністрація України.
Крім цього, суд звертає увагу на положення частини п`ятої статті 151 Закону №1402-VIII, згідно з якими Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 (далі – Положення №215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до пункту 9 Положення №215, Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, при виконанні державного бюджету Державною судовою адміністрацією як головним розпорядним коштів Державного бюджету України, зокрема, щодо фінансового забезпечення судів, застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, державна політика стосовно чого реалізується Державною казначейською службою України та її територіальними органами.
Таким чином, з огляду на зміст заявлених позовних вимог суд вважає, що судове рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки Державної судової адміністрації України і Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області
Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п`ята статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи наведені вище норми матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи та зважаючи на характер спірних відносин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залучення Державної судової адміністрації України та Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в разі залучення судом до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов`язку суду направлення таким особам позову та відзиву.
Водночас відповідно до частини одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно частини третьої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зважаючи на положення указаних норм та застосовуючи аналогію закону (частина шоста статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України), суд приходить до висновку про зобов`язання позивача не пізніше двох днів з дня вручення йому копії цієї ухвали направити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, та про зобов`язання відповідача не пізніше двох днів з дня вручення йому копії цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, а докази такого направлення надати суду протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Беручи до уваги положення статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право третьої особи подавати пояснення щодо позову або відзиву, суд встановлює Державній судовій адміністрації України та Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернівецькій області строки для подання пояснень.
Керуючись статтями 7, 49, 165, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. Залучити до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Державну судову адміністрацію України та Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області.
2. Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення йому копії цієї ухвали направити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Державній судовій адміністрації України та Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернівецькій області копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду протягом п`яти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
3. Зобов`язати відповідача не пізніше двох днів з дня вручення йому копії цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Державній судовій адміністрації України та Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, а докази такого направлення надати суду протягом п`яти днів з дня вручення відповідачу копії цієї ухвали.
4. Запропонувати залученим до участі у цій справі третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Державній судовій адміністрації України та Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернівецькій області у п`ятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви з додатками подати до суду пояснення щодо позову, а в разі отримання відзиву у п`ятиденний строк з дня його отримання подати до суду пояснення щодо нього із врахуванням положень статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк
Судове рішення № 99416334, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 07.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 600/2979/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: